2 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
суддів:Гуменюка В.І.,
Романюка Я.М., Яреми А.Г.,
розглянувши заяву кооперативу "Пейзажний" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_4 до кооперативу "Пейзажний" про усунення перешкод у здійсненні права власності,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2014 року позов задоволено, зобов'язано кооператив "Пейзажний" усунути перешкоди ОСОБА_4 у здійсненні ним права власності на належне йому майно - гаражний бокс АДРЕСА_1, шляхом не чинення перешкод ОСОБА_4 у відновленні попереднього становища та відбудови гаражного бокса; вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2014 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2014 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення Апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2014 року скасовано, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2014 року залишено без змін.
29 травня 2015 року до Верховного Суду України звернувся кооператив "Пейзажний" із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме - статті 391 ЦК України.
В обґрунтування підстав для подання заяви про перегляд зазначеного судового рішення, передбачених статтею 355 ЦПК України, заявник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 8 лютого 2011 року.
Водночас заявник подав клопотання про поновлення строку подання заяви про перегляд зазначеного судового рішення, посилаючись на поважність причин його пропуску, зокрема на те, що він не був присутнім у судовому засіданні суду касаційної інстанції, а також судове рішення суду касаційної інстанції ним отримано 20 березня 2015 року.
Відповідно до частин першої та третьої статті 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; заява про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
У разі пропущення строку, встановленого частинами першою-третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява (частина четверта статті 356 ЦПК України).
Колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки наведені заявником доводи не є поважними, крім того, заявник вже звертався до касаційного суду з заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2014 року, за результатами розгляду якої останнім 25 травня 2015 року постановлено ухвалу про відмову в допуску зазначеної справи до провадження Верховного Суду України, при цьому заявник посилався на неоднакове застосування судом тих же самих норм матеріального права, до заяви додав приклад неоднакового застосування цих норм матеріального права ту ж саму копію судового рішення, що і в поданій ним заяві безпосередньо до Верховного Суду України.
Відповідно до статті 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Керуючись статтями 72, 356 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У задоволенні клопотання кооперативу "Пейзажний" про поновлення строку подання заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2014 року відмовити, а заяву залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.І. Гуменюк
Я.М. Романюк
А.Г. Ярема