Іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаОСОБА_5,
суддів:ОСОБА_6 і ОСОБА_7,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 5 червня 2015 року заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року та інших судових рішень щодо нього,
Вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 9 грудня 2014 року ОСОБА_4 засуджено за частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2-4 частини 1 статті 76 КК України.
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 5 лютого 2015 року вказаний вирок районного суду залишив без зміни.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 9 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 лютого 2015 року.
ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою, в якій, посилаючись на статтю 445 Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» № 192-УШ від 12 лютого 2015 року (далі - КПК), порушує питання про перегляд Верховним судом України постановлених щодо нього судових рішень, які просить скасувати та закрити провадження у справі.
Як на підставу своїх вимог посилається на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постановах Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», 30 травня 1997 року «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», 30 травня 2008 року «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції», 7 лютого 2003 року «Про практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», 27 грудня 1985 року «Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ», 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах».
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи, викладені у заяві засудженого ОСОБА_4, колегія суддів вважає, що справа не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України у зв'язку з відсутністю передбаченої кримінальним процесуальним законом підстави для перегляду справи Верховним Судом України.
Відповідно до статті 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Згідно зі статтею 445 КПК Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. Визначений цією статтею перелік підстав для перегляду є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Пунктом 3 частини 1 статті 445 КПК України передбачено, що підставою для перегляду Верховним Судом України судових рішень, що набрали законної сили, є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норми права, викладеному в постанові Верховного Суду України.
При цьому, виходячи з аналізу положень статей 445 і 458 КПК, під «постановою Верховного Суду України» в пункті 3 частини 1 статті 445 КПК розуміється судове рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду конкретної кримінальної справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 445 КПК (неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом про кримінальну відповідальність у подібних правовідносинах чи передбаченої КПК, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень), яке містить висновок щодо застосування відповідної норми права, обов'язковий для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності цю норму права, та для всіх судів загальної юрисдикції.
Разом із тим, постанови Пленуму Верховного Суду України, в тому числі й ті, на які послався в своїй заяві ОСОБА_4, до таких судових рішень не відносяться, оскільки приймалися Пленумом не в кримінальному процесуальному порядку за результатами розгляду конкретної кримінальної справи, а за даними узагальнень практики вирішення судами тих чи інших категорій справ, та мали лише роз'яснювальний, а не обов'язковий характер для всіх судів.
Отже ОСОБА_4 у заяві, хоча і послався на пункт 3 частини 1 статті 445 КПК, фактично ставить під сумнів висновки судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій щодо доведеності його винуватості у вчиненні злочину за яким його засуджено, вважаючи, що ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року не відповідає роз'ясненням, викладеним у постановах Пленуму Верховного Суду України, на які він послався у своїй заяві, а це, згідно з чинним кримінальним процесуальним законодавством, в тому числі і пунктом 3 частини 1 статті 445 КПК, не є підставою для перегляду Верховним Судом України рішення суду касаційної інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України вважає, що подана ОСОБА_4 заява про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року та інших судових рішень є необґрунтованою, і не вбачає підстав для допуску справи щодо нього до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтею 451 КПК України, колегія суддів
відмовити ОСОБА_4 у допуску кримінальної справи щодо нього до провадження Верховного Суду України для перегляду постановлених у цій справі вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 9 грудня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 лютого 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року.
Судді:
_________________ ОСОБА_5_________________ ОСОБА_6 _________________ ОСОБА_7