"27" жовтня 2011 р.справа № 2а-2813/10/1170
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - Панченко О.М. (доповідач),
суддів - Католікяна М.О., Коршуна А.О.,
при секретарі -Мамалат І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської міської ради
на постанову: Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 р. по справі № 2а-2813/10/1170
за позовом: військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Кіровограда
до: Кіровоградської міської ради
треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
про: скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Військовий прокурор Кіровоградського гарнізону (далі по тексту -прокурор), діючи в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міноборони України), Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда (далі - КЕВ м. Кіровограда) звернувся до адміністративного суду з позовом до Кіровоградської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування рішення Кіровоградської міської ради від 16.02.2010 №3157 «Про передачу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 безоплатно у власність земельних ділянок по вул. Космонавта Попова (біля житлового будинку №18, корпус 4)»та зобов'язати Кіровоградську міську раду повернути Міністерству оборони України незаконно вилучену земельну ділянку площею 90 кв.м.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково. Скасовано рішення Кіровоградської міської ради від 16.02.2010 року № 3157 «Про передачу громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 безоплатно у власність земельних ділянок по вул. Космонавта Попова (біля житлового будинку №18, корпус 4). У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Постанова суду вмотивована тим, що відповідач при прийняті оскаржуваного рішення не прийняв до уваги, що надані фізичним особам земельні ділянки під будівництво індивідуальних гаражів, належать на праві постійного користування позивачу (КЕВ м. Кіровограда) згідно Державного акту на право постійного користування землею серія КР №00000066 від 22.10.1993, який зареєстровано у встановленому законодавством порядку (а.с.98), тому оскаржуване рішення є незаконним та підлягає касуванню.
Також суд дійшов висновку, що право користування спірною земельною ділянкою належить КЕВ м. Кіровограда, а тому позовні вимоги про повернення її Міністерству оборони України задоволенню не підлягають.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зазначає в апеляційній скарзі, що спірна земельна ділянка належить до категорії земель житлової та громадської забудови, а не земель оборони, та прокурор не має права звертатися з цим позовом до суду з посиланням на ст. 60 КАС України та ст. 20, 36 Закону «України «Про прокуратуру», оскільки відповідач є органом місцевого самоврядування, а не фізичною чи юридичною особою, яка приймаючі рішення № 3157 від 16.02.2010 р., діяла як суб'єкт владних повноважень, а тому і вищезазначена норма в даному випадку не може бути застосована.
Зазначає також, що КЕВ м. Кіровограда не має права власності або користування земельною ділянкою, оскільки, відповідно до ст. 125, 126 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Посилаючись на ст. 141 ЗКУ від 25.10.2001 року, ч. 1 ст. 37 ЦК УРСР, апелянт вважає, що реорганізація юридичної особи тягне за собою припинення її діяльності, її правонаступник не набуває автоматично права користування землею, а тому КЕВ м. Кіровограда не набув такого права відносно спірної земельної ділянки, оскільки вона була виділена в постійне користування Кіровоградській КЕЧ району, яку було реорганізовано у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровограда, який не звертався до Кіровоградської міської ради з заявою про оформлення права користування відповідною земельною ділянкою та не отримав, як наслідок, державний акт на право постійного користування землею, не зберіг межові знаки, які були встановлені та передані 16.02.1994 р року представнику КЕВ м. Кіровограда, а тому, КЕВ м. Кіровограда не мав права користування земельною ділянкою, розташованою на розі вулиць Маршала Конєва - Космонавта Попова.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, просив залишити її без задоволення, а постанову суду -без змін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав свою правову позицію. Треті особи -ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 просили апеляційну скаргу задовольнити.
Представники інших учасників процесу, повідомлені належним чином про місце, дату і час розгляду справи, не з'явилися до суду, що не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом судового оскарження є рішення Кіровоградської міської ради від 16.02.2010 року № 3157, яким громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було передано безоплатно у власність земельні ділянки біля житлового будинку № 18 по вул. Космонавта Попова, загальною площею 90 кв.м.
Судом встановлено, що на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 14.04.1993 №269 Кіровоградській КЕЧ району (переформована у КЕВ м. Кіровограда -а.с. 18-20 ) надана в постійне користування земельна ділянка 1,13 га під будівництво житлових будинків та об'єктів соцкультпобуту на розі вулиць ОСОБА_6 та Космонавта Попова у 102 мікрорайоні, на вказану земельну ділянку виданий державний акт на право постійного користування землею серія КР № 000 000 66.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що вказана земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови з огляду на її цільове призначення.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги та не ставить під сумнів право прокурора на звернення до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кіровограда, який є суб'єктом господарської діяльності у Збройних Силах (а.а. 111), оскільки вказані суб'єкти здійснюють повноваження у сфері користування землями, які належать з різних правових підстав Збройним Силам України, зокрема і такими, що надані в користування для спорудження об'єктів соціально-культурного призначення. Інтереси держави співпадають з інтересами Міністерства оборони України та КЕВ м. Кіровограда, а тому прокурор має право звертатися з позовом щодо захисту таких інтересів.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав вважати, що КЕВ м. Кіровограда не набув права користування спірною земельною ділянкою, оскільки судом вірно встановлено, що КЕЧ району не було припинено як юридичну особу, а лише відбулася зміна назви цього суб'єкта на КЕВ м. Кіровограда, про що свідчать досліджені докази (а.с. 18-20, 109, 111).
Також, не можна приймати до уваги посилання апелянта на норми Цивільного кодексу УРСР, оскільки він втратив чинність до виникнення спірних правовідносин - переформування КЕЧ району відбулося в 2005 році.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗКУ, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим кодексом.
Отже, вирішальне значення для цього спору має той факт, що рішенням відповідача передано у власність громадянам земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні іншої особи. Крім того, рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою відповідачем не приймалося.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову суду у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Керуючись с. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Ухвалив:
Апеляційну скаргу Кіровоградської міської ради на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 р. по справі № 2а-2813/10/1170 залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 р. по справі № 2а-2813/10/1170 -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, відповідно до ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 05.09.2012 року.
Головуючий: О.М. Панченко
Суддя: М.О. Католікян
Суддя: А.О. Коршун