"17" квітня 2012 р.справа № 2а-2636/10/1170
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М.,
суддів: Католікяна М.О., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Мамалат І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної льотної академії України
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 р. у справі № 2а-2636/10/1170 (головуючий в першій інстанції ОСОБА_1А.)
за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді
до Державної льотної академії України
за участі прокуратури Кіровоградської області
про стягнення коштів,
встановив:
8 липня 2010 року Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді (надалі - УПФУ в м. Кіровограді, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної льотної академії України (надалі -ДЛАУ, відповідач) про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Позов мотивовано тим, що відповідач має заборгованість перед УПФУ у м. Кіровограді по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених та виплачених його працівникам на пільгових умовах за списком №1 у період з липня 2009 року по травень 2010 року, з урахуванням перерахунку за 2009 рік, у загальному розмірі 506 485,78 грн. У ході судового розгляду справи позивач, подаючи заяви про збільшення та зменшення розміру позовних вимог, визначив суму заборгованості у розмірі 522 707, 12 грн., яку просив стягнути на свою користь.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив повністю. Постанова суду ґрунтується нормах на пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць), ч. 2 розділу 15 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління ПФУ від 19.12.03 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 зі №64/8663 (надалі - Інструкція).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи.
В судовому засіданні прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову суду без змін.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а постанову суду без змін.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що заборгованість зі сплати витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам відповідача, складає 522 707,12 грн.
Перелік осіб, яким виплачені пільгові пенсії, склад та сума витрат позивача, понесених на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам відповідача останнім не оспорюється, а тому, в силу ч. 3 ст. 72 КАС України, суд першої інстанції вірно визнав ці обставини такими, що не підлягають доведенню.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно непоширення норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині незастосування строків давності на заборгованість з внесення плати, що покриває витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, оскільки ці витрати в сенсі вказаного Закону не є страховими внесками, а заборгованість з цих витрат не є недоїмкою.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є складовою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а відповідно до cт. 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року збір включається до поняття «страхові внески», та згідно п.2 п. 15 статті 106 вказаного Закону строк давності щодо стягнення недоїмки (прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків), пені та штрафів не застосовується.
Щодо доводів апелянта про відсутність відповідних видатків для ДЛАУ із Державного бюджету України в загальному фонді заробітної плати через Міністерство освіти і науки України, яке відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України є головним розпорядником цих коштів і затверджує кошторис ДЛАУ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обов'язок відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, пов'язаний виключно з фактом понесення цих витрат Пенсійним фондом України і не залежить від будь-яких інших обставин. Питання щодо фінансування цих витрат має вирішуватися під час виконання рішення суду в порядку, встановленому бюджетним законодавством.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову суду у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Керуючись с. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Державної льотної академії України залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 р. у справі № 2а-2636/10/1170 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: О.М. Панченко
Суддя: М.О. Католікян
Суддя: А.О. Коршун