"05" серпня 2010 р. справа № 2-а-386/2010
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Панченко О.М.
суддів: Мірошниченка М.В. Юхименка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Таврійського благодійного фонду милосердя імені ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2
на ухвалу: Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 21 січня 2010 року по справі №2а-386/10
за позовом: Таврійського благодійного фонду милосердя імені ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2
до: Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області в особі начальника управління ОСОБА_3, Пенсійного фонду України в особі голови правління ОСОБА_4
про: захист порушених конституційних гарантій, прав і свобод людини від незаконних і протиправних дій посадових осіб,
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року адміністративний позов Таврійського благодійного фонду милосердя імені ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 повернений позивачеві.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі заявник наполягає на тому, що Таврійський благодійний фонд милосердя імені ОСОБА_1, який має правоздатність та дієздатність представляти права і інтереси своїх членів в державних органах влади, судових та інших органах, організаціях і установах без довіреності чи доручення від індивідуального члена, просив: забезпечити судовий захист, конституційні гарантії і права ОСОБА_2 на пенсійне забезпечення, соціальний захист і відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів Пенсійного фонду України та, згідно ст. ст. 4, 97 Кримінально-процесуального кодексу України та ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України, по фактам злочинних зловживань судді Каракай Н. Д. винести відповідну окрему ухвалу і направити її до Генеральної Прокуратури для притягнення судді до кримінальної відповідальності.
Відповідач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме подана без належно оформлених документів на представництво інтересів сторони у суді, тобто з порушенням ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апелянта підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадках, встановлених законом фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про об'єднання громадян», для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об'єднання громадян користуються правом представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських організаціях.
Пунктом 1.4 Статуту Таврійського благодійного фонду милосердя імені ОСОБА_1 встановлено, що фонд захищає та представляє законні права і інтереси своїх членів в державних органах влади, судових та інших органах, організаціях і установах без довіреності чи доручення індивідуального члена. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є членом Таврійського благодійного фонду милосердя імені ОСОБА_1 (а. с. 6).
Отже, Таврійський благодійний фонд милосердя імені ОСОБА_1 має достатній обсяг правоздатності та дієздатності для звернення до адміністративного суду із позовом про захист прав та інтересів членів фонду.
В цій частині апеляційна скарга підлягає задоволенню, а справа -направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стосовно інших вимог, які заявляє апелянт, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки їх зміст не відповідає повноваженням суду апеляційної інстанції, визначеним ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду апеляційної інстанції, та ухвалення помилкового рішення судом першої інстанції не тягне за собою безумовного обов'язку суду щодо вжиття подібних заходів реагування.
Керуючись ст. ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Таврійського благодійного фонду милосердя імені ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 21 січня 2010 року по справі №2а-386/10 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О. М. Панченко
судді М. В. Мірошниченко
ОСОБА_5