"11" серпня 2010 р.справа № 3/267
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Панченко О.М.
суддів: Божко Л.А. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Гусєві А.С.
за участю представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області
на постанову господарського суду Кіровоградської області від 25 травня 2010 року у справі № 3/267
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Розкішна»
про стягнення фінансових (штрафних ) санкцій,
В липні 2007 року Державна інспекція з контролю за цінами в Кіровоградській області звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Розкішна»фінансових (штрафних) санкцій в сумі 206 081,68 гривень на підставі рішення №4 від 12.06.2007 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що під час перевірки дотримання державної дисципліни цін виявлено порушенням ТОВ «Агропромислова компанія «Розкішна»чинного законодавства, а саме -здійснення реалізація цукру за нижчими від визначеної мінімальної ціни.
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 25.05.2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що постановою господарського суду Кіровоградської області від 23.10.07 року, яка набрала законної сили, визнано протиправним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області № 4 від 12.06.2007 року про застосування фінансових (штрафних) санкцій, на підставі якого підлягали вилученню у товариства с обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Розкішна»у доход державного бюджету санкції в сумі 206 081,68 гривень. Оскільки рішення позивача про вилучення штрафних санкцій визнано протиправним, то підстави для стягнення санкцій в даній справі відсутні.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального і процесуального права.
Зазначає в апеляційній скарзі, що позивач під час прийняття рішення та звернення до суду діяв в межах своєї компетенції, визначеної «Положенням про державну інспекцію з контролю за цінами», затвердженим постановою КМУ від 13.12.2000 року № 1819, відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, яку затверджено наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.01 року № 298/519 (зареєстрованої в міністерстві юстиції України 18грудня 2001 року за № 1047/6238). Рішення про застосування штрафних санкцій прийнято на підставі акта перевірки та документів первинного бухгалтерського обліку, наданих суб'єктом господарювання.
Посилається на те, що судом першої інстанції прийнято необґрунтоване рішення, оскільки суд не оцінив докази, наявні в справі відповідно до ст.. 86 КАС України, не врахував, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Зазначає, що під час перевірки ТОВ АПК «Розкішна»(акт № 480 від 06 червня 2007 року) виявлено порушення вимог п. 1 ст. 6 Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру»від 17.06.1999 року № 758, п. 6 «Порядку визначення мінімальних цін на цукрові буряки та цукор», затвердженого постановою КМУ від 02.06.2000 року № 868 «Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру», постанови Кабінету Міністрів України № 171 від 20.02.2006 року «Про заходи державного регулювання виробництва і реалізації цукру та цукрових буряків».
Вказує на те, що суд помилково зазначив, що штраф підлягає стягненню до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, проте, згідно з п. 15 ст. 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»надходження від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються, зокрема, за рішенням органів виконавчої влади, зараховуються до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік, тому це не є підставою для відмови в задоволенні позову.
Вважає також, що суд зробив невірний висновок, про те, що в акті не зазначено, коли саме було проведено видачу цукру, оскільки це суперечить матеріалам справи.
Зазначає також, що під реалізацією продукції (робіт, послуг) слід розуміти будь-яку господарчу операцію суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу права власності на продукцію (роботи, послуги) іншому суб'єкту підприємницької діяльності обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань. Отже, в даному випадку факт передачі відповідачем цукру в рахунок боргових зобов'язань (в рахунок орендної плати за земельний пай) у власність громадянам і є реалізацією продукції, отже позивачем правомірно застосовані штрафні санкції.
Апелянт посилається також на судову практику, та зазначає,що суд першої інстанції безпідставно не врахував судові рішення за аналогічною справою за позовом приватного підприємства «Новий світ»до Державної інспекції з контролю за цінами, про визнання не чинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в якій Вищий адміністративний суд України прийняв рішення на користь Держінспекції.
Відповідач подав заперечення проти апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградської області № 4 від 12.06.2007 року про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін, на підставі якого заявлено позов про стягнення з відповідача коштів, визнано протиправним рішенням господарського суду Кіровоградської області (постанова від 23.10.2007 року в справі № 4/298). Вказане рішення суду залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009 року. Оскільки стягнення може бути здійснено тільки на підставі рішення, прийнятого позивачем, але воно визнано протиправним, то підстав для застосування фінансових (штрафних) санкцій не має.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 06.06.2007 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Кіровоградській області проведена перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Розкішна»державної дисципліни цін у період з вересня 2006 по 06 червня 2007 року, за результатами якої складено акт №480 від 06.06.2007 року.
В акті зазначено, що перевіркою дотримання підприємством вимог постанови Кабінету міністрів України від 20.02.2006 року № 171 «Про заходи щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру та цукрових буряків»виявлено порушення на суму 103040грн. 84коп. Дане порушення пов'язано з реалізацією цукру по ціні нижче мінімальної, а саме по накладній № 1914 від 30.04.2007 року ТОВ АФ «Красногірка»в кількості 10 000 кг на суму 24 000 грн. по ціні 2 грн. 40коп. за 1кг з ПДВ замість встановленої мінімальної ціни 2,844грн./кг, та видачею цукру в рахунок орендної плати в кількості 96 655 кг на суму 79 040 грн. 84коп. з ПДВ, де застосована ціна 0,818 грн./ кг. замість встановленої мінімальної ціни 2,844грн./ кг.
На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено рішення від 12.06.2007 року №4 «Про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін», в якому зазначається, що за порушення вимог Законів України «Про ціни і ціноутворення», «Про державні регулювання виробництва і реалізації цукру», постанови Кабінету міністрів України від 20.02.2006 року № 171 «Про заходи щодо Державного регулювання виробництва і реалізації цукру та цукрових буряків»у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Розкішна»вилучається в доход державного бюджету 206 081грн. 68коп.
Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини показав наступне. Статтею 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»встановлено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів; при цьому встановлюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», у разі поставок цукру на внутрішній ринок понад встановлену квоту або реалізації його за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, з суб'єкта підприємницької діяльності стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку. Зазначений штраф стягується до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, винного в порушенні норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів приймаються судом за позовами органів, які за дорученням Кабінету Міністрів України здійснюють контроль за виконанням цього Закону.
Пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України №268/519 від 03.12.2001р. (далі - Інструкція) встановлено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного, в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Згідно з п.1.5 Інструкції підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.
Згідно з п.1.6. Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.
Відповідно до Інструкції рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій може приймається Державною інспекцією з контролю за цінами, державними інспекціями з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі матеріалів перевірок.
Пунктом 3.1 Інструкції встановлено, що Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Відповідно до п. 3.6. Інструкції, разі невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді орган державного контролю за цінами в 30-денний термін подає позов до місцевого господарського суду про примусове стягнення суми економічних санкцій разом з третім примірником рішення.
Як вбачається з постанови господарського суду Кіровоградської області в справі № 4/298 від 23.10.2007 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009 року, рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області № 4 від 12.06.2007 року про вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю АПК «Розкішна»в доход державного бюджету 206 081 грн 68 коп. визнано протиправним.
Як вбачається з апеляційної скарги, позивач по суті наводить доводи, якими піддає сумніву обґрунтованість вищезгаданих судових рішень. Проте, це не може бути предметом цього судового розгляду, оскільки відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що правові підстави для вилучення штрафних санкцій відпали, оскільки визнано протиправним відповідне рішення суб'єкта владних повноважень.
Судом першої інстанції також обґрунтовано не взято до уваги рішення в аналогічній справі за позовом приватного підприємства «Новий світ»до Державної інспекції з контролю за цінами про визнання не чинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, на яке посилається апелянт, оскільки воно не має преюдиціального значення в даній справі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області на постанову господарського суду Кіровоградської області від 25 травня 2010 року у справі № 3/267- залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Кіровоградської області від 25 травня 2010 року у справі № 3/267 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Судді: Д.В. Чепурнов
ОСОБА_2