"05" серпня 2010 р. справа № 2а-5216/09/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Панченко О.М.
суддів: Мірошниченка М.В. Юхименка О.В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький Арматурний завод»
на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року по справі №2а-5216/09/0870
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя
до: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький Арматурний завод»
про: стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року по справі №2а-5216/09/0870 позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький Арматурний завод»витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах, в сумі 49 278 грн. 06 коп. задоволені.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на недоведеність викладених в постанові обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-ІV в редакції від 02.09.2008 року відшкодування виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах, не віднесено до складу внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а відповідно позивач не має визначених законодавством повноважень щодо стягнення цих пенсій з відповідача.
Також в Законі № 1058-ІV не зазначено внесення підприємствами та організаціями до Пенсійного фонду України плати з коштів, призначених на оплату праці, що покриває витрати і доставку пенсій відповідно до п. «б»і «з»Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ в редакції від 19.12.2006 року. Відповідно до Прикінцевих положень Закону України № 1058-ІV зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з пунктом 15 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України № 1058-ІV щодо приведення законодавства України у відповідність із цим законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Однак, ст.. 13 Закону України № 1788-ХІІ взагалі не передбачала внесення підприємствами, організаціями до Пенсійного фонду плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій з коштів, призначених на оплату праці, особам, зазначеним у п. «б»і «з»цієї ж статті.
Отже вважає, що в момент прийняття Закону України № 1058-ІV, Закон України № 1788-ХІІ в редакції від 17.02.2000 року не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам пільгових пенсій на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що позбавляє відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообов'язкового платежу.
Просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Не погодившись з апеляційною скаргою позивач направив до апеляційної інстанції заперечення, в яких зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Посилається також на Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, яка встановлює порядок внесення коштів на покриття витрат на виплату та доставку зазначених пенсій, а також Рішенння Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/2002 в справі № 1-2/2002 року, яким визначено, що право на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом.
Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій колишнім пенсіонерам ВАТ «Запорізькій Арматурний завод» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 за період квітень-серпень 2009 року склала 49278 гривень 06 коп.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право
на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні
та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та
корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, визначений відповідною Інструкцією, затвердженою постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві Юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Наведене свідчить про те, що твердження апелянта про відсутність статусу загальнообов'язкового платежу відшкодування пільгових пенсій не ґрунтується на законі, оскільки такий статус визначений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст.. 14 Закону України «Про систему оподаткування»збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відновиться до загальнодержавних зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені правильно та порушень норм матеріального та процесуального права не допущено.
За таких обставин підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року по справі №2а-5216/09/0870 - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року по справі №2а-5216/09/0870 - залишити без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О. М. Панченко
судді М. В. Мірошниченко
ОСОБА_18