Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"02" червня 2015 р. Справа № 911/1461/15
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" про стягнення суми,
представники :
позивача: Грабова І.А. (дов. № 3619/18 від 25.11.2014);
відповідача: не з'явились.
В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" про стягнення суми.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у зв'язку із здійсненням страхової виплати за страховим випадком отримав право, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки - в даному випадку до відповідача як особи, що застрахувала цивільну відповідальність.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.04.2015 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.04.2015.
Ухвалою від 21.04.2015 розгляд справи було відкладено на 02.06.2015.
В судовому засіданні 02.06.2015 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги. Відповідач в судове засідання не з'явився.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)
Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
В судовому засіданні 02.06.2015 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Установив:
05.09.2013 між Акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та Левченком Олександром Сергійовичем (страхувальник) було укладено договір страхування наземного транспорту № 5005646/05АВ, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Mitsubishi Lancer, державний номер АІ5754ЕН.
Згідно відомостей про дорожньо-транспортну пригоду № 9406155, наданих ВДАІ, 29.06.2014 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mitsubishi, державний номер АІ5633ВВ під керуванням Магомедова Омара Магамедовича (власник ПРАТ БМУ 33, поліс ОСЦПВВНТЗ АС2318672, виданий ТДВ «СК «Провіта») та автомобіля Mitsubishi, державний номер АІ5754ЕН під керуванням Левченка Андрія Сергійовича (власник Левченко Олександр Сергійович), внаслідок чого автомобілю Mitsubishi, державний номер АІ5754ЕН було завдано механічних пошкоджень.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.08.2014 у справі № 369/8349/14-п Магомедова Омара Магамедовича визнано винним у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Слід врахувати, що преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів (аналогічна правова позиція викладена в п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 року № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди").
Відтак, проаналізувавши обставини, за яких було заподіяно шкоду автомобілю Mitsubishi, державний номер АІ5754ЕН та наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що саме дії водія Магомедова Омара Магамедовича, що керував автомобілем Mitsubishi, державний номер АІ5633ВВ знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, а відтак і в спричиненні матеріальної шкоди Левченку Олександру Сергійовичу, що підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.08.2014 у справі № 369/8349/14-п.
Згідно звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 244/14 від 09.07.2014, наданого ФОП Вовк С.Г., вартість матеріального збитку становила 177447,28 грн (копія звіту міститься в матеріалах справи).
Страхувальник звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" із заявою на виплату страхового відшкодування.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і, з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Таким чином, у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 29.06.2014 настав страховий випадок у страхувальника позивача.
Відповідно до страхового акту від 06.08.2014 сума страхового відшкодування склала 32220,03 грн.
Господарським судом встановлено, що на виконання своїх договірних зобов'язань позивач сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 32220,03 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 123865 від 07.08.2014 та відомістю виплат № АХА00000641 від 06.08.2014 (копії містяться в матеріалах справи).
Підставою позову, як зазначає позивач, є те, що виплативши страхове відшкодування, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" набуло право вимоги до осіб, відповідальних за заподіяні збитки.
При цьому, позивач вважає, що відповідальною особою за заподіяні збитки є Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", оскільки цивільно-правова відповідальність ПРАТ БМУ 33, була застрахована у відповідача за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС2318672.
Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Під джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо) (Аналогічна правова позиція викладена в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6).
Одночасно, згідно ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Як визначено абз. 1 п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Отже, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів".
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як вбачається з витягу з бази МТСБУ (міститься в матеріалах справи) франшиза за полісом АС2318672 становить 1000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 12.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Враховуючи наведене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 31220,03 грн (32220,03 грн (сума страхового відшкодування) - 1000,00 грн (франшиза) = 31220,03 грн) обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (код ЄДРПОУ 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (код ЄДРПОУ 20474912) 31220,03 грн страхового відшкодування, а також 1827,00 грн судового збору.
3. Видати наказ.
Повний текст рішення складено 03.06.2015.
Суддя А.Ф. Черногуз