"05" червня 2015 р. Справа № 916/2082/15
Суддя господарського суду Одеської області Зайцев Ю.О., дослідивши заяву від 06.02.2015 р. (вх. ГСОО № 2-3069/15) Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» про забезпечення позову по справі №916/2082/15, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК+", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБИНАТ» про стягнення 470000,00 грн.,
СУТЬ СПОРУ: В провадженні судді господарського суду Одеської області Зайцева Ю.О. знаходиться справа №916/2082/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК+", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБИНАТ» про стягнення 470000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2015 р. порушено провадження у справі.
26.05.2015 року за вх. ГСОО №2-2981/15 до канцелярії суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" про залучення до участі у справі у якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМБИНАТ". Ухвалою суду від 03.06.2015р. залучено до участі у справі № 916/2082/15 іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю"КОМБИНАТ" (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, код ЄДРПОУ 01564236).
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на наступні обставини.
Між позивачем та ТОВ «МАЯК+» укладено договір на проведення експертного дослідження №27/10/14 від 27.10.2014р. Відповідно до п.1.1 зазначеного договору виконавець зобов'язується провести експертне дослідження, а замовник зі свого боку зобов'язується прийняти і сплатити цю роботу. Відповідно до п. 2.1 договору замовник зобов'язується надати усі необхідні для проведення дослідження документи; надати доступ для обстеження об'єкта дослідження; сплатити проведення дослідження. Виконавець зобов'язується провести експертне дослідження (п. 2.2. договору). Згідно п. 3.1, 3.2, 3.3 договору, замовник сплачує виконавцю за проведене експертне дослідження суму у розмірі 470000 грн. Усі розрахунки робляться у безготівковій формі на рахунок виконавця. Оплата за договором здійснюється у термін 30 днів з дати отримання замовником розрахунку за виконане дослідження. Станом на 14.11.2014р. експертне дослідження було виконане. Позивачем 17.11.2014р. було виставлено ТОВ «МАЯК+» на загальну суму 470000 грн. Станом на 19.05.2015р. відповідач не виконав грошове зобов'язання за договором.
З наведених підстав Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» звернулось до суду з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК+", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБИНАТ» про стягнення 470000,00 грн.
02.06.2015р. за вх. ГСОО №2-3069/15 Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ «КОМБИНАТ» на підставі Свідоцтва про право власності від 27.07.2009р. на 31/100 частини нежитлових приміщень, розташоване за адресою: 65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1 і заборонити відповідачу ТОВ «КОМБИНАТ» і іншим особам вичняти будь-які дії стосовно нерухомого майна, що належить ТОВ «КОМБИНАТ» на підставі Свідоцтва про право власності від 27.07.2009р. на 31/100 частини нежитлових приміщень.
В обґрунтування заяви позивач вказує, що враховуючи значну суму боргу та відповідь директора ТОВ «КОМБИНАТ» №09/1 від 12.02.2015р. на претензію на суму 470000грн., існує реальна загроза, що у разі невжиття заходів забезпечення позову буде значно або взагалі неможливе виконання рішення суду.
Вказані вище дії, на думку позивача, підтверджують намагання відповідача ухилитись від виконання своїх зобов'язань.
Відповідно до ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Таким чином, підставою для вжиття судом заходів із забезпечення позову є обставини, які дають підстави вважати про утруднення або взагалі неможливість виконання рішення господарського суду про задоволення відповідної вимоги (у разі його задоволення).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Як роз'яснено у п. З постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову" від 26.12.2011р. № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Статтею 67 ГІІК України визначено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві: забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку: зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Про забезпечення позову виноситься ухвала.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз'яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не сучасниками даного судового процесу.
Разом з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з врахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, па яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювані певні дії. Зазначені висновки знайшли своє відображення у постанові Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляд) судами корпоративних спорів" N 13 віл 24.10.2008 р.
Адекватність заходів до забезпечення позову ґрунтується на тому, що предметом спору є стягнення суми заборгованості, а заходом до забезпечення позову - арешт на нерухоме майно, яке наявне станом на момент вирішення питання про порушення провадження, проте які можуть зникнути після отримання ТОВ "КОМБИНАТ" інформації про судовий спір, що підтверджується відповіддю директора ТОВ «КОМБИНАТ» №09/1 від 12.02.2015р. на претензію на суму 470000грн., згідно якої «Враховуючи, що ТОВ «КОМБИНАТ» позов не визнає, підприємство залишає за собою право розпоряджатися належним ТОВ «КОМБИНАТ» нерухомим майном, у тому числі здачу в оренду, заставу, відчуження».
Варто зауважити, що Вищий господарський суд України дотримується правової позиції, згідно з якою питання забезпечення позову найдоцільніше вирішувати на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК України) (абз. 1 п. З постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011р. № 16). Крім того, суд приймає до уваги правові позиції ВГСУ, які знайшли своє відображення у постановах по справі №18/5009/7764/11 від 24.05.2012 р., №18/50/19 від 16.12.2009 р. та №5011-22/1941-2012 від 23.05.2012 р.
Викладені обставини у своїй сукупності, підтверджені зазначеними доказами, свідчать не лише про ухилення ТОВ "КОМБИНАТ" від виконання своїх зобов'язань по Договору позики, а й про наявність інших об'єктивних підстав, які можуть призвести до імовірного утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Таким чином суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно згідно доданого переліку, що є обґрунтованим, підстави для вжиття таких заходів підтверджено належними та допустимими доказами, а їх невжиття може призвести до імовірного утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Щодо вимог позивача в заяві про вжиття запобіжних заходів в частині заборони відповідачу ТОВ «КОМБИНАТ» і іншим особам вичняти будь-які дії стосовно нерухомого майна, що належить ТОВ «КОМБИНАТ» на підставі Свідоцтва про право власності від 27.07.2009р. на 31/100 частини нежитлових приміщень, суд зазначає, що чинним Законодавством України, зокрема Господарським процесуальним кодексом України не передбачено повноважень суду щодо заборони юридичній особі або іншим особам здійснювати будь-які дії, оскільки це є прямим втручанням суду в діяльність юридичних осіб або інших осіб.
Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву від 06.02.2015 р. вх. ГСОО № 2-3069/15 Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» про забезпечення позову по справі № 916/2082/15 - задовольнити частково.
2. Забезпечити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський регіональний центр незалежних експертиз», накласти арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ «КОМБИНАТ» на підставі Свідоцтва про право власності від 27.07.2009р. на 31/100 частини нежитлових приміщень, розташоване за адресою: 65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1
3. В решті заяви - відмовити.
Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» (65011, м. Одеса, вул.. Рішельєвська, буд. 44/46 кв. 43, код ЄДРПОУ 37680522).
Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМБИНАТ" (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, код ЄДРПОУ 015614236).
Ухвала, згідно ч.3 ст.67 ГПК України, п.12 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 23.03.2012р. „Про судове рішення", набирає чинності з моменту її винесення, тобто з 05.06.2015 р.
Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження" в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" №2677-VI від 04.11.2010р.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання в строки, встановлені ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження"
В силу ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
Відповідно до ч. 3 ст. 67, ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Ю.О. Зайцев