"03" червня 2015 р.Справа № 910/3238/15-г
За позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта"
до відповідача Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК"
про стягнення 4239175,55 грн.
Суддя О.Л. Панченко
Представники:
від позивача не з'явився;
від відповідача не з'явився
Суть спору: Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" заборгованість у сумі 3751943,10 грн., пеню у сумі 257328,56 грн., 3% річних у сумі 24300,47 грн. та інфляційні витрати у сумі 205603,42 грн. за договором про обслуговування платіжних карток НСМЕП від 30.09.2004р. № 278.
Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у запереченнях на позов.
Беручи до уваги, що:
30.09.2004р. між Акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК", (надалі - "Банк") та Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" (надалі - "Інтернет-Торговець") був укладений договір № 278 про обслуговування платіжних карток НСМЕП, згідно з яким Інтернет-Торговець приймає як засіб платежу картки НСМЕП відповідно до умов цього договору та згідно з Регламентом роботи НСМЕП і лімітами НСМЕП. Банк не пізніше наступного банківського дня з моменту надходження термінального трансферу ІТ та отримання покриття від банку-емітента перераховує на рахунок Інтернет-Торговця, зазначений в розділі 9 цього договору, кошти за операціями з картками НСМЕП, за вирахуванням комісії Банку (п. 2.2 договору). Права та обов'язки сторін передбачені розділами 3, 4 договору. У разі затримки з вини Банку зарахування коштів або зарахування неповної суми відповідно до умов, передбачених цим договором, Банк сплачує Інтернет-Торговцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент такої затримки, від затриманої суми платежу за кожний день затримання. Положення цього пункту не стосуються сум недійсних трансакцій (п. 5.2 договору). Договір укладений на невизначений строк та набуває чинності з дня його підписання сторонами (п. 8.1 договору).
Позивач виконав зобов'язання за договором. Однак відповідач кошти за операціями з картками НСМЕП у повному обсязі не перерахував, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" суму позову.
З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2004р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 278 про обслуговування платіжних карток НСМЕП.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, уклавши договір № 278 про обслуговування платіжних карток НСМЕП від 30.09.2004р. сторони за цим договором прийняли на себе ряд зобов'язань, зокрема, відповідно до п. 2.2 договору Банк не пізніше наступного банківського дня з моменту надходження термінального трансферу ІТ та отримання покриття від банку-емітента перераховує на рахунок Інтернет-Торговця, зазначений в розділі 9 цього договору, кошти за операціями з картками НСМЕП, за вирахуванням комісії Банку.
Однак відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.01.2015р. № 16, що було прийняте на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015р. № 50 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних", було розпочато з 27.01.2015р. процедуру виведення АТ "ІМЕКСБАНК" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 27.01.2015р. по 27.04.2015р. включно та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "ІМЕКСБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015р. № 84 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у АТ "ІМЕКСБАНК" до 26.05.2015р. (включно).
Постановою Правління Національного банку України від 21.05.2015р. № 330 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК".
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.05.2015р. № 105, що було прийняте на підставі постанови Правління Національного банку України від 21.05.2015р. № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27.05.2015р. по 26.05.2016р. включно.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - "Фонд"), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Частинами 1, 5 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд розпочинає виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначаються наслідки запровадження тимчасової адміністрації в банку.
Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим законом.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.
Відтак, після запровадження Фондом тимчасової адміністрації стосовно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання Національним банком України банківської ліцензії та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Кредитор банку вправі заявити уповноваженій особі Фонду на ліквідацію банку про свої вимоги до банку у строк, встановлений частиною 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статі 45 цього Закону (про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду) уповноважена особа Фонду здійснює, зокрема, такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Згідно з ч. 6 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону; вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності); інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; вимоги за субординованим боргом.
При цьому, задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону. Водночас, задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.
У спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником. Оскільки позивач є кредитором банку щодо майнового зобов'язання зі стягнення грошових коштів, з урахуванням встановленої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заборони на задоволення вимог кредиторів банку щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку, позовні вимоги Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
Відмовити Українському державному підприємству поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" у задоволенні позовних вимог повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 05.06.2015р.
Суддя О.Л. Панченко