02 червня 2015 року Справа № 915/542/15
Позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
АДРЕСА_1, 73000
Відповідач Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит»,
вул. Артема, 60, м. Київ, 04050
в особі філії «Південне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», вул. Потьомкінська, 78, м. Миколаїв, 54001
Суддя Т. М. Дубова
Від позивача - ОСОБА_2,
ОСОБА_4 ордер № 006820 від 25.03.2015 року
Від відповідача - Наріжна К.С. довіреність № 988 від 30.09.2014 року
СУТЬ СПОРУ стягнення заборгованості за договором банківського вкладу № 43 від 26.06.14 року в сумі 856 892,05 грн., з яких: 800 000,00 грн. - депозитний вклад, 12 387,94 грн. - відсотки, 42 000,00 грн. - інфляція, 2 104,11 грн. - 3% річних
Розглянувши матеріали справи за наявними документами, відповідно до ст. 75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Позивач звернувся до господарського суду з позовом і просив стягнути з відповідача заборгованість за договором банківського вкладу № 43 від 26.06.14 року в сумі 856 892,05 грн., з яких: 800 000,00 грн. - депозитний вклад, 12 387,94 грн. - відсотки за депозитним вкладом за період з 12.01.15 р. по 12.02.15 р., 42 000,00 грн. - інфляція за лютий 2015 року, 2 104,11 грн. - 3% річних за період з 14.02.15 р. по 17.03.15 р., обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 15, 16, 321, 525, 625, 629, 1058, 1060, 1061 ЦК України, ст.ст. 340, 343 ГК України.
Відповідач надав відзив, яким просив відмовити з задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що Постановою Правління Національного банку України № 758 від 01.12.14 року встановлено обмеження у розмірі 150 000,00 грн. на добу на здійснення виплат за депозитними договорами, у зв'язку з чим, у позивача відсутні підстави розглядати суму депозитного вкладу у розмірі 800 000,00 грн. та нараховані відсотки у якості суми простроченого грошового зобов'язання, оскільки, відповідач не міг повернути грошові кошти у розмірі 800 000,00 грн. та нараховані відсотки шляхом перерахування на інший рахунок, зазначений позивачем в заяві про повернення вкладу. Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних від суми вкладу у якості відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання суперечать положенням вищезазначеної Постанови, яка забороняє банку здійснювати виплату у спосіб обраний вкладником у розмірі більшому за суму до 150 000,00 грн. на добу (детальніше викладено у відзиві, а.с. 61-62).
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
26.06.2014 року між позивачем та публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» в особі начальника відділення № 12 у м. Херсоні Петракової М.А. був укладений договір банківського вкладу «Класичний» № 43.
Відділення № 12 у м. Херсоні відноситься до філії «Південне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», про що свідчить п. 7 вищезазначеного договору банківського вкладу та печатка Відділення № 12 (м. Херсон), проставлена на ньому.
Філія «Південне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» є відокремленим підрозділом ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.03.15 року та діє згідно Положення про філію, затвердженого протоколом Спостережної ради АТ «Банк «Фінанси та кредит» від 30.09.09 року.
Відповідно до п. 2.2 Положення філія вступає у правові відносини з юридичними та фізичними особами від імені банку, на підставі цього положення та довіреності, виданої керуючому філією, має свій код МФО та кореспондентський рахунок, відкритий у банку.
Довіреність № 3522 від 18.09.14 року, видана головою правління ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» Хливнюком В.Г. керуючій філією «Південне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» Деордієвій О.В., свідчить, що вона має право представляти інтереси банку в питаннях та справах, що виникли у зв'язку з діяльністю філії та її відділень, а саме: підписувати та подавати позовні заяви, представляти інтереси банку у всіх судових органах України, у тому числі у всіх загальних та спеціалізованих судах, третейських судах, у питаннях та справах, що виникли у зв'язку з діяльністю філії та її відділень, з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, іншому учаснику провадження.
Пунктом 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 року встановлено, що відповідно до чинного законодавства юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.
Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.
Таким чином, філія «Південне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» має всі повноваження представляти інтереси публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в господарському суді.
Відповідно до п. 1.1 договору банківського вкладу № 43 від 26.06.14 р. позивач надав відповідачу суму грошових коштів (надалі - вклад) у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а відповідач виплачував позивачу таку суму та проценти, нараховані на неї. Вклад складається із вкладних траншів, що розміщені позивачем згідно з умовами цього договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана позивачем на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим договором та додатками, укладеними в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною (надалі - додатки).
Відповідно до п. 6.2 договору, він набув чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Цей договір діяв до 28.07.14 року. Внесення коштів на вкладний рахунок відбувалося протягом строку дії цього договору (п. 1.3 договору).
Пунктом 1.4 договору передбачено, що в додатках, які укладаються сторонами на підставі цього договору, визначаються наступні умови: номер транзитного рахунку, який відкривається позивачу для розміщення вкладного траншу, сума коштів, які перераховуються на вкладний рахунок, строк, на який розміщується вкладний транш, процентна ставка, термін виплати процентів та інші умови.
26.06.14 року сторони підписали додаток № 43-1 (а.с. 14) до договору банківського вкладу № 43 від 26.06.14 р. відповідно до якого для розміщення вкладного траншу, позивач зобов'язався не пізніше 26.06.14 р. здійснити перерахування грошових коштів на вкладний рахунок НОМЕР_2 у розмірі 800 000,00 грн. на строк до 28.07.14 року, з процентною ставкою 23,50% річних.
В подальшому були підписані додаткові угоди № 43-1/1 від 28.07.14 р., № 43-1/2 від 29.08.14 р., № 43-1/3 від 29.09.14 р., № 43-1/4 від 29.10.14 р., № 43-1/5 від 01.12.14 р. (а.с. 15-19), якими сторони змінювали строк дії договору та річну процентну ставку.
Додатковою угодою № 43-1/6 від 12.01.15 року (а.с. 20) сторони внесли зміни до договору банківського вкладу № 43 від 26.06.14 р. та встановили, що договір діє до 13.02.15 року, проценти нараховуються виходячи з процентної ставки у розмірі 22,50% річних.
Позивач свої зобов'язання за договором банківського вкладу від 26.06.14 р. виконав належним чином, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 26.06.14 року про перерахування коштів в сумі 800 000,00 грн. на депозитний рахунок позивача (а.с. 21).
Проте, 13.02.2015 року відповідачем вищезазначений вклад повернутий не був.
Листом № 1 від 23.02.15 р., який відділення № 12 філії «Південне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» у м. Херсоні отримало у той же день, про що свідчить вх. № 21 (а.с. 22), позивач вимагав повідомити причину, з якої грошові кошти та проценти не перераховані на його поточний рахунок, відповідно до п. 4.2 договору банківського вкладу № 43 від 26.06.14 року, а також перерахувати на вклад у розмірі 800 000,00 грн. та проценти в сумі 12 387,94 грн.
Проте, вимоги залишилися без задоволення, а листом № 20 від 13.03.15 р. відповідач запропонував позивачу звернутися до банку особисто (а.с. 23).
Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Частинами 1, 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу (ч. 1 ст. 1061 ЦК України).
Відповідач свої обов'язки перед позивачем не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 812 387,94 грн., з яких 800 000,00 грн. - депозитний вклад та 12 387,94 грн. - 22,5% відсотків за депозитним вкладом за період з 12.01.15 р. по 12.02.15 року., яка підтверджена розрахунками позивача (а.с. 12) та випискою по особовому рахунку за період з 13.01.15 р. по 24.04.15 р. (а.с. 73-74), тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст.ст. 525, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань за договором банківського вкладу № 43 від 26.06.14 р., позивачем нараховано та заявлено до стягнення 42 000,00 грн. - інфляції за лютий 2015 року, 2 104,11 грн. - 3% річних за період з 14.02.15 р. по 17.03.15 року, які підтверджені розрахунками позивача та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги як підстави відмови у позові, а посилання на Постанову Правління Національного банку України № 758 від 01.12.14 року, якою встановлено обмеження у розмірі 150 000,00 грн. на добу не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п. 5 цієї Постанови банки зобов'язані обмежити видачу готівкових коштів у національній валюті через каси та банкомати в межах до 150 000 гривень на добу на одного клієнта. Ця постанова не поширюється на спірні правовідносини, оскільки, п. 5 даної Постанови свідчить про обмеження видачі саме готівкових коштів, а не коштів з депозитних рахунків.
Крім того, умови договору банківського вкладу № 43 від 26.06.14 р. сторонами не змінювались, а дії відповідача свідчать про навмисне ухилення від його виконання.
На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (вул. Артема, 60, м. Київ, код 09807856) в особі філії «Південне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (вул. Потьомкінська, 78, м. Миколаїв) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заборгованість в сумі 856 892,05 грн. (вісімсот п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто дві грн. 05 коп.), з яких: 800 000,00 грн. (вісімсот тисяч грн. 00 коп.) - депозитний вклад, 12 387,94 грн. (дванадцять тисяч триста вісімдесят сім грн. 94 коп.) - відсотки, 42 000,00 грн. (сорок дві тисячі грн. 00 коп.) - інфляція, 2 104,11 грн. (дві тисячі сто чотири грн. 11 коп.) - 3% річних та 17 137,84 грн. (сімнадцять тисяч сто тридцять сім грн. 84 коп.) - судового збору.
Наказ видати позивачу.
Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.
Повне рішення складено 05.06.15 року.
Суддя Т.М. Дубова