18.05.2015 р. Справа№ 914/1017/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марцек-Друкарський Двір", м.Дніпропетровськ
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Галичина", м.Радехів, Львівська область
про стягнення 314 009,11 грн.
За участю представників сторін:
від позивача Коломоєць Ю.Ю. - представник (ордер №340/000026 від 08.04.2015 р.);
від відповідача не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Марцек-Друкарський Двір" до Приватного акціонерного товариства "Галичина" про стягнення 314 009,11 грн. заборгованості, з яких 227 009,45 грн. сума основного боргу, 45 917, 31 грн. інфляційні втрати, 3 681,82 грн. три проценти річних та 37 400,53 грн. пені. Крім судового збору в сумі 6 280,20 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача 16 200,00 грн. витрат на послуги адвоката.
Ухвалою суду від 30.03.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 27.04.2015р.
Ухвалою суду від 27.04.2015р. розгляд справи відкладено на 18.05.2015р., з підстав вказаних в даній ухвалі.
Представник позивача в судове засідання з'явився, подав клопотання (вх.№20176/15 від 18.05.2015р.), яким просить долучити до матеріалів справи наступні документи: копію посвідчення №01 про відрядження, копію акту приймання-передачі послуг від 30.04.2015р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити, з підстав викладених у позовній заяві, з врахуванням часткової сплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 5 000,00 грн.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимоги ухвал суду від 30.03.2015р. та 27.04.2015р. не виконав, причин невиконання вимог ухвал суду та неявки представника в судове засідання не повідомив. Про відкладення розгляду спору на 18.05.2015р. був належним чином повідомлений, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №79024 0513194 2 від 05.05.2015р. - вручено 07.05.2015р. (вх.№19454/15 від 13.05.2015р.) та №80200 01253921 від 05.05.2015р. - вручено 07.05.2015р. (вх.№19190/15 від 11.05.2015р.).
Станом на 18.05.2015р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
встановив:
26.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марцек-Друкарський Двір" (виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Галичина" (замовник) було укладено договір №МПД 0211 на виготовлення та поставку поліграфічної продукції (надалі - договір) за умовами якого виконавець зобов'язувався на основі специфікацій, погоджених та підписаних сторонами, також заявок замовника виготовляти та постачати поліграфічну продукцію (надалі - продукція), в порядку та на умовах, передбачених даним договором, а замовник зобов'язувався приймати та оплачувати замовлену продукцію в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п.3.4. договору сторони погодили порядок поставки продукції, а саме: одночасно з передачею продукції виконавець зобов'язаний представити замовнику наступні документи: рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, видаткову накладну, податкову накладну.
Згідно п.3.5. договору замовник зобов'язаний видати особі, уповноваженій прийняти продукцію, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей та завірити факт отримання продукції підписом і печаткою на відповідній товарно-транспортній накладній. Виконавець вправі утримувати продукцію до належного оформлення замовником факту поставки.
Відповідно до п.3.6. та п.3.7. договору датою поставки продукції являється дата підписання замовником відповідної видаткової накладної. Перехід від виконавця до замовника права власності на продукцію та ризиків випадкового пошкодження або знищення продукції, а також виконання виконавцем обов'язків по виготовленню і поставці продукції відбувається в момент прийому замовником продукції, який підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженою особою замовника.
Згідно п.5.2. договору замовник здійснює оплату продукції в наступному порядку: кінцевий розрахунок - протягом 60 днів, з моменту поставки продукції замовнику, що підтверджується завіреною замовником видатковою накладною на продукцію.
Відповідно до п.5.3. договору за порушення строків оплати по виставленому рахунку - повністю або частково - замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який оплачується пеня, від простроченої суми - за кожний день прострочення оплати, включаючи день повного погашення замовником простроченої заборгованості.
Позивач свої зобов'язання по виконанню умов договору №МПД 0211 від 26.11.2013р. виконав повністю, виготовив та поставив поліграфічну продукцію відповідачу за період з 15.05.2014р. по 31.10.2014р. на загальну суму 257 437,77 грн., згідно видаткових накладних:
№РН-0003950 від 15.05.2014р. на суму 29 428,32 грн.;
№РН-0004031 від 23.05.2014р. на суму 13 897,03 грн.;
№РН-0004051 від 26.05.2014р. на суму 33 576,24 грн.;
№РН-0004117 від 03.06.2014р. на суму 10 300,68 грн.;
№РН-0004310 від 20.06.2014р. на суму 28 334,27 грн.;
№РН-0004405 від 02.07.2014р. на суму 27 030,12 грн.;
№РН-0004532 від 16.07.2014р. на суму 9 664,24 грн.;
№РН-0004616 від 24.07.2014р. на суму 8 537,04 грн.;
№РН-0004675 від 01.08.2014р. на суму 9 876,38 грн.;
№РН-0004793 від 18.08.2014р. на суму 11 663,03 грн.;
№РН-0004838 від 22.08.2014р. на суму 8 613,72 грн.;
№РН-0004879 від 29.08.2014р. на суму 12 293,53 грн.;
№РН-0004987 від 12.09.2014р. на суму 10 965,64 грн.;
№РН-0005088 від 25.09.2014р. на суму 14 591,09 грн.;
№РН-0005174 від 06.10.2014р. на суму 8 936,62 грн.;
№РН-0005257 від 15.10.2014р. на суму 6 352,54 грн.;
№РН-0005309 від 22.10.2014р. на суму 6 690,10 грн.;
№РН-0005385 від 31.10.2014р. на суму 6 687,18 грн.
Відповідно до вказаних накладних позивачем, на виконання умов договору, було виставлено рахунки.
Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за отриману продукцію за період з 15.05.2014р. по 31.10.2014р. здійснив частково на загальну суму 30 428,32 грн.
Як стверджує позивач у позовній заяві, станом на 16.03.2015р. у відповідача існує заборгованість зі сплати основного боргу в сумі 227 009,45 грн.
Представником позивача долучено до матеріалів справи банківську виписку з особового рахунку позивача від 17.03.2015р., згідно якої 17.03.2015р. відповідачем було частково сплачено заборгованість в розмірі 5 000,00 грн. з призначенням платежу - проплата згідно накладної №3950 від 15.05.2014р. Відтак, основний борг відповідача складає 222 009,45 грн.
Згідно умов ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати та 3% річних, які згідно поданого розрахунку позовних вимог становлять 45 917,31 грн. інфляційних та 3 681,82 грн. 3% річних.
Крім того, позивач керуючись умовами п.5.3. договору, у зв'язку із порушенням строків оплати, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого розрахунку позовних вимог становить 37 400,53 грн.
Отже, загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 309 009,11 грн., з яких 222 009,45 грн. сума основного боргу, 45 917,31 грн. інфляційні втрати, 3 681,82 грн. три проценти річних та 37 400,53 грн. пені.
Також позивач просить стягнути з відповідача 16 200,00 грн. витрат за послуги адвоката на підставі ст.ст.44, 49 ГПК України.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
Згідно ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.3.4. договору сторони погодили порядок поставки продукції, а саме: одночасно з передачею продукції виконавець зобов'язаний представити замовнику наступні документи: рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, видаткову накладну, податкову накладну.
Факт поставки позивачем продукції по договору №МПД 0211 від 26.11.2013р. за період з 15.05.2014р. по 31.10.2014р. підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними:
№1 від 15.05.2014р.;
№3 від 23.05.2014р.;
№12 від 26.05.2014р.;
№5 від 03.06.2014р.;
№10 від 20.06.2014р.;
№4 від 02.07.2014р.;
№2 від 16.07.2014р.;
№7 від 24.07.2014р.;
№4 від 01.08.2014р.;
№6 від 18.08.2014р.;
№4 від 22.08.2014р.;
№5 від 29.08.2014р.;
№2 від 12.09.2014р.;
№1 від 25.09.2014р.;
№8 від 06.10.2014р.;
№2 від 15.10.2014р.;
№6 від 22.10.2014р.;
№6 від 31.10.2014р., з відміткою відповідача (відповідальної особи вантажоодержувача) Приватного акціонерного товариства "Галичина" (Радчук Н.В.) про отримання продукції.
Крім того, факт поставки продукції за період з 15.05.2014р. по 31.10.2014р. підтверджується видатковими накладними на загальну суму 257 437,77 грн., а саме:
№РН-0003950 від 15.05.2014р. на суму 29 428,32 грн.;
№РН-0004031 від 23.05.2014р. на суму 13 897,03 грн.;
№РН-0004051 від 26.05.2014р. на суму 33 576,24 грн.;
№РН-0004117 від 03.06.2014р. на суму 10 300,68 грн.;
№РН-0004310 від 20.06.2014р. на суму 28 334,27 грн.;
№РН-0004405 від 02.07.2014р. на суму 27 030,12 грн.;
№РН-0004532 від 16.07.2014р. на суму 9 664,24 грн.;
№РН-0004616 від 24.07.2014р. на суму 8 537,04 грн.;
№РН-0004675 від 01.08.2014р. на суму 9 876,38 грн.;
№РН-0004793 від 18.08.2014р. на суму 11 663,03 грн.;
№РН-0004838 від 22.08.2014р. на суму 8 613,72 грн.;
№РН-0004879 від 29.08.2014р. на суму 12 293,53 грн.;
№РН-0004987 від 12.09.2014р. на суму 10 965,64 грн.;
№РН-0005088 від 25.09.2014р. на суму 14 591,09 грн.;
№РН-0005174 від 06.10.2014р. на суму 8 936,62 грн.;
№РН-0005257 від 15.10.2014р. на суму 6 352,54 грн.;
№РН-0005309 від 22.10.2014р. на суму 6 690,10 грн.;
№РН-0005385 від 31.10.2014р. на суму 6 687,18 грн., які підписані та скріплені печатками сторін у справі (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи).
Представник відповідача отримав продукцію за договором №МПД 0211 від 26.11.2013р. на підставі довіреностей:
№ГАЛД0000664 від 14.05.2014р.;
№ГАЛД0000755 від 02.06.2014р.;
№ГАЛД0000856 від 02.07.2014р.;
№ГАЛД0000948 від 01.08.2014р.;
№ГАЛД0001078 від 12.09.2014р.;
№ГАЛД0001128 від 02.10.2014р., виданих на Радчук Наталію Володимирівну (паспорт серії АС №851665 від 11.09.2002р., виданий Ківерцівським РВ УМВС), (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії знаходиться в матеріалах справи).
На виконання вимог п.3.4. договору одночасно з передачею продукції позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 257 437,77 грн., а саме:
№СФ-0001018 від 14.05.2014р. на суму 29 428,32 грн.;
№СФ-0001088 від 23.05.2014р. на суму 13 897,03 грн.;
№СФ-0001107 від 26.05.2014р. на суму 33 576,24 грн.;
№СФ-0001186 від 03.06.2014р. на суму 10 300,68 грн.;
№СФ-0001350 від 20.06.2014р. на суму 28 334,27 грн.;
№СФ-0001439 від 02.07.2014р. на суму 27 030,12 грн.;
№СФ-0001568 від 16.07.2014р. на суму 9 664,24 грн.;
№СФ-0001643 від 24.07.2014р. на суму 8 537,04 грн.;
№СФ-0001703 від 01.08.2014р. на суму 9 876,38 грн.;
№СФ-0001830 від 18.08.2014р. на суму 11 663,03 грн.;
№СФ-0001874 від 22.08.2014р. на суму 8 613,72 грн.;
№СФ-0001916 від 29.08.2014р. на суму 12 293,53 грн.;
№СФ-0002039 від 12.09.2014р. на суму 10 965,64 грн.;
№СФ-0002140 від 25.09.2014р. на суму 14 591,09 грн.;
№СФ-0002237 від 06.10.2014р. на суму 8 936,62 грн.;
№СФ-0002310 від 15.10.2014р. на суму 6 352,54 грн.;
№СФ-0002369 від 22.10.2014р. на суму 6 690,10 грн.;
№СФ-0002446 від 31.10.2014р. на суму 6 687,18 грн.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторони в п.5.2. договору визначили, що замовник здійснює оплату продукції в наступному порядку: кінцевий розрахунок - протягом 60 днів, з моменту поставки продукції замовнику, що підтверджується завіреною замовником видатковою накладною на продукцію.
В матеріалах справи є лист відповідача надісланий на електронну пошту позивача, згідно якого відповідач просив погодити графік розтермінування заборгованості в сумі 232 009,45 грн. та гарантував оплатити борг згідно наступного графіку: лютий - 61773,95 грн., березень 103 718,80 грн., квітень - 66 516,70 грн.
Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за отриману продукцію за період з 15.05.2014р. по 31.10.2014р. здійснив частково на загальну суму 30 428,32 грн., що підтверджується банківськими виписками за особовим рахунком позивача, а саме:
- від 21.10.2014р. в розмірі 4 428,32 грн. з призначенням платежу - проплата згідно накладної №3950 від 15.05.2014р.;
- від 03.11.2014р. в розмірі 5 000,00 грн. з призначенням платежу - проплата згідно накладної №3950 від 15.05.2014р.;
- від 19.11.2014р. в розмірі 3 000,00 грн. з призначенням платежу - проплата згідно накладної №3950 від 15.05.2014р.;
- від 02.02.2015р. в розмірі 7 000,00 грн. з призначенням платежу - проплата згідно накладної №3950 від 15.05.2014р.;
- від 09.02.2015р. в розмірі 6 000,00 грн. з призначенням платежу - проплата згідно накладної №4031 від 23.05.2014р.;
- від 10.02.2015р. в розмірі 5 000,00 грн. з призначенням платежу - проплата згідно накладної №3950 від 15.05.2014р.
Отже станом на 16.03.2015р. сума основного боргу складала 227 009,45 грн.
Представником позивача надано суду акт звірки взаєморозрахунків підписаний між Приватним акціонерним товариством "Галичина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марцек-Друкарський Двір" станом на 01.12.2013р. по 10.03.2015р., згідно якого сальдо станом на 10.03.2015р. на користь ТзОВ "Марцек-Друкарський Двір" становить 227 009,45 грн.
Як вбачається із долученої представником позивача банківської виписки з особового рахунку позивача від 17.03.2015р., відповідач 17.03.2015р. частково оплатив заборгованість в сумі 5 000,00 грн. з призначенням платежу - проплата згідно накладної №3950 від 15.05.2014р.
Судом встановлено, що позовна заява ТзОВ "Марцек-Друкарський Двір" подана до поштового відділення зв"язку для її надіслання до суду 20.03.2015р., вказана обставина вбачається із наявного у матеріалах справи бланку опису вкладення у цінний лист складеного при надсиланні позовної заяви до суду, з проставленим відбитком календарного штемпеля поштовим відділенням зв"язку. Ця ж дата проставлена й на поштовому конверті в якому позовна заява надійшла на адресу суду.
Станом на 20.03.2015р. основний борг в сумі 5000,00 грн. був сплачений, відтак позивач, не перевіривши суму заборгованості станом на 20.03.2015р. безпідставно заявив до стягнення 5000,00 грн.
Отже в частині стягнення основного боргу в сумі 5000,00 грн. сплаченого згідно видаткової накладної №3950 від 15.05.2014р. слід відмовити, у зв'язку із сплатою цієї суми ще до подання позовної заяви на поштове відділення зв»язку.
За видатковою накладною №0003950 від 15.05.2014р. заборгованість сплачена відповідачем повністю.
За видатковою накладною №0004031 від 23.05.2014р. на суму 13 897,03 грн., сума заборгованості становить 7 897,03 грн.
За рештою видаткових накладних, а саме: №РН-0004051 від 26.05.2014р. на суму 33 576,24 грн.; №РН-0004117 від 03.06.2014р. на суму 10 300,68 грн.; №РН-0004310 від 20.06.2014р. на суму 28 334,27 грн.; №РН-0004405 від 02.07.2014р. на суму 27 030,12 грн.; №РН-0004532 від 16.07.2014р. на суму 9 664,24 грн.; №РН-0004616 від 24.07.2014р. на суму 8 537,04 грн.; №РН-0004675 від 01.08.2014р. на суму 9 876,38 грн.; №РН-0004793 від 18.08.2014р. на суму 11 663,03 грн.; №РН-0004838 від 22.08.2014р. на суму 8 613,72 грн.; №РН-0004879 від 29.08.2014р. на суму 12 293,53 грн.; №РН-0004987 від 12.09.2014р. на суму 10 965,64 грн.; №РН-0005088 від 25.09.2014р. на суму 14 591,09 грн.; №РН-0005174 від 06.10.2014р. на суму 8 936,62 грн.; №РН-0005257 від 15.10.2014р. на суму 6 352,54 грн.; №РН-0005309 від 22.10.2014р. на суму 6 690,10 грн.; №РН-0005385 від 31.10.2014р. на суму 6 687,18 грн. заборгованість залишилася не сплаченою.
Відтак, станом на дату прийняття рішення у справі основний борг складає 222 009,45 грн.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 222 009,45 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно поданого розрахунку позовних вимог, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 45 917,31 грн. та три проценти річних на загальну суму 3 681,82 грн.
Перевіривши правильність нарахування позивачем вищевказаних сум, судом встановлено, що до стягнення з відповідача правомірно підлягає нарахована позивачем сума інфляційних втрат 45 917,31 грн., оскільки згідно проведеного судом розрахунку вказана сума є більшою, водночас суд не може вийти за межі позовних вимог та стягнути більшу суму інфляційних втрат, а позивач з такою заявою не звертався.
Однак, при нарахуванні 3% річних, позивач дещо завищив їх суму, згідно проведеного судом розрахунку до стягнення підлягає 3 681,12 грн. 3% річних.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до п.5.3. договору за порушення строків оплати по виставленому рахунку - повністю або частково - замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який оплачується пеня, від простроченої суми - за кожний день прострочення оплати, включаючи день повного погашення замовником простроченої заборгованості.
Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що позивач при її нарахування не взяв до уваги положення ч.6 ст.232 ГК України щодо строку нарахування, оскільки в укладеному між сторонами договорі немає положень про те, що сторони домовились про нарахуванні пені у більший строк ніж визначено вказаною нормою. Як наслідок нарахована позивачем сума пені є завищеною.
Крім того, позивач не врахував того, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, незважаючи на те, що у договорі сторони передбачили протилежне. Вказана позиція роз"яснена Вищим господарським судом України у п.п.1.9. п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" від 17.19.2013р. №14 із змінам та доповненнями.
Враховуючи, вищевказане судом проведено розрахунок пені, згідно якого до стягнення підлягає 32 213,43 грн.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, враховуючи також те, що відповідачем не спростовано доводів позивача, не надано суду доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково.
З відповідача підлягає до стягнення 303 821,31 грн., з яких 222 009,45 грн. основний борг, 45 917,31 грн. інфляційні втрати, 3 681,82 грн. три проценти річних та 32 213,43 грн. пені.
Суд, розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат за послуги адвоката в сумі 16 200,00 грн., зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 05.03.2015р. між Адвокатським об'єднанням «Адвокатська компанія «Веритас» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марцек-Друкарський Двір" (клієнт) було укладено договір №4462-И про надання правової допомоги (надалі - договір від 05.03.2015р.).
Згідно п.1.1. договору від 05.03.2015р. виконавець приймає на себе обов'язки надати клієнту правову допомогу у вигляді захисту прав та інтересів у судах першої та апеляційної інстанцій господарської юрисдикції зі спору про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Галичина" заборгованості в розмірі 227 009,45 грн. та штрафних санкцій за поставлену продукцію по договору поставки від 26.11.2013р. №МПД 0211.
Згідно п.2.1.1. договору від 05.03.2015р. вартість послуг визначається і сплачується по наступним тарифам: складання претензії, процесуальних документів та представлення інтересів клієнта в суді 1-ї інстанції - 16 200,00 грн.
Згідно п.3.1. договору від 05.03.2015р. клієнт сплачує виконавцю аванс в розмірі вказаному в п.2.1.1. вартості послуг не пізніше 5 банківських днів з дня укладення даного договору.
Представником позивача надано платіжне доручення №494 від 06.03.2015р., з якого вбачається, що позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Марцек-Друкарський Двір" оплачено 16 200,00 грн. на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Веритас», з призначенням платежу - за надання правової допомоги згідно договору №4462-И від 05.03.2015р.
Згідно ст.44 ГПК України до складу судових витрат відносяться послуги адвоката.
Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають стягненню у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними платіжними документами.
Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов підлягає до задоволення частково, відтак з відповідача підлягає до стягнення 15 673,50 грн., решта суми адвокатських послуг згідно положень ч.5 ст.49 ГПК України слід віднести на позивача.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №4892 від 18.032.2015р. на суму 6 280,20 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 231-232 ГК України, ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Галичина" (юридична адреса: 80200, Львівська область, м.Радехів, вул.Б.Хмельницького, буд.120; фактична адреса: 79024, м.Львів, вул..Липинського, 54-а, код ЄДРПОУ 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марцек-Друкарський Двір" (49055, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул.Будівельників, 34; код ЄДРПОУ 38298821) 222 009,45 грн. основний борг, 45 917,31 грн. інфляційних втрат, 3 681,12 грн. три проценти річних, 32 213,43 грн. пені, 15 673,50 грн. витрат на послуги адвоката та 6076,44 грн. судового збору.
3. У задоволенні решту позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повний текст рішення
виготовлено 25.05.2015р.
Суддя Сухович Ю.О.