ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
04.06.2015
Справа № 910/13989/15
за позовом: Міністерства оборони України, м.Київ
до відповідача: Концерну «Техвоєнсервіс», м.Київ
про стягнення 17 860,37 грн.
Суддя Любченко М.О.
Позивач, Міністерство оборони України, м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Концерну «Техвоєнсервіс», м.Київ про стягнення 17 860,37 грн.
Згідно із п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний при поданні позову надати суду докази відправлення відповідачу копії позовної заяви і всіх доданих до неї документів. Відповідно до ч.1 ст.56 вказаного Кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Тобто, належним доказом направлення на адресу відповідача позову та всіх доданих до нього документів є опис вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Згідно із ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Як вказувалось вище, у даному випадку такими належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї всіма документами відповідачу є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення.
За змістом п.61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009р. Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Проте, як встановлено судом, в якості доказу виконання обов'язку, передбаченого п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, Міністерством оборони України до матеріалів позову надано лише фіскальний чек №2562 від 28.05.2015р.
З наданого позивачем документу не вбачається, що на адресу відповідача було скеровано саме копію позовної заяви з всіма додатками.
Належних доказів направлення копії позову та доданих до нього документів на адресу Концерну «Техвоєнсервіс», а саме опису вкладення, позивачем не представлено.
Вищевказана обставина є суттєвою, оскільки приписами статті 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку Концерн «Техвоєнсервіс» позбавлений можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахування всіх обставин, на які посилається Міністерство оборони України та поданих позивачем доказів.
Аналогічна правова позиція міститься в Постанові від 18.12.2013р. Вищого господарського суду України по справі №910/15306/13.
При цьому, п.4 ч.1 ст.65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.
Як зазначено у ст.38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому суд у разі порушення позивачем ст.57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки є зобов'язаним виконати вимоги ст.63 зазначеного Кодексу України.
За приписами п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У зв'язку з ненаданням позивачем доказів направлення відповідачу всіх доданих до позову документів, враховуючи приписи ст.57, п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
За приписами ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.57, п.6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути позовну заяву Міністерства оборони України, м.Київ до відповідача, Концерну «Техвоєнсервіс», м.Київ про стягнення 17 860,37 грн. та додані до неї документи заявнику без розгляду.
Роз'яснити Міністерству оборони України, що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя М.О. Любченко