ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
22.05.2015
Справа № 910/12820/15
Суддя Яковенко А.В., розглянувши
позовну заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба»
до
1. Київської міської ради
2. Головного управління земельних ресурсів КМДА
про
визнання права постійного користування та спонукання визнати
права власності
Товариство з обмеженою відповідальністю «Колиба» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів КМДА про:
- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Колиба» права постійного користування земельною ділянкою площею 2046,00 кв.м. на території острову Венеціанський , кадастровий код 63:397:0068;
- спонукання Київську міську раду визнати право власності на земельну ділянку, на якій розміщено заклад громадського харчування ТОВ «Колиба», кадастровий код 63:397:0068 на території острову Венеціанський;
- видати дозвільні документи, за якими стане можливим реєстрація права власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Позовна заява не може бути прийнята до розгляду з огляду на наступне:
По-перше, у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Колиба» до позовної заяви додано описи вкладення у цінний лист від 15.05.2015.
Разом з тим, з опису вкладення у цінний лист, доданого до позовної заяви, як доказ на підтвердження направлення копії поданої до суду позовної заяви на адресу відповідачів, вбачається, що в переліку документів, направлених назви «позовна заява» або «копія позовної заяви» відсутня.
В той же час, ідентифікувати те, що назва «заява», яка міститься в переліку документів, які направлені відповідачу, є саме «позовною заявою» у суду відсутні підстави і можливості.
При цьому, судом враховано, що згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Тобто, працівник поштового зв'язку при прийнятті поштового відправлення перевіряє відповідність його вкладення згідно опису.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення саме на позовну заяву, яка подана до суду з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач.
По-друге, пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В якості доказу сплати судового збору заявник надав квитанцію №ПН3029 від 18.03.2015 на суму 243,60 грн. та квитанцію №13648945 від 14.05.2015 на суму 974,40 грн.
Згідно підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2015 року - 1 218,00 грн.
Оскільки позивачем подано позовну заяву, яка має три немайнові вимоги (визнання за права постійного користування; спонукання визнати право власності та видати дозвільні документи), судовий збір за подання такої позовної заяви має становити 3 654,00 грн. (1 218,00 грн.*3).
Таким чином, заявником не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Таким чином, згідно вимог пп. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано доказів сплати судового збору та надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З огляду на викладене, вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.
Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути заявнику без розгляду.
Суддя А.В. Яковенко