про повернення позовної заяви
05.06.2015 Справа № 908/3494/15
Cуддя Колодій Н.А.,
розглянувши позовні матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вірамакс Україна” (69006, м. Запоріжжя, вул. Мала, буд. 3; адреса для листування: 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, офіс 606)
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Наш офіс” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 53)
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Три Л” (43020, м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 89)
про визнання права власності на майно та витребування майна з чужого незаконного володіння
03.06.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Вірамакс Україна” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Наш офіс” та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Три Л” про визнання права власності на майно та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Розглянувши матеріали позовної заяви та з'ясувавши підстави для повернення позовної заяви, передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що слід повернути позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України, виходячи з наступного.
За приписами ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплати за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місті їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до вимог ГПК України сплата судового збору є обов'язковою, а при відсутності доказів сплати позовна заява підлягає поверненню.
Приписами ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору (п. 3 ч. 1).
У відповідності до роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. “Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) у випадку об'їдання в одній позовній заяві декількох вимог державне мито підлягає сплаті за встановленими ставками за кожною з вимог.
З 01.11.2011 р. набув чинності Закон України “Про судовий збір” № 02/163-48 від 08.07.2011 р., відповідно до ч. 1 ст. 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивач звернувся до суду з двома позовними вимогами, одна майнового характеру (визнання права власності), а інша немайнового (витребування майна з чужого незаконного володіння).
Отже, кожна з заявлених вимог повинна бути оплачена судовим збором у встановлених порядку та розмірах.
Частиною 1 статті 4 Закон України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктами 1 і 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закон України “Про судовий збір” ставки судового збору за подання до господарського суду:
1) позовної заяви майнового характеру -2 відсотки ціни позову, мале не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
2) позовної заяви немайнового характеру -1 розміру мінімальної заробітної плати.
До позовної заяви вих. б/н від 20.05.2015 р. позивач доказів сплати судового збору за вимогу немайнового характеру не надав.
Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви позивачу.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з ним у господарський суд у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п. п. 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Вірамакс Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Наш офіс” та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Три Л” про визнання права власності на майно та витребування майна з чужого незаконного володіння та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Додаток: на 38 аркушах, у тому числі оригінал квитанції від 30.04.2015 р. на суму 2933,41 грн. та фіскальні чеки № 6611 і № 6610 від 22.05.2015 р. та описи вкладення.
Суддя Н.А. Колодій