номер провадження справи 4/62/15
02.06.2015 Справа № 908/2353/15-г
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», (04073, м. Київ, просп. Московський 9, корп. 5, офіс 101)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (87225, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи 2)
про стягнення 826 203,97 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.
Представники сторін:
від позивача: Максименко І.В., довіреність №23-12/14-3 від 23.12.2014р.
від відповідача: Саланська І.Л., довіреність б/н від 20.03.2015р.
До господарського суду Запорізької області 07.04.2015 р. звернувся позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво «Альтком» про стягнення 826 203,97 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу №L399-03/07 від 22.03.2007р.
Ухвалою суду від 07.04.2015 року порушено провадження у справі №908/2353/15-г, присвоєно справі номер провадження 4/62/15, судове засідання призначене на 20 травня 2015 року. В зсіданні оголошується перерва до 02.06.2015 р.
Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між позивачем та відповідачем підписано договір фінансового лізингу. На виконання умов договору Лізингодавець придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння та користування Лізингоодержувачу про що було підписано представниками сторін акт приймання - передачі предмета лізингу. Між сторонами було погоджено Графік лізингових платежів. Однак, відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання з лізингових платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 826 203,97 грн. Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити в позові. Відзив на позов та інші витребувані судом документи, окрім статутних, не надав.
Також представник відповідача заявив клопотання про призначення в справі судово-бухгалтерську експертизу, оскільки у позові заявлена сума до стягнення, яка не відповідає розміру лізингових платежів, визначених у договорі фінансового лізингу. Виставлені позивачем рахунки не містять порядку розрахунку лізингових платежів, що суперечить розділу 4 договору. Дана обставина суттєво ускладнює можливість відповідача перевірити, чи відповідають розраховані позивачем суми лізингових платежів умовам договору фінансового лізингу.
Клопотання судом відхилено як необґрунтоване, оскільки відповідачем прострочено лізингові платежі, які передбачені графіками платежів погоджені додатковими угодами, яки підписувались між сторонами.
Вивчивши матеріали справи, суд
22.03.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (Лізингдавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво АЛЬТКОМ» (Лізингоодержувач) підписали договір фінансового лізингу №L399-03/07.
Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору фінансового лізингу, Лізингодавець на підставі Договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначається в Специфікації, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.
На виконання умов договору фінансового лізингу, Лізингодавець придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу №Р263-03/07 від 22.03.2007р. та на підставі акту приймання - передачі предмета лізингу від 23.07.2007р. передав Лізингоодержувачу.
Предметом лізингу виступає - Ґрунтовий каток фірми HAMM 3520, серійний номер Н1760319.
Строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку платежів, та не може бути менше одного року.
Згідно з п. п. 4.1, 4.2 договору фінансового лізингу, Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію Лізингодавця.
Розмір лізингових платежів за кожний період лізингу, їх загальна сума та порядок сплати зазначаються в Графіку.
Відповідно до п. 4.7 договору фінансового лізингу, оплата всіх лізингових платежів, зазначених в цьому розділі Договору, здійснюється Лізингодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця. Лізингоодержувач здійснює платежі відповідно до Графіку з коригуванням їх загальної вартості на зміну курсу Національного банку України для Євро за правилами, наведеними в п. 3 Графіку.
Відповідно до п. п. 5.1 - 5.4 загальних умов фінансового лізингу Додаток№4 до договору фінансового лізингу, Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати зазначені в графіку лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок.
Лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку авансові лізингові платежі на підставі рахунку протягом 5 днів з дня укладення Договору. рахунок на оплату авансових лізингових платежів надається Лізингодавцю при укладенні Договору.
Лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електрону адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку.
У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.
Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому Предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу за Актом приймання - передачі. Зазначені в Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу.
Внаслідок наявності у Лізингоодержувача простроченої заборгованості за Договором фінансового лізингу була проведена реструктуризація заборгованості та між сторонами підписані угоди, якими були внесені зміни до Графіку платежів, а саме: угоди про внесення змін до договору фінансового лізингу №L399-03/07 від 01.08.2007р.; від 02.03.2009р.; від 01.09.2009р.; від 02.08.2010р.; від 01.12.2010р.; від 04.05.2011р.; від 28.02.2014р.
Також додатковою угодою від 28.02.2014р. до договору фінансового лізингу №L399-03/07 від 22.03.2007р. сторони внесли зміни наступного змісту:
п. 1.3 Виконання зобов'язань/боргових зобов'язань Лізингоодержувача за Договором, з моменту укладання цієї додаткової угоди, є відстроченим. Встановити кінцеву дату виконання Лізингоодержувачем зобов'язань за договором до 31.12.2014р..
п. 1.4 З урахуванням умов, визначених п. 1.1 цієї Угоди, Сторони засвідчують, що Договір є чинним та діє до повного виконання Лізингоодержувачем зобов'язань перед Лізингодавцем щодо сплати заборгованості відповідно до умов Договору та п. 1.1 цієї Угоди.
п. 2 Сторони дійшли згоди, що зобов'язання Лізингоодержувача перед Лізингодавцем за Договором, припиняються, після повного та належного виконання Лізингоодержувачем зобов'язань, визначених п. 1.1 цієї Угоди, та у разі сплати викупної вартості Предмета лізингу в строк та у розмірі, визначеними Договором купівлі-продажу (викупу).
Лізингоодержувач свої зобов'язання за договором фінансового лізингу виконував не належним чином та допустив прострочення платежів за наступними виставленими рахунками №№: L399-03/07/29 від 01.12.2009р. на суму 30 279,59 грн.; L399-03/07/30 від 04.01.2010р. на суму 28 620,41 грн.; L399-03/07/31 від 01.02.2010р. на суму 28 035,20 грн.; L399-03/07/32 від 01.03.2010р. на суму 26 877,92 грн.; L399-03/07/33 від 01.04.2010р. на суму 26 474,38 грн.; L399-03/07/34 від 05.05.2010р. на суму 26 159,08 грн.; L399-03/07/35-002 від 01.06.2010р. на суму 24 180,66 грн.; L399-03/07/36-004 від 01.07.2010р. на суму 24 062,45 грн.; L399-03/07/37-008 від 02.08.2010р. на суму 4514,19 грн.; L399-03/07/28-009 від 01.09.2010р. на суму 4381,73 грн.; L399-03/07/39-010 від 01.10.2010р. на суму 4728,75 грн.; L399-03/07/40-012 від 01.11.2010р. на суму 31 649,64 грн.; L399-03/07/41-016 від 01.12.2010р. на суму 4458,00 грн.; L399-03/07/43-025 від 01.04.2011р. на суму 4730,28 грн.; L399-03/07/44-026 від 01.04.2011р. на суму 4770,52 грн.; L399-03/07/49-035 від 01.08.2011р. на суму 47 436,86 грн.; L399-03/07/50-037 від 01.09.2011р. на суму 48 048,19 грн.; L399-03/07/51-039 від 03.10.2011р. на суму 44 909,02 грн.; L399-03/07/52-041 від 01.11.2011р. на суму 46 592,34 грн.; L399-03/07/53-043 від 01.12.2011р. на суму 44 696,68 грн.; L399-03/07/54-045 від 03.01.2012р. на суму 42 911,18 грн.; L399-03/07/55-047 від 01.02.2012р. на суму 43 822,64 грн.; L399-03/07/56-049 від 01.03.2012р. на суму 44 675,33 грн.; L399-03/07/57-051 від 02.04.2012р. на суму 44 378,46 грн.; L399-03/07/58-053 від 03.05.2012р. на суму 43 966,10 грн.; L399-03/07/59-055 від 01.06.2012р. на суму 41 233,48 грн.; L399-03/07/v-058 від 02.07.2012р. на суму 8030,45 грн.; L399-03/07/60-057 від 02.07.2012р. на суму 45 021,86 грн.; L399-03/07/ev-060 від 02.08.2012р. на суму 3279.32 грн.; L399-03/07/ev-067 від 28.01.2013р. на суму 3279.31 грн.; всього заборгованість 826 203.97 грн.
На день вирішення спору в суді відповідачем доказів сплати заборгованості з лізингових платежів не надано.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу. У зв'язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору.
Таким чином, на правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу регламентуються Законом України "Про фінансовий лізинг".
Частиною 2 ст. 1 вказаного вище Закону унормовано, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч. 1). Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (ч. 2).
Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 826 203,97 грн. основного боргу підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (875252, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи буд. 2, код ЄДРПОУ 32794511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (04073, м. Київ, проспект Московський 9, корп. 5, офіс 101 код ЄДРПОУ 34480657) суму основного боргу в розмірі 826 203,97 грн. (вісімсот двадцять шість тисяч двісті три грн. 97 коп.), судовий збір в розмірі 16 524,08 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять чотири грн. 08 коп.). Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "04" червня 2015 р.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.