номер провадження справи 18/66/15
02.06.2015 справа № 905/3828/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (84502, Донецька область, вул. Зелена, 41)
до відповідача підприємства об'єднання громадян - Артемівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Маріупольська, буд. 15)
про стягнення 5213,86 грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
До господарського суду Запорізької області 31.03.2015 р. надійшли матеріали позовної заяви та документи по справі № 905/3828/4 за позовом ТОВ «Артемівськ-Енергія» до відповідача підприємства об'єднання громадян - Артемівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих.
Подані позивачем матеріали позовної заяви та документи у справі № 905/3828/14 ухвалою суду, в порядку ст.ст. 2-1, 27, 61, 65 ГПК України, прийняті до розгляду, присвоєно справі номер провадження 18/66/15, судове засідання призначено на 21 травня 2015 р. У зв'язку з неявкою представників сторін, не виконанням вимог суду розгляд справи відкладався на 02.06.2015 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 02.06.2015 р., судом прийнято рішення.
На адресу суду 25.05.2015 р. від позивача надійшла заява № юр/504 від 18.05.2015 р. про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач, враховуючи оплату відповідачем 29.09.2014 р. заборгованості у розмірі 9674,56 грн., просив суд стягнути з підприємства об'єднання громадян - Артемівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих 4377,76 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію за період грудень 2013 р., 54,69 грн. 3% річних, 494,69 грн. інфляційних втрат та 286,72 грн. пені. Також надійшло клопотання № юр/506 від 18.05.2015 р. про розгляд справи без представника позивача та письмові пояснення у справі.
В судовому засіданні 02.06.2015 р. заява позивача № юр/504 від 18.05.2015 р. про зменшення позовних вимог прийнята до розгляду, у зв'язку з чим судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з підприємства об'єднання громадян - Артемівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих 4377,76 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію за період грудень 2013 р., 54,69 грн. 3% річних, 494,69 грн. інфляційних втрат та 286,72 грн. пені. Клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «Артемівськ-Енергія» судом задоволено. Письмові пояснення позивача прийняті судом до уваги.
Підставою звернення позивача до суду є порушення відповідачем зобов'язань за договором № 109 «Про оснащення тепловою енергією» від 28.02.2012 р. по оплаті спожитої теплової енергії, внаслідок чого за період грудень 2013 р. виникла заборгованість у розмірі 4377,76 грн. У зв'язку з порушенням виконання відповідачем грошових зобов'язань, позивач, керуючись положеннями договору та приписами діючого законодавства, нарахував до стягнення 286,72 грн. пені, 54,69 грн. 3% річних та 494,69 грн. інфляційних втрат. Вимоги обґрунтовані ст.ст. 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України, ст.ст. 11-16, 525, 526, 530, 550-552, 610-612, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217, 275 ГК України.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.
Заслухавши представника позивача. вивчивши матеріали справи, суд,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (виконавець, позивач у справі) та підприємство об'єднання громадян - Артемівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (споживач, відповідач у справі) 28.02.2012 р. уклали договір про оснащення тепловою енергією № 109 (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору встановлено, що за цим договором виконавець приймає на себе зобов'язання поставляти теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних споживачу об'ємах для об'єктів, що перелічені в додатку № 1 до цього договору загальною площею 589,50 кв.м. та отеплювальною площею 161,30 кв.м.
Відповідно до п. 6.1.1 договору в редакції додаткової угоди від 29.04.2013 р., яка діє з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., розрахункова вартість договору відповідно до функціонального коду (економічний код 2271) по кошторису на 2013 рік складає 25464,00 грн. Розрахункова вартість договору може бути зменшена або збільшена у залежності від бюджетних асигнувань, що виділяються за згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди. У разі перевищення вартості договору споживач гарантує 100% відшкодування витрат за теплову енергію.
Пунктом 6.2 договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно з п. 6.3 договору оплату за спожиту теплову енергію споживач здійснює щомісячно відповідно до платіжних документів, що надаються виконавцем, в порядку встановленому законодавством України протягом 10 банківських днів після їх пред'явлення. Інформація про наявність фінансування на бюджетний рік надається споживачем виконавцю.
У разі якщо споживач розраховується за показниками приладу обліку, то при перевищені фактичної величини витрат теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, він сплачує це додатково, але не пізніше 25 числа поточного місяця; у разі якщо фактичне використання теплової енергії нижче заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається по фактичним показникам приладів обліку; у разі зняття приладу обліку теплової енергії на періодичну повірку (виконується у строк, який не перевищує одного місяця), оплата за послуги тепло-оснащення здійснюється відповідно до середньомісячних показників засобів обліку за попередній опалювальний період (п. 6.4 договору).
На виконання умов договору позивач у грудні 2013 р. відпустив відповідачу теплову енергію до приміщень, які зазначені в додатку № 1 до договору на загальну суму 4377,76 грн., про що свідчать акт № 109 про підключення опалення від 07.10.2013 р., акт № 109 відключення опалення від 04.04.2014 р., акт приймання-передачі теплової енергії за грудень 2013 р., який підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та містить запис про відсутність претензії сторін одна до одної.
На оплату вартості отриманої теплової енергії у грудні 2013 р. відповідачу виставлений 06.01.2014 р. рахунок № 1090114 (арк.с. 24). Зазначений рахунок отриманий представником відповідача 09.01.2014 р., про що міститься відповідний запис на ньому.
Відповідач зобов'язання щодо вчасної та повної оплати вартості отриманої теплової енергії з не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 4377,76 грн. за грудень 2013 р.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором № 109 від 28.02.2012 р. про оснащення тепловою енергією у розмірі 4377,76 грн. за грудень 2013 р. підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Факт наявності заборгованості у розмірі 4377,76 грн. підтверджується матеріалами справи.
На день розгляду спору відповідач оплату боргу не довів, будь-яких претензій щодо надання теплової енергії позивачу не пред'явив, тому вимогу позивача про стягнення заборгованості у сумі 4377,76 грн. суд визнає документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
За порушення відповідачем строків оплати за спожиту теплову енергію, позивач, враховуючи положення п. 6.9 договору, просив стягнути суму пені у розмірі 286,72 грн. за період прострочення з 24.01.2014 р. по 26.06.2014 р.
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Умовами п. 6.9 договору встановлено, що у разі несвоєчасних розрахунків за теплову енергію, споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. В наступному при надходженні платежів споживача грошові кошти розподіляються таким чином: в першу чергу погашаються штрафні санкції, залишкові кошти йдуть на погашення основного боргу.
Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 286,72 грн. є не вірним, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки, згідно до розрахунку зробленого судом сума пені за вказаний період прострочення (152 дні) складає 288,10 грн.
Враховуючи те, що позивачем заявлена до стягнення пеня у меншому розмірі у порівнянні з розрахунком суду, вимоги щодо стягнення пені у розмірі 286,72 грн. за період прострочення з 24.01.2014 р. по 24.06.2014 р. підлягають задоволенню.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманої теплової енергії позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 54,69 грн. за період з 24.01.2014 р. по 24.06.2014 р., інфляційні втрати у розмірі 494,69 грн. за період прострочення з лютого 20114 р. по червень 2014 р. (включно).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.
Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним вірно, а вимогу про стягнення з відповідача 54,69 грн. 3% річних за період прострочення з 24.01.2014 року по 24.06.2014 року включно, такою, що підлягає задоволенню.
Наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 494,69 грн. є невірними, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки при округленні.
Згідно з перерахунком, зробленим судом, враховуючи лист Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 № 62-97р інфляційні втрати за зазначений позивачем період з лютого 2014 р. по червень 2014 р. (включно) складають 496,63 грн., оскільки заявлена до стягнення сума інфляційних втрат є меншою, ніж перераховано судом, вимога позивача щодо стягнення 494,69 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів оплати наявної заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідач суду не надав; доказів, які б спростовували повністю або частково позицію позивача, також суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з підприємства об'єднання громадян - Артемівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (84500, Донецька область, місто Артемівськ, вул. Маріупольська, буд. 15. код ЄДРПОУ 34215338) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (84502, Донецька область, вул. Зелена, 41, код ЄДРПОУ 34776960) 4377,76 грн. (чотири тисячі триста сімдесят сім грн. 76 коп.) основного боргу, 286,72 грн. (двісті вісімдесят шість грн. 72 коп.) пені, 54,69 грн. (п'ятдесят чотири грн. 69 коп.) 3% річних, 494,69 грн. (чотириста дев'яносто чотири грн. 69 коп.) інфляційних втрат, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Суддя В.В. Носівець
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 03 червня 2015 р.