Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "04" червня 2015 р. Справа № 906/647/15
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Гребеннікової Н.П.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" ( м. Нововолинськ Волинської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська група" ( с. Ворсівка , Малинського району Житомирської області)
про стягнення 397291,20 грн.
Публічне акціонерне товариство "Нововолинський ливарний завод" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська група" на свою користь 397291,20грн. боргу за поставлену продукцію по договору №107-КВ від 05.06.14.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань згідно умов Договору №107-КВ про поставку продукції.
В якості правових підстав позову визначає ст.ст. 526, 530, 692 ЦК України, ст. 1, 2, 4, 12, 54, 57, 193, 265 ГК України.
Ухвалою від 05.05.2015 р. господарський суд порушив провадження у справі та вжив належних заходів для підготовки справи до розгляду.
25.05.2015 на адресу суду від представник позивача клопотання про розгляд справи без його участі. Крім того, на вимоги ухвали суду долучив до матеріалів справи довідку, звіт про кредитні операції про часткову сплату відповідачем коштів на суму 246 196,80грн та довіреність №15/202 від 24.04.2015 що підтверджує повноваження представника.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам спору необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, та за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, у судовому засіданні 04.06.15 р. заочно оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
05 червня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Нововолинський ливарний завод" (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська група" (покупець/відповідач) укладено договір №107-КВ, за умовами якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупцю, а покупеь зобов'язався прийняти та оплатити продукцію: запасні частини до залізничного тарнспорту, в асортименті, кількості і за цінами зазначеними в Специфікаціях.
На виконання умов договору, згідно Специфікацій №1 від 05.06.14 та №2 від 10.06.14, позивач відвантажив відповідачу продукцію на загальну суму 643488,00грн., що підтверджується накладними №РНп- 000075 від 05.06.14 на суму 149920,80грн., №РНп- 000082 від 12.06.14 на суму 43200,00грн., №РНп- 000097 від 23.06.14 на суму 53076,00грн., №РНп- 000107 від 02.07.14 на суму 397291,20грн. та довіреностями на отримання продукції (а.с.11-17).
Згідно п.4.1 договору, покупець оплачує поставлену продукцію на умовах та в терміни вказані у Специфікаціях до цього договору.
У Специфікацях №1 та №2 зазначено про 100% передоплату поставленої продукції.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати продукції виконав частково, тобто сплатив позивачеві 246196,80грн., що підтверджується банківськими виписками за червень 2014 року (а.с.32,33), внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в розмірі 397291,20грн. (643488-246196,80), що також підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками Актом звірки розрахунків (а.с.18).
18.07.14 позивач надіслав відповідачу претензію за № 167-КВ про сплату заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення ( а.с. 19).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в сумі 397291,20 грн. обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська група" (11655, Житомирська область, Малинський район, с. Ворсівка, вул.Ніни Сосніної,2; код ЄДРПОУ 38318989) на користь Публічного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" (45403,Волинська область, м .Нововолинськ, вул.Луцька,29; код ЄДРПОУ 05799344) - 397291,20грн. боргу, 7945,82грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 05.06.15р.
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1- в справу
2-3-сторонам (рек. з повідом.)