02.06.15 Справа № 904/4140/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь, Дніпропетровська область
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення майнової шкоди у розмірі 3 246, 50 грн.
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: Добровольський А.Т. - представник (дов. № 434-4016 від 11.10.2011)
від відповідача: Шляєв І.В. - представник (дов. № 71 від 01.01.2015)
Публічне акціонерне товариство "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення майнової шкоди у сумі 3246, 50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення п. 110 Статуту залізниць України, неналежно виконані зобов'язання зі зберігання вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі його отримувачу, що спричинило нестачу вантажу в кількості 2680 кг антрациту на суму 3246, 50 грн., вартість якої позивач просить суд стягнути з відповідача.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено у судовому засіданні на 02.06.2015.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 02.06.2015, в якому зазначив, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладено на відправника, який не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.06.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
03.10.2014 відповідно до залізничної накладної № 48303713 (досилка до основної відправки) від вантажовідправника Товариства з обмеженою "Темпл ЛТД-А" на адресу Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (позивач, вантажоодержувач) у вагоні № 60441144 надійшов антрацит.
Вагон виданий позивачу згідно зі п.п. 52, 129 Статуту залізниць України зі складанням комерційного акту серії АА № 061107/174 від 17.12.2014 (а.с. 9), в якому зафіксовані ознаки нестачі вантажу.
При складанні комерційного акту у вагоні виявлено антрациту на 2680 кг менше, ніж це вказано у накладній. При цьому вказаний об'єм міг вміститись у вагоні.
Позивачем була розрахована вартість недостачі, на підставі рахунку № 121002 від 10.12.2014, яка склала 3246, 50 грн., та заявлена до стягнення з відповідача на підставі ст. 110 Статуту залізниць України.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.
У відповідності до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України. З цією статтею кореспондується пункт 2 статті 308 Господарського кодексу України та пункт 11 Статуту залізниць України.
Статтею 23 вищезазначеного Закону передбачено наступне: перевізники несуть відповідальність за схоронність вантажу з моменту його прийняття до перевезення, до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. З цією статтею кореспондується статті 308, 314 Господарського кодексу України.
Частиною 2 статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. З цією статтею кореспондується пункт 113 Статуту залізниць України та частина 2 статті 924 Цивільного кодексу України.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (п. 114 Статуту Залізниць України).
Згідно п. 6 Статуту залізниць України накладна є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього статуту та правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно зі п. 31 Статуту залізниць України, яка передбачає, що залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони і контейнери.
Відповідно до п. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без втрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, при перевезенні антрациту.
Розрахунок нестачі здійснено з врахуванням норм чинного законодавства України, а саме відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів.
При розрахунку вартості нестачі позивачем враховані 2 % норми недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка помножена на вартість вантажу за 1 т (2081, 09 грн.) відповідно до рахунку № 121002 від 10.12.2014 (а.с. 13), який був сплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення від 12.02.2015 № 171399 (а.с. 28).
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального суду України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 3246, 50 грн.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; ідентифікаційний код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310; ідентифікаційний код 00186520) майнову шкоду у сумі 3246, 50 грн. та 1 827,00 грн. судовий збір, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 04.06.2015.
Суддя Я.С. Золотарьова