"26" жовтня 2010 р.справа № 2а-6007/09/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Суховарова А.В. Уханенка С.А.
при секретарі судового засідання: Близнюк Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Юстиції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Президента України, треті особи -ОСОБА_2 Юстиції, Державна судова адміністрація, Територіальне Управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області, Ульяновського районного суду Кіровоградської області про визнання Указу Президента України незаконним в частині формулювання підстав для звільнення і визнання права на відставку,-
В травні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив:
- визнати Указ Президента України від 16 квітня 2009 року № 250/2009 протиправним в частині формулювання причин його звільнення з посади судді Ульяновського районного суду Кіровоградської області «У зв'язку з закінченням строку, на який його було обрано чи призначено»за п.1 ч.5 ст. 126;
- зобов'язати відповідача привести Указ Президента України №250/2009 від 16 квітня 2009 від 16 квітня 2009 року у відповідність до вимог п. 3, 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України та ч.1 ст. 43 Закону «Про статус суддів»та зазначити підставу його звільнення «За станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків».
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Не погодившись з постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким просив задовольнити позовні вимоги. Апеляційну скаргу також подала третя особа -ОСОБА_2 рада юстиції, в якій просила скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити апеляційний позов.
Перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06 квітня 1990 року позивача обрано на посаду голови Ульяновського районного суду Кіровоградської області, 21 травня 1993 року позивача було обрано на посаду судді цього ж суду. В листопаді 2002 року ОСОБА_3 подав заяву про обрання його на посаду судді Ульяновського районного суду Кіровоградської області безстроково, оскільки його повноваження припиняються 21 травня 2003 року.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною ОСОБА_2 України»від 18.03.2004 року № 1625-IV визначено порядок обрання Верховною ОСОБА_2 України професійного судді безстроково, термін повноважень якого на посаді судді закінчився.
Розгляд питання про обрання суддів відбувся на пленарному засіданні Верховної ОСОБА_2 України 22 лютого 2007 року, де позивач не отримав достатньої кількості голосів, тому рішення про обрання його суддею не прийнято.
Таким чином, строк повноважень позивача як судді не було продовжено та було припинено 21.05.2003 року. У зв'язку з чим, Головою Верховного Суду України внесено подання до ОСОБА_2 ради юстиції щодо звільнення позивача з посади у зв'язку із закінченням строку, на який його було призначено.
Однак, 11 лютого 2008 року позивач звернувся до територіального управління державної судової адміністрації в Кіровоградській області із заявою про звільнення з посади судді у відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків, на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії від 21.05.2007 року, якою йому встановлено другу групу інвалідності, згідно з якою протипоказана робота, пов'язана з психоемоційними навантаженнями.
В зв'язку з поданням позивачем вказаної заяви 12 лютого 2008 року на адресу голови Державної судової адміністрації України було направлено спільне подання начальника територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області та Голови апеляційного суду Кіровоградської області щодо вирішення питання про звільнення позивача з посади судді Ульяновського районного суду Кіровоградської області у відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.
24.04.2008 року, 21.10.2008 року, 25.12.2008 року, 19.03.2009 року ОСОБА_2 радою юстиції вносились подання Президенту України про звільнення позивача з посади судді Ульяновського районного суду Кіровоградської області у зв'язку із поданням заяви про відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.
20.05.2008 року, 29.09.2008 року, 04.12.2008 року, 28.01.2009 року вищевказані подання відповідачем по справі не задовольнялися та поверталися Віщій раді юстиції для доопрацювання та внесення подання про звільнення позивача з належної підстави.
Відповідно ч. 1 ст. 43 Закону України «Про статус суддів»передбачено, що суддя має право на відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки позивач в лютому 2007 року не був обраний суддею безстроково, то він не міг продовжувати виконувати обов'язки судді та повинен бути звільнений з посади судді.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості враховувати підставу для звільнення за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків, оскільки вона виникла після того, коли існувала інша підстава для припинення повноважень судді -закінчення строку, на який його було призначено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції посилався на безпідставність позовних вимог позивача щодо підстави звільнення з посади судді, а саме за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків, оскільки вказані твердження не ґрунтуються на нормах закону.
Колегія суду погоджується з таким висновком, так як дана підстава звільнення може бути застосована, якщо позивач здійснює повноваження судді на час виникнення обставин, пов'язаних зі станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків, а не перебуває у штаті суду, на що посилається позивач, вказуючи на довідку, яку надало територіальне управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області від 21.04.2009 року №7, як на підтвердження того, що він працює суддею.
Перебування позивача у штаті суду на посаді судді без наявності повноважень на здійснення судочинства - є гарантією трудових прав особи до вирішення питання щодо обрання на посаду судді безстроково та надання повноважень щодо розгляду справ.
Оскільки перебування позивача на штатній посаді судді не свідчить про виконання ним повноважень судді, тому посилання ОСОБА_2 ради юстиції на протиправність прийнятого рішення в частині формулювання причин звільнення з посади судді - безпідставне.
Таким чином, підстава звільнення ОСОБА_3 з посади судді Ульяновського районного суду Кіровоградської області, як зазначено в Указі Президента України від 16 квітня 2009 року - звільнення у зв'язку із закінченням строку, на який його було призначено, є обґрунтованою та вказана з дотриманням норм законодавства, тому апеляційну скаргу в частині формулювання причин звільнення з посади судді необхідно залишити без задоволення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно правомірності прийняття вищезазначеного Указу Президента, оскільки відповідно до ст. 126 Конституції України суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі закінчення строку, на який його обрано чи призначено.
Статтею 15 Закону України «Про статус суддів»від 15.12.1992 року № 2862-XII також визначено, що повноваження судді припиняються органом, який його обрав або призначив, у випадку закінчення строку повноважень, тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 ради юстиції стосовно неправомірності виданого Указу є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки Указ прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений вищевказаними законами.
При цьому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що оскаржуваний Указ видано обґрунтовано та з урахуванням обставин, пов'язаних з припиненням повноважень позивача, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків в рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, 200 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Юстиції - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 8 листопада 2010 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: С.А. Уханенко