"26" жовтня 2010 р. справа № 2а-1024/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Лукманової О.М. Юхименка О.В.
при секретарі судового засідання: Мациборко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 липня 2009 року у справі № 2а-1024/09 за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області про зобов'язання вчинити певні дії,-
В липні 2009 року позивач звернувся до суду з вимогами, в яких просив визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з відповідача недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 по червень 2009 року включно в сумі 3882,2 грн., зобов'язати відповідача нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надалі при нарахуванні пенсії.
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 липня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано бездіяльність відповідача, щодо не призначення, не нарахування та не виплати позивачу в період з 09.07.2007 року і по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року і по 31.12.2008 року пенсії, підвищення на 30% мінімальної пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язано відповідача провести нарахування та виплати позивачу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»недоотримані суми пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, розрахованої відповідно до положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування»та законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати в період з липня по грудень 2007 року, зобов'язано відповідача провести нарахування та виплати позивачу недоотриману нею за період з 27.05.2008 року по 31.12.2008 року підвищеної пенсії на 30% від мінімальної пенсії за віком розрахованою відповідно до вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період з травня -грудень 2008 року з відрахуванням отриманих нею у вказаний період сум підвищеної до пенсії. В решті вимог відмовити.
Не погодившись з постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції вірно відмовив позивачу в задоволені позовних вимог за 2006 рік. Так, Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік”було зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, однак Законом України від 19 січня 2006 року №3367-IV дію цієї статті було відновлено, але встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5, запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно -правових актів не видавалось, тому і підстав для нарахування підвищення у 2006 році не було.
Дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік була призупинена п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані неконституційними.
Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року -були відсутні, оскільки дії відповідача щодо невиплати у цей період підвищення до пенсії ґрунтувалися на Законі України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, який діяв на той час.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач будь-яких дій, пов'язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” у 2007 році не здійснював, а також не проводив виплату.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Що стосується позовних вимог за 2008 рік, суд першої інстанції правомірно застосував норми матеріального права, так відповідно до підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тому, підстави для підвищення пенсії за період з січня 2008 року -були відсутні, оскільки позивачу пенсія з підвищенням на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність виплачувалася.
Проте, рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” щодо викладення положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в новій редакції.
Таким чином, дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відновлено, тому колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення з 22.05.2008 року.
Колегія суддів не може погодитись з судом першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог за 2009 рік, оскільки у 2009 році дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суди обґрунтовано до уваги не взяли, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судами не розглядається.
Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки суди не ухвалюють рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Згідно частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Колегія суддів вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню в частині відмовлених позовних вимог за 2009 рік.
Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області -задовольнити частково.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 липня 2009 року скасувати в частині відмовлених позовних вимог за 2009 рік.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині -задовольнити.
Визнати дії управління пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни пенсії, підвищенної на 30% мінімальної пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 01.01.2009 року по 31.06.2009 року - протиправними.
Зобов'язати управління пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області здійснити порахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за період з 01.01.2009 року по 31.06.2009 року.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: О.В. Юхименко