01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.08.2009 № 31/222
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача - Ісаєва Л.М. (довір. б/н від 01.01.09);
Від відповідача - Маліков С.В. (довір. №39 від 11.06.09);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Корені”
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.07.2009
у справі № 31/222 (суддя
за позовом Малого підприємства „Захід”
до Приватного підприємства „Корені”
про стягнення 142155,20 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2009р. у справі №31/222 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства „Корені” на користь Малого підприємства „Захід” суму основного боргу в розмірі 142 155,20 грн., 1 421,56 грн. витрат на держмито та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції грунтується на тому, що позивач документально підтвердив проведення оздоблювальних робіт офісних приміщень за укладеним між позивачем та відповідачем договором, проте відповідач не повідомив позивача про свою згоду чи заперечення по виконаним роботам, а тому заборгованість за виконані позивачем роботи підлягає стягненню з відповідача.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2009р. та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі відповідач вказує про те, що задовольняючі позовні вимоги МП „Захід” суд першої інстанції дослідив укладений між сторонами договір та проігнорував ті положення договору, якими чітко передбачено порядок та строк остаточного розрахунку за виконані роботи. Зокрема, п.4.9 договору передбачено, що кінцеві розрахунки здійснюються після виконання всіх передбачених договором робіт в обумовлений строк, протягом одного місяця після підписання акта здачі-приймання об'єкта. З зазначеним актом, на думку відповідача, пов'язане право замовника заявляти вимоги до виконавця щодо неякісно виконаних робіт.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
22.08.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір підряду №22/08 відповідно до умов якого позивач, як виконавець, зобов'язався виконати оздоблювальні роботи офісних приміщень по вул. Качалова, 5г , згідно затвердженої проектно-кошторисної документації з використанням своїх матеріалів, конструкцій, що поставляється виконавцем, а відповідач, як замовник, зобов'язався передати проектно-кошторисну документацію, забезпечити належне фінансування та оплату виконаних робіт.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з п.2.1 договору попередня вартість проведення робіт узгоджувалась сторонами та визначена у розмірі 333 860,40 грн. Остаточна вартість робіт буде узгоджена сторонами після затвердження проектно-кошторисної документації по об'єкту.
Замовник ( відповідач) забезпечує безперервну і своєчасну оплату згідно щомісячного графіку фінансування робіт, що є невід'ємною частиною договору і підписаного сторонами (п.4.1 договору).
Відповідно до п.4.2 договору акт виконаних робіт складає виконавець (позивач) і передає для підписання уповноваженому представнику замовника не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник замовника (відповідача) на протязі 5 робочих днів перевіряє реальність акту і підписує його, або надає мотивовану відмову.
У відповідності до п.4.3 договору відповідач щомісячно здійснює оплату робіт, виконаних позивачем згідно актам, за фактично виконані об'єми робіт та згідно проектно-кошторисною документації на протязі 10 банківських днів з дня підписання таких актів.
На виконання умов договору позивачем роботи виконано належним чином та в повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт, на суму 609 607,20 грн. Як зазначалося вище, претензій з боку відповідача щодо кількості та якості не було.
Виконані позивачем роботи відповідачем оплачені частково, на суму 437 452,00 грн.
Господарським судом міста Києва встановлено, що після спливу 10-денного строку, протягом якого відповідач мав провести оплату за виконані роботи, позивач звернувся з претензією №3 на суму 157 155,20 грн., відповідач 30.10.2008р. перерахував на рахунок позивача суму коштів у розмірі 15 000,00 грн.
Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 142 155,20 грн, що підтверджується також довідкою №26 від 03.06.09р. про дебіторську заборгованість відповідача перед позивачем та довідка банку про те, що на рахунок позивача за період з 01.01.2009р. по 01.06.2009р. від відповідача кошти не надходили.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 142 155,20 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що кінцеві розрахунки здійснюються після виконання всіх передбачених договором робіт не заслуговують на увагу, оскільки з аналізу умов укладеного між сторонами договору вбачається, що оплата замовником повинна проводитись згідно щомісячного графіку фінансування робіт за актом виконаних робіт, які складає виконавець (позивач) і передає для підписання замовнику не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним, тобто кожного місяця.
При зауваженнях до виконаних позивачем робіт умовами договору сторони погодили обов'язок відповідача надати мотивовану відмову від підписання акту. Зазначені докази в матеріалах справи відсутні.
З огляду на вище викладене, апеляційна інстанція дійшла висновку , що в оскаржуваному рішенні була дана належна юридична оцінка обставинам справи і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Корені” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.09р. у справі №31/222 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 31/222 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
21.08.09 (відправлено)