01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.08.2009 № 05-5-47/24535
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
при секретарі:
представників сторін
- позивача: Скляр О.В., дов.від 01.07.09 № 1
- відповідача: не з"явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Системи автоматизації та енергетики"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 03.07.2009
у справі № 05-5-47/24535 (суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Системи автоматизації та енергетики"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фернет"
третя особа відповідача
про стягнення заборговнаості,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Системи автоматизації та енергетики” (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фернет” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за виконану роботу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.09 № 05-5-47/24535 позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалу мотивовано тим, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Не погодившись з ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати. Доводи скарги мотивовані тим, що до матеріалів позовної заяви було додано довіреність представника, зі змісту якої вбачається право подавати йому від імені товариства позови, заяви та скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.09 № 05-5-47/24535 порушено апеляційне провадження з призначенням розгляду скарги на 19.08.09.
Про час і місце розгляду справи апеляційною інстанцією сторони були повідомлені відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75, зокрема, на звороті у лівому нижньому куті першого примірника ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження є відбиток штампу, порядкові номери в реєстрі відправки та підпис працівника суду про направлення ухвали зроблені 05.08.09.
Разом з тим, до матеріалів справи повернулася ухвала від 04.08.09, яку було надіслано відповідачеві. Поштова довідка від 07.08.09 свідчить, що за зазначеною адресою адресат не знаходиться.
Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Наведене вище свідчить, що сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
В судове засідання 19.08.09 представник відповідача не з'явився.
Присутній представник позивача просив здійснити розгляд апеляційної скарги по суті за відсутності представника відповідача.
Порадившись, колегія суддів ухвалила здійснити розгляд за наявними у справі документами за відсутності представника відповідача.
Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Частиною 2 ст.106 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Стаття 63 ГПК України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Пунктом 1 зазначеної статті встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Так, Господарським судом міста Києва повернуто позивачеві позовну заяву без розгляду в зв'язку з тим, що з довіреності на ім'я Скляра О.В. від 09.12.08 № 1, доданої до позову, не вбачається право останнього на підписання відповідних документів.
За правилами ст. 57 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Отже, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви документ, що підтверджує повноваження його представника, якщо позовну заяву підписано представником.
Таким документом може бути довіреність чи інший документ. Документи, що посвідчують повноваження представників, і порядок їх оформлення визначаються ст. 28 ГПК України, відповідно до якої представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами
Установлено вимоги до довіреності, що видається юридичною особою. Довіреність від імені юридичної особи повинна бути підписана її керівником чи іншою уповноваженою на це її установчими документами особою та скріплена печаткою відповідної юридичної особи (ст.246 ЦК України).
Матеріали справи свідчать, позовну заяву підписано представником за довіреністю від 09.12.08 № 1 Скляром О.В. Оригінал довіреності був доданий до позовних матеріалів (див. перелік додатків до позовної заяви).
Додана до позовних матеріалів довіреність оформлена відповідно до вимог чинного законодавства. Вона містить перелік дій, які має право вчиняти представник.
Зокрема, в тексті довіреності зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Системи автоматизації та енергетики” уповноважує Скляра Олександра Володимировича вести від імені товариства справи у судах загальної та адміністративної юрисдикції, господарських та третейських судах з усіма правами, що надані законом позивачу, відповідачу та третій особі..., для чого йому надається право: пред'являти позови, подавати заяви та скарги...
Тобто, посилання місцевим господарським судом на той факт, що у довіреності не надано право підписувати позови є необґрунтованим, оскільки нормами ЦК України не встановлено вимог щодо переліку прав, які надаються представнику, а встановлені лише загальні вимоги.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03.07.09 у справі № 05-5-47/24535 винесена з порушенням норм господарського процесуального права та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про повернення позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст.99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Системи автоматизації та енергетики” задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.09 у справі № 05-5-47/24535 скасувати.
3. Матеріали справи № 05-5-47/24535 направити до Господарського суду міста Києва для розгляду.
Головуючий суддя
Судді
25.08.09 (відправлено)