Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62
проспект Миру, 20
Іменем України
”18” cерпня 2009 року справа № 11/122
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрніхром”
49070, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 41, оф. 325
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Український кардан”
14007, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 312
Про стягнення 27 626,85 грн. заборгованості
Суддя Ю.М.Бобров
Від Позивача: Гусакова О.Б. -провідний юрисконсульт, довіреність № 1 від 05.05.2009р.
Від Відповідача: участі не взяв.
Позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрніхпром” м. Дніпропетровськ подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український кардан” м. Чернігів про стягнення 27 626,85 грн. заборгованості, в тому числі основного боргу в сумі 24 480,00 грн., інфляційних в сумі 2 643,84 грн. та 3 % річних в розмірі 503,01 грн.
У позовній заяві, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що поставив відповідачу згідно видаткової накладної № РН -0001404 від 15.10.2008р. товар на загальну суму 33 480,00 грн., однак останній, в порушення вимог законодавства, взяті на себе зобов'язання не виконав, суму боргу сплатив несвоєчасно та не в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.
Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, у призначене судове засідання представника не направив.
Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що уповноважений представник інтересів ТОВ „Український кардан” Судак О.О. знаходиться і відпустці з 18.08.2009р. по 02.09.2009р., про що свідчить копія розпорядження № 133/в від 11.08.2009р. про надання відпустки Судак О.О.
Представник позивача заперечив стосовно клопотання відповідача.
Суд клопотання відповідача відхилив та вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач здійснив поставку відповідачу товару на підставі видаткової накладної № РН -0001404 від 15.10.2008р. на загальну суму 33 480,00 грн.
Відповідач даний товар отримав, що підтверджується Довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 194335/798 від 15.10.2008р., виданою представнику ТОВ „Український кардан” Жук В.Н.
Позивачем надано відповідачу рахунок № 358 від 01.10.2008р для оплати отриманого товару, однак відповідач оплату здійснив частково в сумі 9 000,00 грн.
26.05.2009р. позивачем надіслано на адресу відповідача додаткову вимогу -претензію з вимогою виконання зобов'язання щодо сплати у деситиденний строк суми боргу за отриманий товар, яка була залишена відповідачем без відповіді.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 480,00 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, позивачем, відповідно до поданого розрахунку, нараховано відповідачу за період з 22.10.2008р. по 05.07.2009р. 3% річних в сумі 503,01 грн. та інфляційних в сумі 2 643,84 грн.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідач доказів своєчасної оплати поставленого товару, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, суду не надав.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повній сумі.
Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке суд відхилив, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації.
Отже, суд вважає, що відповідач мав можливість направити у судове засідання іншого представника, але наданим законом процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористався.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український кардан” (14007, м. Чернігів, проспект Миру, 312, р/р 2600100016523 в філії ОАО „Укрексімбанк”, МФО 353649, код ЄДРПОУ 33800101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрніхром” (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 41, оф. 325, р/р 26008033771200 у АКІБ „УкрСибБанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 326134928) 27 626,85 грн. заборгованості, в тому числі основного боргу в сумі 24 480,00 грн., інфляційних в сумі 2 643,84 грн. та 3 % річних в розмірі 503,01 грн., 276,27 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 315,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 18.08.2009р., на підставі ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення підписано 21.08.2009р.
Суддя Ю.М. Бобров
21.08.09