11 серпня 2009 р.
№ 16/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Коваленка В.М.,
суддів
Заріцької А.О.,
Білошкап О.В.
розглянувши касаційну скаргу
державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на рішення
та постанову
господарського суду Луганської області від 9 квітня 2009 року
Луганського апеляційного господарського суду від 26 травня 2009 року
у справі
господарського суду
№ 16/13
Луганської області
за позовом
до
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору
державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат"
корпорація "Індустріальна спілка Донбасу"
про
стягнення 25 076 235, 45 грн.
за участю представників:
- ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Білана О.П.,
- ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" Зубової Л.І., Мартиненка А.С.,
У січні 2009 року державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі -ДП НАЕК "Енергоатом") на підставі ст.ст. 525, 612 528 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (далі -ВАТ "Алчевський металургійний комбінат") про стягнення боргу в розмірі 25 076 235, 45 грн., посилаючись на те, що третя особа у справі - корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" (далі -Корпорація) не виконала своїх зобов'язань за затвердженою ухвалою господарського суду Луганської області від 28 липня 2004 року у справі № 10/4б мировою угодою.
Рішенням господарського суду Луганської області від 9 квітня 2009 року у справі № 16/13 (суддя Шеліхіна Р.М.) ДП НАЕК "Енергоатом" у позові відмовлено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26 травня 2009 року (колегія суддів у складі: Бородіна Л.І. -головуючий, Медуниця О.Є., Якушенко Р.Є.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти новерішення, яким його позов задовольнити.
При цьому ДП НАЕК "Енергоатом" посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: ст.ст. 202, 528, 612, 618 ЦК України, ст.ст. 1, 35, ч. 8 ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).
Відповідно до розпорядження заступника голови судової палати з розгляду справ про банкрутство Вищого господарського суду України від 10 серпня 2009 року змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: судді Коваленка В.М. -головуючого, суддів Заріцької А.О., Білошкап О.В.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 28 липня 2004 року у справі № 10/4б про банкрутство ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”, конкурсним кредитором якого було ДП НАЕК “Енергоатом” з грошовими вимогами в сумі 26 396 037, 32 грн., затверджено мирову угоду між кредиторами і боржником та припинено провадження у справі про банкрутство.
Згідно затвердженої судом мирової угоди зобов'язання боржника у розмірі 5% від суми непогашених вимог конкурсних кредиторів четвертої черги, що складає 33 954 616, 05 грн. виконує сам боржник -ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”; зобов'язання боржника у розмірі 95%, тобто 645 137 704, 91 грн., приймає на себе поручитель (Корпорація), шляхом передачі цінних паперів (акцій та інших цінних паперів згідно діючого законодавства України) за номінальною вартістю кожному конкурсному кредитору у строк до 25 січня 2006 року з моменту затвердження судом мирової угоди, та який з кожним конкурсним кредитором укладає договори поруки (п.п. 9, 12, 13 мирової угоди).
За таких обставин зобов'язання боржника перед конкурсними кредиторами полягає у сплаті 5% від загальної непогашеної заборгованості конкурсним кредиторам 4-ї черги грошовими коштами у розмірі 33 954 616,05 грн. на розрахунковий рахунок кожного у строк до 25 січня 2005 року з моменту затвердження судом мирової угоди.
ДП НАЕК "Енергоатом" даний позов подало на підставі ст.ст. 525, 612, 618 ЦК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
Крім того, ст. 612 ЦК України передбачено право кредитора відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора.
Відтак, виходячи з приписів вказаних норм закону, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” заборгованості, яка не була сплачена корпорацією за умовами мирової угоди.
В обґрунтування позову конкурсний кредитор зазначив, що третьою особою не виконано умов мирової угоди, а цінні папери, що пропонувались корпорацією ДП НАЕК "Енергоатом" є неліквідними, і крім того, позивач згідно з приписами Декрету Кабінету Міністрів України "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" від 31 грудня 1992 року № 24-92 позбавлено права бути засновником або учасником (акціонером) господарських товариств, а отже не має права приймати запропоновані третьою особою акції підприємств. Інших цінних паперів Корпорацією на виконання умов мирової угоди запропоновано не було.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” свої зобов'язання за мировою угодою виконало і, зокрема, ДП НАЕК "Енергоатом" сплатило 1 319 801, 87 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 74-76).
Відмовляючи у задоволенні позову господарський суд Луганської області послався на ст. 39 Закону та зазначив, що боржником за мировою угодою є відповідач у даній справі - ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”, проте свої зобов'язання перед позивачем відповідач виконав у повному обсязі у відповідності до умов мирової угоди, затвердженої господарським судом Луганської області.
В обґрунтування рішення місцевий господарський суд послався на рішення господарського суду Луганської області від 13 жовтня 2008 року у справі № 7/176пн, яким розтлумачено пункти 13, 21, 22 мирової угоди, зокрема, що зобов'язання відповідача по даній справі (боржника) за мировою угодою у справі про банкрутство, не забезпечені порукою, а зобов'язання Корпорації, яка взяла на себе зобов'язання відповідача (боржника) щодо погашення кредиторських вимог, не припиняються з 25 січня 2006 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що обсяг зобов'язань боржника був визначений п.п. 9, 12 мирової угоди і вони виконані, чого позивач не заперечує.
Колегія суддів Вищого господарського суду вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону висновки судів попередніх інстанцій про виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором, що випливають з мирової угоди у справі про банкрутство ВАТ "Алчевський металургійний комбінат".
При цьому судами встановлено, що мирова угода не визнана недійсною, не розірвана, ухвала господарського суду про її затвердження є чинною. За таких обставин умови мирової угоди є обов'язковими до виконання, до того ж, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що відповідно до рішення господарського суду Луганської області від 13 жовтня 2008 року у справі № 7/176пн про тлумачення окремих пунктів мирової угоди, зобов'язання Корпорації, яка взяла на себе зобов'язання відповідача (боржника) щодо погашення кредиторських вимог, з 25 січня 2006 року не припиняються.
В обґрунтування постанови суд апеляційної інстанції зазначив, що у разі невиконання мирової угоди наступають певні правові наслідки, які визначені ст. 39 Закону, що унеможливлює безпосереднє звернення кредитора до боржника в позовному провадженні з вимогами про стягнення збитків, заподіяних невиконанням боржником або його поручителем умов мирової угоди.
Уклавши мирову угоду сторони встановили нове зобов'язання, яке виникає з умов мирової угоди. Тобто відбулась новація зобов'язання, у зв'язку з чим кредитори та боржник керуються не попередніми підставами зобов'язання, а мировою угодою. Умови і порядок виконання нових зобов'язань закріплені в затвердженій судом мировій угоді.
По суті мирова угода фіксує волевиявлення сторін, що спрямоване на припинення провадження у справі про банкрутство та порядок вирішення спірних правовідносин між сторонами.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є законодавчим актом, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, укладення мирової угоди між боржником та кредиторами, задоволення вимог кредиторів, тощо.
З наведених міркувань Луганський апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові вказав про безпідставність обґрунтування посилання позивача на ст.ст. 528, 612, 618 ЦК України, оскільки вказані норми закону регулюють загальні цивільно-правові відносини сторін та не можуть бути підставою зміни умов чинної мирової угоди у справі про банкрутство відповідача.
Колегія суддів, виходячи з приписів ст. 41 ГПК України та ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та враховуючи обставини даної справи, що витікають із справи про банкрутство, вважає правильними наведені вище висновки суду про пріоритетність норм спеціального закону перед загальними нормами.
Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і посилань на обставини, які б свідчили про незаконність прийнятих у справі судових актів, не містять.
Оскільки рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідають встановленим судами обставинам справи, підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 26 травня 2009 року та рішення господарського суду Луганської області від 9 квітня 2009 року у справі № 16/13 залишити без змін.
Головуючий В. Коваленко
Судді А. Заріцька
О. Білошкап