Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" серпня 2009 р. Справа № 15/220-09
вх. № 5193/3-15
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом ДП "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, м. Ясинувата
до ТОВ "Фор Лайн", м. Харків
про стягнення 27605,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ДП «Донецька залізниця» в особі Ясинуватської дирекції залізницчних перевезень штраф у сумі 27605,00 грн. за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, витрати по сплаті державного мита у сумі 267,05 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги у повному обсязі. Грунтуючи позовні вимоги посилається на виявлення факту неправильного зазначення у залізничній накладній № 44674583 маси вантажу з посиланням на комерційний акт № БН 698811/25 від 23.02.2009 року.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, з посиланням на залучені до матеріалів справи докази. Вважає позовні вимоги незаконними та необґрунтованими.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 19.08.2009 року до 20.08.2009 року до 10 години.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне:
Матеріалами справи встановлено, що 20 лютого 2009 року зі станції відправлення Куряж Південної залізниці до станції призначення Маріуполь - Сортувальна ДП «Донецької залізниці» Товариством з обмеженою відповідальністю «Фор Лайн» був відправлений вантаж лом чорних металів у залізничному вагоні № 67889774 за залізничною накладною № 44674583 в силу відомостей якої маса вантажу визначена вагою брутто 80200 кг, нетто 58800 кг, тара 21400 кг.
За статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року (п. 2.1. р. 2) унормовано, що у графі комплекту перевізних документів "Маса вантажу в кг, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах, дана графа заповнюються вантажовідправником. Перевірка залізницею на станції призначення маси, кількості місць і стану вантажу у разі прибуття вантажу у вагонах навалом і насипом здійснюється згідно приписів п. 52 Статуту залізниць України за вимогою одержувача. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує, у разі недостачі, норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку-граничного розходження визначення маси нетто.
Відповідно до п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником вказаних відомостей засвідчується комерційним актом.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2009 року відповідачем із станції Куряж Південної залізниці для Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча був відправлений вагон № 67889774 за накладною № 44674583.
Згідно зі ст. 37 Статуту, маса вантажу має бути визначена відправником у накладній під час здавання вантажів для перевезення.
В ході судового розгляду справи встановлено, що за результатами зважування вантажу на 150-тоних вагонних вагах способом зважування порожнього вагону до завантаження та зважування маси вагону з вантажем, за безпосередньою участю прийомоздавальника станції відправлення Куряж Південної залізниці було визначено масу вантажу, яку представником відправника та станції відправлення внесено до залізничної накладної № 44674583, а вагон № 67889774 з вантажем прийнятий до відправлення без зауважень під охороною Укрзалізниці.
Факт безпосередньо участі представника станції відправлення у визначенні маси вантажу, що прийнятий до відправлення та відповідності даних, зазначених у накладній № 44674583 - даним, отриманим за наслідками зважування встановлений матеріалами справи, а саме довідкою станції відправлення Куряж Південної залізниці до Ясинуватої ДНМ-1 Маріуполь - Сортувальна Донецької залізниці від 18.08.2009 року, згідно якої вагон № 67889774 відправлення 44674583 від 20.02.09, вантаж: лом чорних металів, відправник: ТОВ «Фор Лайн» перевішувався у присутності представника станції на 150тн вагах відправника. Вага брутто 80200 кг, тара на вагах 21400кг, нетто 58800 кг. У матеріалах справи міститься витяг з книги перевантаження станції Куряж Південної залізниці за 20.02.2009р. відповідно даних якого вантажовідправник: ТОВ «Фор Лайн», вагон № 67889774, вантажомісткість 69 тн. Брутто: 80200кг, тара: 21400кг, нетто: 58800кг.
Зазначені дані повністю співпадають із відомостями, визначеними у залізничній накладній № 44674583, яка не містить підпису відповідального працівника залізниці призначення при вивезенні вантажу.
За змістом позовних вимог, 23.02.2009 року на станції призначення Маріуполь - Сортувальна здійснено контрольне зважування вагонів та виявлена невідповідність маси вантажу, даним зазначеним у накладній на 1000 кг, за наслідками чого працівниками станції Маріуполь - Сортувальна Донецької залізниці складено комерційний акт № БН 698811/25 від 23.02.2009 року. На підставі комерційного акту позивачем, відповідно до ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який склав 27605,00 грн.
Згідно ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 № 334, в силу п. 4 яких у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; уразі перевірки маси тари вагона не тим приймальником-здавачем (прийомоздавальником), який брав участь у зважуванні вагона з вантажем, в розділі "Д" комерційного акта зазначається прізвища прийомоздавальника, який брав участь у зважуванні вагона з вантажем і прийомоздавальника, який брав участь у зважуванні порожнього вагона. Акт підписується прийомоздавальником, який перевіряв тару вагона.
За змістом п. 9 Правил у комерційному акті, зокрема детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена не збереженість, обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини не збереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Всі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть встановлену законом відповідальність.
Пунктом 10 Правил (ст. 129 Статуту) унормовано, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Зазначена норма не містить винятків та визначає вичерпний перелік осіб, якими в обов'язковому порядку повинні підписуватися комерційні акти.
Матеріалами справи встановлено, що комерційний акт № БН 698811/25 від 23.02.2009 року, залучений позивачем до матеріалів справи не містить даних, що визначені п. 9 Правил, як обов'язкові, а саме: про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. Висновки комерційного акту у цій частині обмежені посиланням, що маркування з під сніжного покрову роздивляється, відомостей про стан захисного маркування акт не містить. З наявної у справі копії комерційного акту вбачається, що акт містить недостовірні відомості щодо номеру накладної 44074583, натомість як вантаж у вагоні № 67889774 прибув на станцію призначення за накладною № 44674583, копія якої міститься у матеріалах справи.
Крім того, суд зауважує, що копія комерційного акту № БН 698811/25 від 23.02.2009 року з посиланням на який обґрунтовано позовні вимоги, взагалі не містить особистих підписів осіб, що приймали участь у складанні комерційного акту.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що комерційний акт, на підставі якого було нараховано штраф відповідачу, складений з порушенням вимог Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 № 334, застосування та дотримання яких є обов'язковим, тому зазначений акт не може бути належним доказом по справі.
Судовим розглядом справи встановлено, що маса вантажу лом чорних металів, що прибув на станцію Маріуполь - Сортувальна Донецької залізниці у вагоні № 67889774 визначена вантажовідправником за участю прийомоздавальника станції відправлення Куряж Південної залізниці на вагонних 150-тонних вагах способом визначення маси тари вагона зважуванням порожнього вагону до завантаження та визначення маси залізничного вагону з вантажем. Зазначені у накладній № 44674583 за наслідками такого способу визначення маси вантажу дані у повному обсязі збігаються з отриманими результатами зважування. При цьому згідно доказів, що містяться у матеріалах справи, маса вантажу, наведена працівниками ст. Маріуполь - Сортувальна Донецької залізниці у комерційному акті, визначена іншим, ніж вантажовідправником способом. Тобто вага тари взята з брусу.
У пункті 22 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених Міністерством транспорту України N 644, 21.11.2000 року викладено правила перевірки маси вантажу на станції призначення. Згідно зазначеної норми перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Зазначені вимоги Правил видачі вантажів, позивачем не дотримано. Натомість, як факт відсутності порушень з боку відповідача при заповненні графи накладної № 44674583 «маса вантажу», що прибув у вагоні № 67889774 окремо підтверджений довідкою вих. № 38 від 06.08.09р., витягом з книги перевантаження вантажів, довідкою станції відправлення: Куряж Південної залізниці до Ясинуватої ДНМ-1 Маріуполь - Сортувальна Донецької залізниці від 18.08.09, витягом з книги перевантаження станції Куряж Південної залізниці за 20.02.09р. Крім того матеріали справи містять докази дотримання відповідачем при визначенні та перевірці маси вантажу приписів Правил перевезення вантажів, затв. наказом Міністерства транспорту України N 644 від 21.11.2000 року у частині порядку застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті та дотримання вимог ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність». Матеріалами справи встановлено, що вагонні ваги, за наслідками зважування на яких визначено масу вантажу у залізничному вагоні № 67889774 за накладною № 44674583 повірені органами Держспоживстандарту, взяті на облік залізницею, мають технічний паспорт, згідно відомостей якого своєчасно проведено повірку, контроль придатності ЗВВТ для зважування вантажів і т.і.
При цьому суд зазначає, що під час розгляду справи представником позивача так і не надано доказів чи конкретних пояснень стосовно обставин відправлення вантажу у залізничному вагоні № 67889774 зі станції Куряж Південної залізниці (за даними накладної № 44674583) під охороною Укрзалізниці та фактичному прибутті залізничного вагону № 67889774 без охорони. Позивач з цього приводу лише обмежився відповідною відміткою у комерційному акті № БН 698811/25 від 23.02.2009 року.
З урахуванням наведених вище, встановлених судовим розглядом справи обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Вирішуючи спір, судом зокрема враховано, що в статті 218 ГК України викладено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або не належне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
В ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач належним чином здав вантаж до перевезення, під охорону Укрзалізниці, зазначивши в накладній масу вантажу, визначену за результатами зважування за участю представника станції відправлення на 150-ти тонних вагах на станції відправлення. В подальшому, відповідач не здійснював будь-яких дій по законному чи незаконному зменшенню фактичної маси вантажу в вагоні або внесення недостовірних даних в накладну. Тобто, відповідач не вчиняв ніяких дій, які можна було б кваліфікувати як правопорушення і які були б підставою для застосування штрафних санкцій до нього.
В статті 33 ГПК України викладено правила, відповідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.
З урахуванням встановлених судовим розглядом істотних обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачем не дотримана передбачена обов'язковими Правилами процедура встановлення невідповідності даних, зазначених у перевізних документах - фактичним, не доведені обставини, за якими на відповідача покладена відповідальність згідно ст.ст. 118, 122 Статуту Залізниць України, і позовні вимоги позивача про стягнення штрафу у сумі 27605,00 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачене позивачем державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові повністю покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у задоволенні позову повністю.
Суддя
рішення підписане 20.08.2009 року.