Рішення від 19.08.2009 по справі 13/34-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

19 серпня 2009 р. Справа 13/34-09

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя С. Тісецький

Секретар суду Л.Новожилова

Представники :

позивача : Гагіна О.В., за дорученням

відповідача: не з'явився

інші:

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1115

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікант»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕнергоРемСервіс»про стягнення 17626,32 грн. -основного боргу, 1384,82 грн. -інфляційних нарахувань, 266,87 грн. - 3% річних, 1923,92 грн. - пені, -

ВСТАНОВИВ:

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та доказів витребуваних ухвалою суду від 23.06.2009 р. та 04.08.2009 р. не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Ухвалу суду від 23.06.2009 р. та 04.08.2009 р. направлено відповідачу. Однак вказані ухвали повернулись з позначкою на конвертах, що адресат за зазначеною адресою не знаходиться. Разом з тим, згідно довідки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕнергоРемСервіс»зареєстровано та знаходиться за адресою: Вінницька область, село Вінницькі Хутори, вулиця Леніна, будинок 1. Датою реєстрації зазначено 27.05.2008 р. Відомостей про зміну адреси перебування відповідача у суду немає. За адресою вказаною у довідці і направлялись ухвали суду від 23.06.2009 р. та 04.08.2009 р., таким чином судом вжиті всі можливі заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання.

Представник позивача подав суду клопотання в якому уточнює суми, які пропонує до стягнення, а саме просить стягнути з відповідача уточненні суми інфляційних нарахувань у розмірі 1119,52 грн., 3% річних у розмірі 256,19 грн., пені у розмірі 1413,02 грн. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:

Позивач передав відповідачу металопрокат на суму 17626,32 грн., що підтверджується накладними №СМ-0000059 від 31.10.2008 р. на суму 5684,52 грн. та №СМ-0000199 від 10.12.2008 р. на суму 11941,80 грн.

Однак відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Отже його борг перед позивачем становить 17626,32 грн.

Відповідно до п.1 ст..692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по продажу металопрокату по зазначеним вище накладним відповідачу та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриману продукцію.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем, всупереч вимогам ст.33 ГПК України та ухвали від 23.06.2009 р. та 04.08.2009 р. суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в розмірі 17626,32 грн., підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1119,52 грн. -інфляційних нарахувань та 256,19 грн. -3% річних, згідно наданого розрахунку.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1119,52 грн. -інфляційних нарахувань та 256,19 грн. -3% річних підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.

Не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 1413,02 грн. -пені, в зв'язку із тим, що сторони не обумовили забезпечення виконання зобов'язання саме в такий спосіб у письмовій формі, як це вимагає п.1 ст..547 ЦК України. Отже нарахування пені в даному випадку є безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.

Подавши клопотання про уточнення позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних та пені, позивач фактично відмовився від стягнення з відповідача 265,30 грн. -інфляційних нарахувань та 10,68 грн. -3% річних, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відмовою позивача від позову

Керуючись ст.ст.525, 526, 527, 549, 551 ЦК України, ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, ст.75, ст. 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕнергоРемСервіс»Вінницька область, с.Вінницькі Хутори, вул..Леніна, 1 (код ЄДРПОУ 31576367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКАНТ», м.Кривий Ріг, вул.. Конституційна, 13 (код ЄДРПОУ 32633572) 17626,32 грн. - основного боргу, 1119,52 грн. - інфляційних нарахувань та 256,19 грн. -3% річних, 190,02 грн. -відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 278,12 грн. -відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

3.Відмовити в позові в частині стягнення з відповідача 1413,02 грн. - пені.

4.Повернути позивачу з Державного бюджету 39,50 грн. -зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу квитанцією №73/1 від 19.06.2009 р.

5. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 265,30 грн. -інфляційних нарахувань та 10,68 грн. -3% річних на підставі п.4 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відмовою позивача від позову.

6.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 серпня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (50103, м.Кривий Ріг, вул. Димитрова, 100-21)

3 - відповідачу (23219, с.Вінницькі Хутори, вул.Леніна, 1)

Попередній документ
4463329
Наступний документ
4463331
Інформація про рішення:
№ рішення: 4463330
№ справи: 13/34-09
Дата рішення: 19.08.2009
Дата публікації: 31.08.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію