Постанова від 05.08.2009 по справі 39/56

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2009 № 39/56

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Кондратової І.Д.

Пашкіної С.А.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Спектор А.С., довір . від 06.01.2009 р. б/н

від відповідача -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "КАМО"

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.04.2009

у справі № 39/56 (суддя Гумега О.В.)

за позовом ТОВ "Піраміда"

до ТОВ "Торговий дім "КАМО"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 36682,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Піраміда” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства “Камо”, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Камо”, про стягнення 360682,96 грн., з яких 19 792,96 грн. боргу , 16 890 грн. пені та судових витрат з мотивів неналежного виконання Відповідачем, як постачальником за договором поставки від 12.02.2008 р., зобов'язань з поставки оплаченого Позивачем, покупцем , металопрокату, виробництва ВАТ “АРСЕЛОР МИТТАЛ КРИВОЙ РОГ” .

Рішенням від 06.04.2009р., яке підписане у повному обсязі 07.04.2009 р., господарський суд міста Києва у справі № 39/56 позов задовольнив частково і стягнув на користь Позивача 12 827,87 грн. основного боргу , 16 230 грн. пені , 290,61 грн. держмита та 93,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Камо” звернулося із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, у якій просило рішення господарського суду м. Києва у справі № 39/56 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю “Піраміда” відмовити, мотивуючи скаргу неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків , викладених у рішенні місцевого господарського суду , обставинам справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування скарги та на спростування обставин , викладених у рішенні суду першої інстанції , щодо проведення останніх поставок продукції у травні 2008 р. з порушенням строків поставки, визначених відповідним договором № 08/08 від 12.02.2008 р. та специфікаціями за №№ 6 та 7 ,які є його невід'ємними частинами договору, ТОВ “Торговий дім “Камо” послалося на реалізацію ним права постачальника, за частиною 3 статті 538 Цивільного кодексу України, зупинити виконання свого обов'язку , відмовитися від його виконання частково або у повному обсязі, у разі невиконання іншою зобов'язаною стороною , покупцем , своїх обов'язків з попередньої оплати продукції. Апелянт вказував, що немає заборгованості перед Позивачем і в його діях по припиненню відвантаження продукції відсутня вина , оскільки покупець у строки, визначені у специфікаціях №№ 6,7 , не здійснив попередню оплату у розмірі 100% вартості товару , чим порушив умови договору.

На думку апелянта, неналежне виконання умов договору поставки зі сторони покупця стало підставою відсутності фіксування ціни на продукцію на момент її поставки у травні 2008 р. надало можливість постачальнику збільшити ціну продукції.

Апелянт також не погодився із висновком суду першої інстанції стосовно того, що продукція підлягала попередній оплаті Позивачем згідно із вагою , зазначеною у залізничних накладних , пославшись при цьому на те, що вказані документи є неналежним доказом у розумінні пункту 5.3. договору поставки і підтверджують лише факт укладення угоди про перевезення вантажу між вантажовідправником та залізницею на користь третьої сторони - вантажоодержувача .

Одночасно апелянтом було заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2009р. (у складі суду: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Кондратова І.Д., Поляк О.І.(доповідач) ,заявнику було відновлено строк подання апеляційної скарги і прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд якої призначено на 24.06.2009р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 за №01-23/1/10 ,у зв'язку із перебуванням судді Поляк О.І. на лікарняному, розгляд даної апеляційної скарги було доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді Кондратова І.Д. та Попікова О.В.

У зв'язку із нез'явленням у судове засідання апеляційної інстанції, яке мало відбутися 29.05.2009 р., представників скаржника , розгляд апеляційної скарги було відкладено до 10-45 год. 15.07.2009 р.

У зв'язку із виходом судді Попікової О.В. у відпустку та обранням судді Кропивної Л.В на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2009 за №01-23/1/8 , розгляд даної апеляційної скарги було доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді Кондратова І.Д. та Кропивна Л.В.

У зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів від Позивача по справі , розгляд апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2009 р. скарги був відкладений до 05.08.2009 р.

03.08.2009 р. розпорядженням № 01-23/1/14 голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суддів у зв'язку із знаходженням судді Коротун О.М. у черговій відпустці, і доручено розгляд апеляційної скарги по даній справі колегії суддів у складі суддів Кропивна Л.В., І.Д. Кондратова та С.А. Пашкіна .

У судове засідання для розгляду апеляційної скарги з'явився лише представник Позивача. Представники апелянта не скористалися своїм правом на участь у розгляді його апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а також, що заяв, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, Київський апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2009 р. за відсутності представників апелянта , повідомлених належним чином про час і місце судового засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи наступного .

Відповідно до частин 1 та 2 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З аналізу матеріалів справи випливає, що 12 лютого 2008 р. між ТОВ “Піраміда”, як покупцем , та ПП “КАМО”, як постачальником, був укладений договір поставки № 08/08 , за умовами якого Підприємство зобов'язувалося поставити металопрокат виробництва ВАТ “АРСЕЛОР МИТТАЛ КРИВОЙ РОГ”, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору .

У відповідності до пунктів 2.1., 3.1., 3.3. та 4.1. договору , кількість, сортамент і номенклатура товару, умови поставки , строки поставки та ціна за товар, вказуються у специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами.

У всіх специфікаціях, які були підписані сторонами, строки поставки товару , а така мали відбутися від 5 до 10 календарних днів, пов'язані із моментом виконання покупцем 100% передоплати вартості товару , про що вказано у пункті 5 специфікацій.

Разом з тим, моментом виконання покупцем оплати вартості товару є момент зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, а датою поставки товару від продавця покупцю при відвантаженні залізничним транспортом є дата штемпеля у залізничній накладній станції відправлення (пункти 5.6 та 3.4 договору поставки)

Відповідно до пункту 3 специфікацій станцією відправлення є Кривий Ріг, вул.. Орджонікідзе,1.

До обов'язків продавця , за змістом пункту 7.2. договору, входило направлення покупцю поштою (іншим узгодженим способом) на кожну партію товару рахунок, розхідну накладну, податкову накладну, товаротранспортну накладну і сертифікат якості.

Позов подано на захист права покупця у разі відмови від договору на отримання попередньої оплати вартості непереданого йому товару, яке він має відповідно з частиною 2 статті 693 ЦК України.

Київський апеляційний господарський суд виходить з того, що переважному застосуванню до зобов'язань поставки підлягають положення статей 264-271 ГК України, а положення статей ЦК України підлягають застосуванню, якщо інше не передбачено законами, що формулюють спеціальні правила щодо поставки.

За змістом частини 7 статті 267 ГК України, порядок поставки недоодержаної покупцем у встановлений строк кількості товару може бути передбачений договором.

Утім, такий порядок договором, укладеним між сторонами, не визначений .

Більше того, пунктом 5.5 договору передбачено, що у випадку, якщо кількість товару, вказана у накладних, відрізняється від кількості, оплаченої покупцем, сторони на протязі 5-ти банківських днів з дати поставки здійснюють кінцеві взаєморозрахунки на підставі ваги, вказаної у накладних.

Поряд із цим, відповідно до пункту 5.3. договору поставки , який визначає умови оплати , покупець здійснює попередній платіж у розмірі 100% вартості товару за специфікацією упродовж трьох банківських днів з дня підписання відповідної специфікації на підставі виставленого рахунку.

З поданих Позивачем копій платіжних доручень ( а. с.28-31) вбачається, що підставою здійснення ним платежів на розрахунковий рахунок постачальника , про що свідчать відмітки у графі «призначення платежу», є не лише договір 08/00 від 12.02.2008 р., але й рахунки із зазначенням номеру та дати їх виписки.

З поданих сторонами матеріалів , які були предметом дослідження судом першої інстанції , випливає, що ціна товару , вказана у специфікаціях № 3 від 13.03.2008 р. на суму 314 748 грн. , № 4 від 25.03.2008 р. на суму 720 960 грн., №5 від 13.03.2008 р. на суму 360 528 грн., № 6 від 03.04.2008 р. на суму 360 528 грн.; № 7 від 03.04.2008 р. на суму 360 528 грн. , була оплачена покупцем (Позивачем) не повністю, усупереч умовам оплати , встановленим у пункті 5.3. договору , що підтверджується копіями платіжних доручень покупця (а.с. 28-31, т .1 ) .

Загалом, оплата вартості товару згідно платіжних доручень покупця впродовж березня - квітня 2008 р. становила суму на 96 292 грн. меншу, ніж вартість товару, яку він мав сплатити відповідно до специфікацій №№ 3-7.

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, поставка (відвантаження) товару постачальником також не відповідала встановленим у специфікаціях обсягам поставки.

На цю обставину посилається апелянт (Відповідач), як на підставу своїх тверджень про правомірність зупинення ним виконання свого обов'язку з поставки товару до належного виконання іншою стороною свого обов'язку. Так, дійсно, за змістом частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця повністю оплатити товари до його передання продавцем, покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, у разі ж невиконання обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статі 538 цього кодексу.

Апелянт посилається на частину 3 статті 538 Цивільного кодексу України , відповідно до якої у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку у встановлений термін або виконання його не у повному обсязі надає право другій стороні зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або у повному обсязі .

Утім, за змістом вказаної норми Закону таке зупинення виконання можливе допоки інша сторона у зустрічному зобов'язанні не почне виконання свого обов'язку.

Матеріалами справи не підтверджується та обставина, що зупинення відвантаження товару відповідачем взагалі мало місце і було викликане невиконанням Позивачем своїх грошових зобов'язань . Більше того, кошти, сплачені покупцем , не мали повного товарного покриття ( товар на вказану суму не був відвантажений), що стало підставою для повернення постачальником у червні-липні 2008 року 28 183 ,65 грн. за недопоставлену ним продукцію.

Як правильно зазначив суд першої інстанції , підписавши 03.04 2008 р. специфікації №№ 6 та 7 , покупець мав сплатити загалом 712 056 грн. , а сплатив відповідно до платіжних доручень( а. с. 31, т.1) - 690 000 грн. , а постачальник - поставити 140 метричних тон катанки, , хоча поставив за даними накладних №№ 142 та 143 від 09.05 2008 р. (а.с. 108, т. 1) - відповідно, 66,7 та 61,4 м/тонни , що не суперечить відомостям про вагу нетто продукції згідно залізничних накладних ( а.с. 103 , 104 , т 1 )

Відповідно до дати штемпеля у залізничних накладних станції відправлення та, з огляду на 3.4 договору поставки , обов'язок постачальника поставити товар вважається виконаним за специфікаціями №№ 6 та 7 (а.с. 103,104 зворот, т 1 ) , з 08.05.2008 р., а , з урахуванням визначеної у цих же специфікаціях ціни за 1 метричну тонну катанки , у розмірі 5150,40 грн. з ПДВ, вартість відвантаженої продукції мала становити 659 766,24 грн. ( 66,7м/т +61,4м/т )х5150,40 грн)

Оскільки відповідальність продавця за порушення строків поставки товару, узгоджених сторонами по договору, поставлена у залежність від строків, що закріплені у відповідній специфікації та від суми авансового платежу ,здійсненого покупцем , Київським апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що розмір штрафних санкцій має визначатися , виходячи із розміру авансового платежу, реально здійсненого покупцем по кожній із специфікацій, шляхом множення такого платежу на кількість днів затримки у строках поставки та на 0,1 % ( 330 000 х 23дні х 0,1%) та (360 х 24 дні х 0,1%).

Правомірними Київський апеляційний суд вважає мотиви, з яких господарський суд міста Києва відхилив доводи відповідача (постачальника) і якими той обґрунтовував своє право на односторонню зміну постачальником вартості товару , поставленого 08 травня 2008 р.

Відхиляючи доводи постачальника з цього приводу, суд першої інстанції вірно послався на положення пунктів 4.1 та 4.6 договору поставки, за якими ціна товару може бути переглянута тільки за згодою сторін , яка формалізується шляхом укладення додаткової угоди до договору , чого зроблено не було , і що ціна за товар , який поставляється , фіксується на дату зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Такими, що ґрунтуються на всебічно та повно оцінених доказах у їх сукупності, Київський апеляційний господарський суд вважає висновки місцевого суду щодо правомірності вимог покупця на суму 12 827, 87 грн. боргу , і у зв'язку із цим про необхідність часткового задоволення його позову у цій частині вимог , виходячи з сумарної вартості поставленого товару за цінами, вказаними у специфікаціях; добровільного, у позасудовому порядку , повернення постачальником заборгованості за недопоставлений товар та загальної суми здійснених покупцем платежів.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції вірно визначив характер правовідносин сторін, їх права та обов'язки на підставі цього і дав їм належну юридичну оцінку .

У зв'язку з наведеним, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2009р. у справі № 39/56 як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, - без змін.

Державне мито, сплачене апелянтом за розгляд апеляційної скарги в силу статті 49 ГПК України , покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Камо”.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Камо” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2009р., яке підписане у повному обсязі 07.04.2009 р., у справі № 39/56 - без змін.

Передати матеріали справи № 39/56 господарському суду міста Києва .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Кондратова І.Д.

Пашкіна С.А.

10.08.09 (відправлено)

Попередній документ
4463178
Наступний документ
4463180
Інформація про рішення:
№ рішення: 4463179
№ справи: 39/56
Дата рішення: 05.08.2009
Дата публікації: 31.08.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір