Рішення від 12.08.2009 по справі 43/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ

іменем України

12.08.09 р. Справа № 43/102

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

І.В. Зубченко (головуючий),

О.І. Склярук,

Л.Ф. Черноти

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь», м. Маріуполь

до відповідача: Донецького колективного спеціалізованого управління «Укренергочормет», м. Донецьк

про стягнення неустойки у сумі 1585200грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Потоцька С.С. за дов. №301/1Д від 05.01.09р.

від відповідача: представник не з'явився

В судовому засіданні брали участь:

Посадова особа Літвіненко К.М. не з'явився

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 10.06.09р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «АзовЕлектроСталь», м. Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Донецького колективного спеціалізованого управління «Укренергочормет», м. Донецьк про стягнення неустойки у сумі 1585200грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №26АЭСсн від 28.01.08р., протокол узгодження про договірну ціну по договору №26АЭСсн від 28.01.08р., протокол розбіжностей до договору №26АЭСсн від 28.01.08р., платіжні доручення №21 від 11.02.08р., №1729 від 20.02.08р., №93 від 28.03.08р., №104 від 28.02.08р., №152 від 05.03.08р., №234 від 11.03.08р., №823 від 27.06.08р., №1977 від 27.06.08р., №2045 від 01.07.08р., №5357 від 07.07.08р., №509 від 11.07.08р., №2259 від 14.07.08р., №2479 від 16.07.08р., №2555 від 16.07.08р., №2613 від 17.07.08р., №2694 від 21.07.08р., накладна №1 від 1702.08р. Як на правові підстави позову - посилається на ст.ст.193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 549 Цивільного кодексу України.

Згідно до заяви про збільшення позовних вимог №523/1697 від 08.07.09р. позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь неустойку у сумі 1585200грн., грошові кошти у розмірі 710000грн.

У заяві про уточнення позовних вимог №523/1740 від 13.07.09р. позивач зазначив, що заяву про збільшення позовних вимог слід вважати заявою про зміну позовних вимог та просив стягнути з відповідача на свою користь неустойку у сумі 1585200грн., грошові кошти у розмірі 710000грн.

Суд не бере до уваги та не розглядає по суті вказані заяви, оскільки цією заявою позивач вийшов за межі наданих йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) процесуальних прав. Зокрема, зазначена норма права передбачає можливість зміни позивачем або предмету позову (матеріально-правової вимоги) або підстав позову (обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу), без можливості одночасної зміни обох цих категорій. Втім, позивач своїми заявами одночасно змінив як предмет позову (стягнення неустойки та безпідставно отриманих грошових коштів), а також підстави позову (істотне порушення умов договору, обов'язок відповідача повернути майно, внаслідок того, що підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала) - що є неприпустимим з точки зору процесуального закону. Аналогічна правова позиція висловлена і в частині 2 пункту 3.7 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. №02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджують штампи канцелярії суду на ухвалах від 14.04.09р., 06.05.09р., 20.05.09р., 10.06.09р.,08.07.09р., 21.07.09р.,03.08.09р. та поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №№ 11591600, 11591619.

Проте відповідач право на подання відзиву не використав і його представники в судове засідання не з'явилися. Причин нез'явлення відповідач не пояснив та витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору не надав.

Ухвалою суду від 20.05.09р. до участі у судовому процесі для надання пояснень по справі №43/102 посадову особу - керівника Донецького колективного спеціалізованого управління “Укренергочормет” Літвіненка Костянтина Миколайовича. Однак, Літвіненко К.М. у судові засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Причини нез'явлення останнього суду не відомі.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/2085 від 20.05.09р. Донецьке колективне спеціалізоване управління «Укренергочормет» (ідентифікаційний код - 00192459) є юридичною особою та знаходиться за адресою вказаною у договорі та позові.

З огляду на викладене, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачами поважних причин нез'явлення у судове засідання справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 08.07.09р., керуючись ст.4-6 ГПК України, справу передано на колегіальний розгляд у теперішньому складі суду.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.08р. між сторонами був укладений договір №26АЭСсн, за умовами якого відповідач зобов'язався розробити, виготовити та поставити установки сушки розігріву ковшів: вертикальні установки сушки розігріву - 3 одиниці, горизонтальні установки сушки розігріву - 2 одиниці, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити визначені установки (пункт 1.1. договору).

Згідно пункту 3.1. договору відповідач зобов'язався поставити позивачу обладнання протягом 6 місяців з моменту перерахування авансового платежу та поточний рахунок відповідача згідно пункту 2.2. договору.

Пунктом 2.2. договору визначений обов'язок позивача перерахувати авансовий платіж у розмірі 50% від суми договору, що становить 910000грн.

Як вбачається з матеріалів справи, авансовий платіж було перераховано поетапно у період з лютого по березень 2008р. платіжними дорученнями №21 від 11.02.08р., №1729 від 20.02.08р., №104 від 28.02.08р., №152 05.03.08р., №234 від 11.03.08р., №93 від 28.03.08р. У повному обсязі сума авансового платежу у розмірі 910000грн. була перераховано 28.03.08р.

Таким чином згідно із приписами пункту 3.1. договору строк поставки устаткування до 28.09.08р.

Відповідач свої зобов'язання, обумовлені договором виконав несвоєчасно та не у повному обсязі. Згідно накладної №1 від 17.02.09р. відповідач поставив позивачу лише вертикальну установку сушки розігріву ковшей у кількості 1 одиниці та горизонтальну установку сушки розігріву ковшей у кількості 1 одиниці, загальною вартістю 680000грн.

Отже, факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань за договором підтверджено матеріалами справи.

При цьому, суд враховує, що згідно пункту 9.1. договору строк дії договору спливає 31.12.08р. Проте, оскільки у накладній №1 від 17.02.09р. є посилання саме на договір №26А”Ccн та, оскільки сторони підписали накладну без зауважень та заперечень, то за висновками суду, сторони своїми діями продовжили строк дії договору.

За порушення строку поставки обладнання пунктом 5.2. договору передбачено нарахування неустойки у розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно поставленого обладнання за кожен день прострочки. Неустойка нараховується за весь час прострочки.

Позивачем на підставі пункту 5.2. договору нараховано відповідачу неустойку у розмірі 1585200грн., де періоди нарахування з 29.09.08р. по 16.02.09. (1820000грн.), з 17.02.09р. по 10.04.09р. (1140000грн.).

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Нормами статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що зобов'язанням є правідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаня має вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 1 вищевказаного Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до умов статті 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст.218 ГК України).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч.2 ст.218 ГК України).

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання згідно вимог п.1 ст.230 ГК України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у разі порушення строків, передбачених у пункті 3.1. договору відповідач сплачує позивачу неустойку у розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно поставленого обладнання за кожен день прострочки. Неустойка нараховується за весь період прострочки.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі.

Однак, судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок суми неустойки, оскільки позивачем невірно визначено кількість днів допущеної відповідачем прострочки.

Таким чином, розмір неустойки, який є арифметично вірним складає 1570400грн.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 1570400грн.

Згідно ст.49 ГПК України, судові витрати, а саме державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.193, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь», м. Маріуполь до Донецького колективного спеціалізованого управління «Укренергочормет», м. Донецьк про стягнення неустойки у сумі 1585200грн., задовольнити частково.

Стягнути з Донецького колективного спеціалізованого управління «Укренергочормет» (83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 273а; код ЄДРПОУ 00192459, п/р 26001230088000 у відділі №1 ЗАТ “Донгорбанк” м. Харцизьк, МФО 334970) на користь Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь» (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1; код ЄДРПОУ 25605170, п/р 26003900175599 в Маріупольській філії ПУМБ м. Маріуполь, МФО 335742) неустойку у сумі 1570400грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 15702,99грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 116,89грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Повернути Закритому акціонерному товариству «АзовЕлектроСталь» (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1; код ЄДРПОУ 25605170, п/р 26003900175599 в Маріупольській філії ПУМБ м. Маріуполь, МФО 335742) надмірно сплачене держмито у сумі 7100грн.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12.08.09р. оголошено повний текст рішення.

Головуючий суддя Зубченко І.В.

Суддя О.І. Склярук

Суддя Л.Ф. Чернота

Надруковано 3 примірники:

1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - у справу.

Попередній документ
4463107
Наступний документ
4463109
Інформація про рішення:
№ рішення: 4463108
№ справи: 43/102
Дата рішення: 12.08.2009
Дата публікації: 31.08.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.10.2011)
Дата надходження: 14.03.2011
Предмет позову: про стягнення боргу в розмірі 2 295 621,96 грн