"23" червня 2009 р. Справа № 9/467/08
23.06.2009 р. Справа № 9/467/08.
м. Миколаїв
за первісним позовом: АТ “Український інноваційний банк” в особі Миколаївської фі-лії, м. Миколаїв, пр. Леніна, 135.
До відповідачів:
Першого ТОВ “Зубарєв і К”, 54022, м. Миколаїв, провулок Жовтня, 45.
Другого ДП БУ №3 ВАТ ТБ “Одестрансбуд”, м. Миколаїв, пров. Транс-
портний, 9.
Третього ТОВ “Телец-Вак”, м. Миколаїв, пров. Транспортний, 9.
про стягнення 676050 грн. 48 коп.
за зустрічним позовом: ТОВ “Телец-Вак”, м. Миколаїв, пров. Транспортний, 9.
До відповідачів:
Першого АТ “Український інноваційний банк” в особі Миколаївської
філії, м. Миколаїв, пр. Леніна, 135.
Другого ТОВ “Зубарєв і К”, м. Миколаїв, 54022, м. Миколаїв, провулок
Жовтня, 45.
про: визнання недійсним договору поруки.
Суддя А.К.Семенов
Представники:
Від АТ «Укрінбанк»: Сорокопуд В.М. довір. № 117 від 24.04.2009 року.
Від ТОВ “Зубарєв і К”: не присутні.
Від ДП БУ №3
ВАТ ТБ “Одестрансбуд”: не присутні.
Від ТОВ “Телец-Вак”: Зотіков С.Є.- довіреність б/н від 07.07.08 р.
СУТЬ СПОРУ: за первісним позовом про стягнення 676050 грн. 48 коп.
за зустрічним позовом про визнання недійсним договору поруки.
В червні 2008 року АТ „Укрінбанк”, в особі Миколаївської філії, звернулось до гос-подарського суду Миколаївської області з позовом до відповідачів ТОВ „Зубарєв і К”, ДП „Будівельне управління № 3” ВАТ транспортного будівництва „Одестрансбуд” та ТОВ „Телец-ВАК”, про стягнення з відповідачів солідарно 676050 грн. 48 коп., з яких: 442500 грн. 00 коп. основного боргу, 132482 грн. 04 коп. відсотків за користування кредитом, 14156 грн. 09 коп. пені за порушення строку погашення відсотків, 86412 грн. 35 коп. пені за порушення граничного строку повернення кредиту, 500 грн. 00 коп. комісії за пролонгацію кредитного договору.
Позовні вимоги обргунтовуються невиконанням ТОВ „Зубарєв і К” зобов'язань за кредитним договором № 12-040931 від 30.09.2004 року та невиконанням ДП „Будівельне управління № 3 ВАТ транспортного будівництва „Одестрансбуд” зобов'язань за догово-ром поруки № 1 від 30.09.04 року і ТОВ „Телец-ВАК” зобов'язань за договорами поруки №24 від 01.03.05 року, №2 від 19.05.06 року та № 3 від 15.11.2006 року.
Відповідач ТОВ „Телец-ВАК” адресовані йому позовні вимоги не визнав, відзив на-дав, проти позову заперечує у повному обсязі, а також у березні 2009 р. звернувся до госпо-дарського суду зі зустрічним позовом до АТ „Укрінбанк” та ТОВ „Зубарєв і К” про визнан-ня недійсним договору поруки № 3 від 15.11.2006 року, обґрунтовуючи вимогу за зустріч-ним позовом підписанням вказаного договору зі свого боку неповноважною особою.
АТ „Укрінбанк” заперечення на зустрічний позов надало, проти зустрічного позову ТОВ „Телец -ВАК” заперечує, посилаючись на укладений з ним договір від 01.03.2005 ро-ку № 1327 на здійснення розрахунково-касового обслуговування поточних рахунків, кре-дитний договір від 30.09.2004 р. № 12-040933, якими передбачено обов'язок Товариства повідомляти банк про зміну посадових осіб з правом підпису та на протокол домовленості № 1 від 14.11.2006 р., в якому генеральним директором Товариства зазначено М.Л. Воро-шилова.
ТОВ „Зубарєв і К” і ДП „Будівельне управління № 3” ВАТ ТБ „Одестрансбуд” від-зиви на первісний позов не надали, своє ставлення до зустрічного позову не висловили, своїх представників у судове засідання не направили, хоча були належним чином повідом-лені про час і місце судового засідання шляхом надіслання ухвал на їх адреси, зазначені в довідках головного управління статистики в Миколаївській області з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій.
Згідно ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Обставини справи.
30.09.2004 року між АТ „Укрінбанк” в особі директора Миколаївської філії (за дого-вором - Банк), та ТОВ „Зубарєв і К” (за договором Позичальник) був укладений кредит-ний договір № 12-040931 (далі - кредитний договір) відповідно до якого АТ “Український інноваційний банк” надає Позичальнику в користування короткостроковий кредит у ви-гляді відновлювальної кредитної лінії з одномоментною заборгованістю на кредитному ра-хунку в сумі 600000 грн. з метою поповнення обігових коштів, необхідних для придбання будівельних матеріалів і подальшої їх реалізації, на строк по 29.09.2005 року, а Позичаль-ник зобов'язався повернути кредит в установлений строк і сплатити АТ “Український ін-новаційний банк” 23 % річних за користування ним (п.п. 1.1., 1.2. кредитного договору).
АТ “Український інноваційний банк” 04.10.2004 року перерахував на поточний ра-хунок Позичальника 600000 грн. Видача кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером №1215 від 04.10.2004 року.
Строк повернення кредиту неодноразово продовжувався додатковими угодами між Банком та Позичальником, останньою з яких (додатковою угодою від 31.08.2006 р. № 7) строк повернення кредиту було встановлено до 16.10.2006 р.
На забезпечення виконання Позичальником умов кредитного договору були укладе-ні наступні договори поруки:
- між Банком, Позичальником, ДП „Будівельне управління №3” ВАТ транспортного будівництва „Одестрансбуд” (далі -Поручитель-1) -договір поруки № 1 від 30.09.2004 р., за умовами якого Поручитель-1 зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за невиконання Позичальником зобов'язань щодо повернення грошових коштів та сплату на-рахованих відсотків, пені, тощо за кредитним договором у разі, коли боржник не в змозі са-мостійно провести розрахунок з кредитором в установлені кредитним договором строки;
- між Банком, Позичальником, ТОВ „Телец -ВАК” (далі - Поручитель-2) -договір поруки № 24 від 01.03.2005 р., договір поруки № 2 від 19.05.2006 р. та договір поруки № 3 від 15.11.2006 р., на аналогічних умовах, відповідно до яких Поручитель-2 також зобов'я-зався солідарно відповідати перед кредитором за невиконання Позичальником зобов'язань щодо повернення грошових коштів та сплату нарахованих відсотків, пені, тощо за кредит-ним договором у разі, коли боржник не в змозі самостійно провести розрахунок з кредито-ром в установлені кредитним договором строки.
ТОВ «Зубарєв і К»свої зобов'язання за кредитним договором щодо сплати основ-ного боргу, відсотків за користування кредитними коштами та комісії виконало частково, а саме. Поручитель-2 протягом жовтня 2004 року - лютого 2008 року на часткове погашен-ня кредиту сплатив за Позичальника 157500 грн. та на погашення відсотків сплатив 350150 грн. 82 коп.
Станом на день подання Банком позову (червень 2008 р.) непогашена заборгованість Позичальника складає 442500 грн. за основною сумою кредиту, 132482 грн. 04 коп. за від-сотками за користування кредитом та 500 грн. 00 коп. комісії, що не заперечується відпові-дачами.
Відповідно до п.п. 5.2. кредитного договору, за порушення строків погашення кре-диту чи сплати відсотків за його користування Позичальник сплачує Банку за кожен день прострочки пеню, розраховану в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, виходячи з наявної суми заборгова-ності за кредитом і відсотками, на рахованими за користування кредитом, на момент ви-никнення права вимоги.
За прострочення виконання зобов'язань Банк, на підставі п.п. 5.2. кредитного дого-віру нарахував Позичальнику пеню:
- за прострочення повернення кредиту -в сумі 86412 грн. 35 коп., за період з 02.06.2007 року по 02.06.2008 року.
- за прострочення сплати відсотків за користування кредитом -в сумі 14156 грн. 09 коп., за період з 02.06.2007 року по 02.06.2008 року.
Відповідно до п.п.4.3.14 кредитного договору позичальник зобов'язується сплатити разову комісію за відкриття кредитної лінії та разову комісію за пролонгацію кредиту.
Позивач (з урахуванням часткового погашення комісії) просить стягнути 500 грн. 00 коп. комісії за пролонгацію кредитного договору
Посилаючись на статті 258,526,536,549,610,612,625,1054 Цивільного кодексу Украї-ни, позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку грошові кошти на за-гальну суму 676050 грн. 48 коп.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до такого висновку.
Щодо зустрічного позову.
Відносно договору поруки № 3 від 15.11.2006 р., господарський суд відзначає таке.
Від імені Поручителя-2, вказаний договір підписаний гр. Ворошиловим Михайлом Леонідовичем, посада якого зазначена в договорі як Директор, діючий на підставі Статуту.
Згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 207 Цивільного Кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печат-кою.
Відповідно до ч. 5 ст. 65 Господарського Кодексу України без доручення від імені підприємства діє його керівник, який представляє підприємство у відносинах з іншими осо-бами.
У пункті 5.5. Статуту Поручителя-2 зазначено, що у Товаристві створюється одно- особовий виконавчий орган -Генеральний директор, який діє від його імені в межах, уста-новлених законодавством та установчими документами та має право без довіреності вико-нувати дії від імені товариства. Посади Директора цим Статутом не передбачено.
Із матеріалів справи вбачається, що на дату укладення договору поруки від 15.11.2006 року № 3 Генеральним директором товариства був Валєєв Анатолій Казанфіро-вич, призначений за рішенням загальних зборів учасників товариства № 14 від 28.04.2006 року, що підтверджується відповідним протоколом. Про це 07.11.2006 року державним ре-єстратором був внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізич-них осіб -підприємців.
Відомості про зміну керівника Поручителя-2 були внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організації України (ЄДРПОУ), що підтверджується довідкою Го-ловного управління статистики у Миколаївській області з № 19/11-5410 від 07.11.2006 р.
Виконання Валєєвим А.К. обов'язків керівника товариства станом на 15.11.2006 р. також підтверджується наказами Генерального директора з кадрових питань від 13.11.2006 р., від 16.11.2006 р.
Ворошилов М.Л. на день укладення договору поруки № 3 від 15.11.2006 р. обіймав посаду заступника Генерального директора із загальних питань. Посадовою інструкцією заступника Генерального директора із загальних питань не передбачено право останнього укладати і підписувати від імені товариства договори.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 15.05.2003р. № 755-IV „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, якщо відомості, які підляга-ють внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Згідно ч. 1 ст. 20 цього Закону, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифіка-ційних номерів фізичних осіб - платників податків.
Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в мо-мент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 203 України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необ-хідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з пере-вищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вва-жається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свід-чать про прийняття його до виконання.
Згідно з п. 9.1. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” угода, укладена представником юридичної особи без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Так як сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повнова-жень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи пов-новажень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.
Відсутність у Ворошилова М.Л. повноважень на підписання договору поруки № 3 від 15.11.2006 року підтверджується матеріалами справи. Доказів наступного схвалення за-значеного договору уповноваженою особою товариства -Поручителя-2 Банк суду не на-дав. Із наданих Банком платіжних доручень, за якими Поручитель-2 сплачував кошти Бан-ку на погашення зобов'язань Позичальника, не вбачається хоча б одного платежу, здійсне-ного на підставі договору поруки № 3 від 15.11.2006 р.
За наведених обставин, договір поруки № 3 від 15.11.2006 року підлягає бути визна-ним недійсним на підставі ст.ст. 215, 236 ЦК України як такий, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 203, ч. 2 ст. 207 ЦК України та ч. 2 ст. 65 ГК України.
Доводи Банку відносно невиконання Поручителем-2 обов'язку щодо повідомлення про зміну керівника, посилання Банку на протокол домовленості № 1 від 14.11.2006 року щодо погашення заборгованості за виданими кредитами графік, погашення заборгованості, необґрунтовані, оскільки не доводять наявності повноважень діяти від імені Поручителя-2 у особи, яка підписала спірний договір поруки від його імені, та не доводять наступне схва-лення цього договору уповноваженою особою Поручителя-2.
Наявність картки не позбавляє банк при укладенні наступних договорів будь-якого роду від обов'язку кожний раз перевіряти наявність повноважень у певної посадової особи на дату підписання.
Щодо первісного позову.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися від-повідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов'язання або од-ностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторо-нами.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним до-говором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Пози-чальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'я-зання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до частини 1 статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'я-зок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зо-крема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обо-в'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до статті 554 Цивільного Кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредито-ром як солідарні боржники, при цьому поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкоду-вання збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За таких обставин, позовні вимоги АТ “Український інноваційний банк” щодо стяг-нення 442500 грн. 00 коп. основного боргу, 132482 грн. 04 коп. відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.05.07 року по 02.06.08 року, 14156 грн. 09 коп. пені за порушення строку погашення відсотків за період з 02.06.07 року по 02.06.08 року, 86412 грн. 35 коп. пені за порушення граничного строку повернення кредиту за період з 02.06.07 року по 02.06.08 року, 500 грн. 00 коп. комісії за пролонгацію кредитного договору є об-ґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню, проте, за рахунок Позичальника з наступного.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторо-на повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запе-речень.
Підставою первісних вимог до ДП „Будівельне управління № 3 ВАТ транспортного будівництва „Одестрансбуд” позивач зазначає невиконання зобов'язань за договором пору-ки № 1 від 30.09.04 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення стро-ку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Договором поруки № 1 від 30.09.2004 року строк припинення поруки не встановле-ний, а саме.
Пунктом 4.2 договору поруки №1 від 30.09.04 року (поручитель ДП „Будівельне уп-равління № 3 ВАТ транспортного будівництва „Одестрансбуд”) передбачено, що «договір поруки набирає чинності з дня його підписання всіма сторонами і діє до повного виконан-ня ними прийнятих на себе зобов'язань».
У постанові Вищого господарського суду України від 19.04.07 року по справі № 3/139-1964(13/133-1885) викладено правову позицію стосовно того, що «відповідно до ч. 1 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певній період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і який, згідно з ч. 1 статті 252 Цивільно-го кодексу України визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинам, а тому зазначення у додатковій угоді до договору поруки, що порука діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором і припиняється після надходження коштів, не можна розцінювати як встановлення строку дії поруки».
Отже, формулювання в п. 4.2 вище вказаного договору поруки, що договір поруки «діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань»не є визначення строку або терміну дії договору поруки ( в розумінні ст. ст. 251,252 Цивільного кодексу України) так як не визначає конкретний час (або конкретну дату), протягом (до настання якої) діє договір поруки. Дане формулювання відтворює загальне правило ч.1 статті 559 Цивільного кодексу України відповідно до якого порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, але воно не визначає ані строку , ані терміну дії договору поруки.
П..2.1.1. договору поруки №1 від 30.09.2004 року передбачає, що кредитор наступ-ного дня з моменту виникнення зобов'язань письмово повідомляє поручителя про факт не-виконання Боржником будь-якого із своїх зобов'язань за кредитним договором.
АТ “Український інноваційний банк” до позову додано копію листа від 30.11.2005 року № 09/2222, направленого на адресу Поручителя-1 з вимогою сплатити за Позичальни-ка заборгованість за кредитом. Проте, додатковою угодою від 31.08.2006 року до кредитно-го договору строк повернення кредиту було продовжено до 16.10.2006 року і АТ “Україн-ський інноваційний банк” не надано суду доказів його звернення до Поручителя-1 після за-кінчення цього строку. Крім того, в листі від 30.11.2005 року № 09/2222 заявлено вимогу до Поручителя-1 лише про повернення кредиту в розмірі 600000 грн., а вимогу про сплату за боржника відсотків, пені, комісії за пролонгацію кредитного договору не заявлено.
Таким чином, оскільки АТ “Український інноваційний банк” протягом строку, вста-новленого ч. 4 статті 559 Цивільного кодексу України (шість місяців) не звернувся з вимо-гою (яка передбачена п. 2.1.1 договору поруки №1 від 30.09.04 року) до поручителя (ДП „Будівельне управління № 3 ВАТ транспортного будівництва „Одестрансбуд”), зобов'я-зання поручителя за даним договором поруки на час звернення до суду припинилось.
Наведене стосується і договорів поруки № 24 від 01.03.2005 року, №2 від 19.05.2006 року до кредитного договору №12-040931 від 30.09.04 року, укладених АТ “Український інноваційний банк” з Позичальником та Поручителем-2 (ТОВ “Телец-Вак”), п.п. 2.1.1. яких також передбачений обов'язок кредитора наступного дня з моменту виникнення зобов'я-зань письмово повідомити поручителя про факт невиконання Боржником будь-якого із сво-їх зобов'язань за кредитним договором.
Пунктом 4.2 цих договорів поруки також передбачено, що «договір поруки набирає чинності з дня його підписання всіма сторонами і діє до повного виконання ними прийня-тих на себе зобов'язань». Отже, з огляду на позицію Вищого господарського суду України в постанові від 19.04.2007 року по справі № 3/139-1964(13/133-1885) господарський суд вважає, що строк дії поруки цими договорами поруки також не встановлено.
Доказів пред'явлення до Поручителя-2 вимоги про погашення боргу за кредитом, відсотками, пенею, комісією за пролонгацію кредитного договору на підставі договорів поруки №24 від 01.03.2005 року та №2 від 19.05.2006 року АТ “Український інноваційний банк” суду не надав.
Підставою первісних вимог до ТОВ “Телец-Вак” позивач зазначає також, невико-нання зобов'язань за договором поруки №3 від 15.11.06 року. Листом № 09/495 від 26.02.2007 року АТ “Український інноваційний банк” просив Поручителя на підставі дого-вору поруки № 3 від 15.11.2006 року сплатити заборгованість за позичальника з погашення кредиту і поточних відсотків за користування ним. Проте, оскільки зустрічний позов підля-гає задоволенню, в первісних вимогах до ТОВ “Телец-Вак”, котрі ґрунтуються на цьому договорі поруки, слід відмовити.
Таким чином, позовні вимоги АТ “Український інноваційний банк” за первісним позовом відносно Поручителя-1 і Поручителя-2 задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 22,44,49,75,77,82,84,85 ГПК України, гос-подарський суд
1. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Телец-ВАК” задо-вольнити.
1.2.Договір поруки № 3 від 15.11.2006 року, укладений між Акціонерним товарист-вом „Український інноваційний банк” в особі Миколаївської філії, Товариством з обмеже-ною відповідальністю „Зубарєв і К” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Те-лец-ВАК” визнати недійсним з моменту укладення.
1.3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Зубарєв і К” (54022, м. Миколаїв, провулок Жовтня, 45, код ЄДРПОУ 24793146) на користь Товариства з обме-женою відповідальністю „Телец-ВАК” (54021,м. Миколаїв, пров. Транспортний, 9, код ЄДРПОУ 31707056) 42 грн. 50 коп. судових витрат по держмиту і 59 грн. витрат на інфор-маційно-технічне забезпечення судового процесу.
1.4.Стягнути з Акціонерного товариства „Укрінбанк” в особі Миколаївській філії АТ «Укрінбанк” (54055, м. Миколаїв, пр. Леніна, 135, код ЄДРПОУ 23411102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Телец-ВАК” (54021,м. Миколаїв, провулок Транспортний, 9, код ЄДРПОУ 31707056) 42 грн. 50 коп. судових витрат по держмиту і 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Первісні позовні вимоги задовольнити за рахунок Товариства з обмеженою відпо-відальністю „Зубарєв і К”.
2.1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Зубарєв і К” (54022, м. Миколаїв, провулок Жовтня, 45, код ЄДРПОУ 24793146) на користь Акціонерного това-риства „Укрінбанк” в особі Миколаївській філії АТ «Укрінбанк” (54055, м. Миколаїв, прос- пект Леніна, 135, код ЄДРПОУ 23411102) на рахунок № 37391001 в Миколаївській філії АТ Укрінбанк”, м. Миколаїв, МФО 326580, 442500 грн. боргу, 132482 грн. 04 коп. відсотків за користування кредитом, 14156 грн. 09 коп. грн. пені за порушення строку погашення відсотків, 86412 грн. 35 коп. пені за порушення строку повернення кредиту, 500 грн. 00 коп. комісії за пролонгацію договору, всього -676050 грн. 48 коп., а також, 6761 грн. 00 коп. держмита і 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2.2. В первісних позовних вимогах до Дочірнього підприємства „Будівельне управ-ління № 3” відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва „Одестранс-буд” (54010, м. Миколаїв, пров. Транспортний, 9, код ЄДРПОУ 224255527) та товариства з
обмеженою відповідальністю „Телец-ВАК” (54021,м. Миколаїв, пров. Транспортний, 9, код ЄДРПОУ 31707056) відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення де-сятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя А.К.Семенов