18.08.2009 р. Справа №9/76
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Ясир Л.О. (доповідач)
суддів: Голяшкіна О.В., Пруднікова В.В.,
секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
від третьої особи - Сеннов Олег Анатолійович, представник, довіреність б/н від 08.11.07р.;
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Олександрія Хліб”, смт.Приютівка, Олександрійський район, Кіровоградська область
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.04.08р. у справі № 9/76
за позовом закритого акціонерного товариства “Олександрія Хліб”, смт.Приютівка, Олександрійський район, Кіровоградська область
до відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра”, м.Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Олександрія-хліб”, смт.Приютівка, Олександрійський район, Кіровоградська область
про визнання недійсним договору, -
17.08.09р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.08.09р.;
Закрите акціонерне товариство “Олександрія Хліб”, смт.Приютівка звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра”, м.Київ про визнання недійсним з моменту укладення договору застави майна №0320050107006 від 01.07.05р.
Позовні вимоги обґрунтовуванні відсутністю повноважень директора закритого акціонерного товариства “Олександрія Хліб” Фролова С.В. на підписання договору застави та відсутністю у договорі застави однієї з істотних умов -умови про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.04.08р. по справі №9/76 (суддя Шевчук О.Б.) в задоволенні позову відмовлено повністю з посиланням на необґрунтованість позовних вимог.
Не погодившись з рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Олександрія Хліб” подало апеляційну скаргу. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, тому просить рішення скасувати, позов задовольнити.
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (судових повісток), своїм правом участі в судовому засіданні не скористалися, явку представників в судове засідання не забезпечили.
Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представників позивача та відповідача.
17.08.09р. у судовому засіданні представник позивача Сеннов О.А. подав заяву про відмову від заслуховування вступної та резолютивної частини судового рішення та просить оголосити судове рішення у повному обсязі.
17.08.09р. у судовому засіданні оголошено перерву до 18.08.09р. для підготовки постанови.
Заслухавши представника третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи 01.07.05р. між відкритим акціонерним товариством комерційний банк “Надра” та товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Олександрія хліб” укладений договір кредитної лінії №0320050107006.
Відповідно до умов договору відкрите акціонерне товариство комерційний банк “Надра” відкрив позивачу мультивалютну кредитну лінію в гривнях і в доларах США з лімітом кредитування в розмірі 10 000 000,00 гривень строком з 01 липня 2005р. до 30 червня 2006р. зі сплатою процентної ставки за користування кредитом у розмірі 21% річних в гривнях та 16% річних в доларах США.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії закрите акціонерне товариство “Олександрія хліб” передав в заставу відповідно до договору про заставу №0320050107006 від 01.07.05р. майно, яке знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка. Перелік майна наведено в договорі.
Закрите акціонерне товариство “Олександрія Хліб” вважає договір застави таким, що суперечить нормам чинного законодавства, тому просить визнати його недійним
Зокрема, позивач посилається на перевищення його керівником повноважень при укладанні цього договору та невідповідністю умов договору застави вимогам статтей 92, 207 Цивільного кодексу України та статті 22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вимоги до форми договору застави викладені в статті 12 Закону України “Про заставу”, згідно якої у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, передбачено пунктом 1 договору застави, посвідченого нотаріально. Опис предмету застави міститься у пункті 2, договору застави. За домовленістю сторін заставлене майно оцінено в сумі 585 320 грн. (без ПДВ).
Отже, при укладені оспорюваного договору застави сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору застави відповідно до приписів статті 12 Закону України “Про заставу”.
Судова колегія дійшла висновку, що договір застави є укладеним та дійсним, відповідає положенням Закону України “Про заставу”, Цивільного кодексу України.
Відносно посилання скаржника на частину 1 статті 22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” колегія суддів виходить з наступного.
За приписами статті 1 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Частиною третьою статті 3 зазначеного Закону передбачено, що вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом.
Таким законом є спеціальний закон - Закон України “Про заставу”.
З огляду на викладене судом відхиляються посилання позивача на те, що норми статті 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” визначають додаткову істотну умову договору застави та цей Закон має вищу юридичну силу у відносинах між заставодавцем та заставодержателем за договором застави ніж Закон України “Про заставу“.
Згідно частин 1, 2 статті 22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, сторони дотримались приписів статті 22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, на яку посилається позивач.
Відповідно до пункту 17 спірного договору про заставу обсяг вимог Заставодержателя, що задовольняється за рахунок заставленого майна (з його вартості), визначається статтею 19 Закону України “Про заставу”, і крім перелічених включає неустойку (штраф, пеню), що передбачена кредитним договором, договором поручительства, генеральною угодою та цим договором. Збитки стягуються в повній сумі понад неустойку.
Як вбачається із положень статті 19 Закону України “Про заставу” за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Зміст пункту 17 договору застави кореспондується зі змістом частин 1, 2 статті 22 закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
За таких обставин висновок міського господарського суду про те, що сторони визначили обсяг вимог, які задовольняються за рахунок заставленого майна, а саме: вимоги банку до боржника в повному обсязі, що визначаються на момент їх фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, а також неустойку (штраф, пеню), що передбачена кредитним договором, відповідає обставинам справи та чинному законодавству.
Згідно статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно, розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
01.06.05р. загальні збори акціонерів закритого акціонерного товариства “Олександрія Хліб” прийняли рішення виступити майновим поручителем товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Олександрія-хліб” для забезпечення виконання зобов'язань перед відкритим акціонерним товариством комерційним банком “Надра” за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії з можливістю вибірки у гривні та доларах США на загальну суму 10000000,00 грн. з метою поповнення обігових коштів для закупівлі сільськогосподарської продукції строком на один рік з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 18% для траншів у гривні та 13% у доларах США; надати в заставу ВАТ КБ “Надра” для забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії Позичальником ТОВ “Торговий дім Олександрія-хліб” наступну сільськогосподарську техніку:
1. Комбайн Домінатор 208, 1995 року випуску, реєстраційний №03898КЕ, машина №09451568, двигун №36609816438;
2. Трактор МР 9240, 1996 року випуску, реєстраційний №03093 КЕ, машина №92400086, двигун №45193469;
3. Трактор МР 9240, 1997 року випуску, реєстраційний №03092 КЕ, машина №92400327, двигун №45468979; Ідентифікаційний код 03499951С1
4.Плуг “Куегпеіапсі” модель 100-19 зав. №3197;
5.Плуг "МР" модель 720-8 АН зав. №261574.
Цим же протоколом повноваження на підписання договору застави надано генеральному директору закритого акціонерного товариства “Олександрія-хліб” Фролову Сергію Володимировичу.
Як вбачається із протоколу №27/2 загальних зборів акціонерів ЗАТ “Олександрія Хліб” від 10.10.02р. Фролов С.В., який підписав договір застави, призначений головою правління ЗАТ “Олександрія Хліб” з одночасним затвердженням його на посаді генерального директора цього товариства.
Згідно пунктів 8.6, 8.7 статуту закритого акціонерного товариства “Олександрія Хліб” генеральний директор, який представляє інтереси засновників, вправі без доручення здійснювати дії від імені товариства, а голова правління керує поточними справами товариства та, зокрема, представляє товариство в його відносинах з іншими юридичними особами, укладає угоди від імені товариства.
Отже, займаючи посаду голови правління, гр.Фролов С.В. мав право підписувати від імені товариства договір застави.
Роблячи такий висновок, суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно з пунктом 8.2 Статуту до виключної компетенції загальних зборів товариства відноситься лише затвердження договорів, угод, контрактів укладених на суму більш 1% Статутного фонду товариства.
Вирішення питань щодо укладання договорів взагалі, в тому числі і договорів щодо застави належного товариству майна, до виключної компетенції загальних зборів Статутом не віднесено.
Спірний договір застави майна за своєю суттю є похідним від основного договору кредитної лінії, умови якого, в тому числі і щодо процентної ставки за користування кредитом, встановлені сторонами цього договору. Закрите акціонерне товариство “Олександрія хліб” не є стороною кредитного договору, тому загальні збори акціонерів закритого акціонерного товариства “Олександрія хліб” мали право або надати згоду на майнове поручительство за кредитним договором (на його умовах), або не давати такої згоди.
Отже, рішення місцевого господарського суду відповідає обставинам справи та чинному законодавству, тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.04.08р. у справі №9/76 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Олександрія Хліб”, смт.Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області - залишити без задоволення.
Головуючий Л.О. Ясир
Судді О.В.Голяшкін
В.В.Прудніков