26 травня 2015 року Чернігів Справа № 825/1646/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
за участю секретаря Прокіної А.С.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Пєскіна А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про зняття арешту з автомобіля, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, в якому просить суд зняти арешт з автомобіля марки ВАЗ 210934-20, державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, який накладений постановою Новозаводського ВДВС від 09.11.2009 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що про наявність арешту автомобіля марки ВАЗ 210934-20, державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, йому стало відомо при спробі зняти автомобіль з обліку - 08.05.2015 року, згідно інформації центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Чернігів, Чернігівського, Городнянського, Ріпкинського, Куликівського при УДАІ УМВС України в Чернігівській області (центр ДАІ 7401). Арешт накладено на підставі постанови державного виконавця Новозаводського ВДВС від 09.11.2009, якою накладено арешт на майно позивача (автомобіль марки ВАЗ 210934-20, державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконання постанови ДАІ м. Чернігова № 070722, виданої 14.05.2009, постановою Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 09.11.2009 було накладено арешт на рухоме майно, що належить ОСОБА_1, а саме: автомобіль марки ВАЗ 210934-20, державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 (а.с. 6).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
В статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, є заходом примусового виконання рішень, який згідно статті 52 названого Закону полягає в арешті, вилученні та примусовій реалізації майна.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Частинами 1-3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Згідно зі статтею 60 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності ДАІ м.Чернігова у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., згідно постанови від 14.05.2009 №070722, вказаний штраф було накладено на його брата ОСОБА_3, що підтверджується постановою Новозоводського районного суду м. Чернігова по справі № 2-а-1501/09 за позовом ОСОБА_3 до відділу ДАІ УМВС України в Чернігівській області та інспектора ДПС Чернігівського взводу ДПС ДАІ Гончаренка Олексія Івановича, якою скасовано постанову від 14 травня 2009 року, винесену відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
Крім того, відповідно до листа Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 15.05.2015, згідно Інструкції з діловодства, а також на підставі «Переліку типових документів, що утворюються діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій та підприємств із зазначенням термінів зберігання документів» Журнали обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцю за 2009 роки знищені.
Таким чином, з урахуванням викладеного та зважаючи на те, що арешт на автомобіль марки ВАЗ 210934-20, державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 порушує його права, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та зняття арешту з вказаного автомобіля.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 та частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частин 1, 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статті 124 Конституції України, статтями 9, 94, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зняти арешт з автомобіля марки ВАЗ 210934-20, державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, який накладений постановою Новозаводського ВДВС від 09.11.2009 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 73,08 грн.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя підпис О.В. Заяць
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Заяць