29 травня 2015 року Чернігів Справа № 825/1652/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Сугакової Т.В.,
відповідача Головенця Є.В.,
представників відповідачів Філіпової О.Г.,
Дарди О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області в особі виконуючого обов'язки начальника Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області - Головенець Є.В., Управління Міністерства внутрішніх справ в Чернігівській області про визнання протиправними дій, скасування висновку, наказу про звільнення та поновлення на посаді, -
В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_4 до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області в особі виконуючого обов'язки начальника Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області - Головенець Є.В., Управління Міністерства внутрішніх справ в Чернігівській області про визнання протиправними дій, скасування висновку №3601/25-16-17-04 від 17.03.2015 «Про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», наказу про звільнення від 07.05.2015 №170 о/с та поновлення на посаді.
Позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі. В обґрунтування клопотання зазначено, що позовні вимоги мотивовані невідповідністю застосованих при звільненні позивача норм Закону України «Про очищення влади» Конституції України. При цьому позивачем вказано, що на розгляді Конституційного Суду України перебуває справа за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України(конституційності) окремих положень Закону України «Про очищення влади». На думку сторони позивача, результати розгляду справи за вказаним конституційним поданнями матимуть значення для розгляду адміністративної справи, а тому провадження у справі № 802/1652/15-а слід зупинити.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, про дату час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи без його участі та позивача.
Представник Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області та Головенець Є.В. заперечували проти заявленого клопотання.
Представник Управління Міністерства внутрішніх справ в Чернігівській області вирішення даного питання залишив на розсуд суду.
Надавши оцінку мотивам клопотання, заслухавши думку представників відповідачів, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Суд встановив, що оскаржуваним у справі наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 07.05.2015 №170 о/с ОСОБА_4 звільнено із посади інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Прилук та Прилуцького району УМВС згідно п. 14 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 № 1682-VІІ та пункту 62 «а» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ». Підставою для звільнення позивача слугував висновок №3601/25-16-17-04 від 17.03.2015 «Про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади».
Позивач, обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі зазначив, що застосовані як підстава його звільнення норми Закону № 1682-VII є неконституційними. При цьому, позивач звернув увагу суду на наявність у провадженні Конституційного суду України справи за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про очищення влади». У зв'язку із тим, заявлено клопотання про зупинення провадження у справі.
Визначаючись щодо наявності передбачених процесуальним Законом підстав для зупинення провадження у справі, суд зазначає, наступне.
В силу норми п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Встановлено, що на розгляді Конституційного Суду України перебуває справа за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів (ухвалою колегії суддів КСУ об'єднано в одне конституційне провадження), щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 № 1682-VII (http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/271213).
Інформація, що міститься на офіційному веб-сайті суду вважається достовірною, оскільки згідно п. 5 Параграфу 58 Глави 9 Розділу III Регламенту Конституційного Суду України, рішення, висновки Конституційного Суду України, ухвали Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження (розгляду) та про відмову у відкритті конституційного провадження у справах розміщуються на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України.
Згідно ч. 2 ст. 61 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 № 422/96-ВР, Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.
Закони, інші правові акти, їх окремі положення, визнані рішенням Конституційного Суду України такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення (частина друга статті 152 Конституції України).
У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними (ч. 3 ст. 61 вказаного Закону).
Згідно ч. 2-3 ст. 70 Закону № 422/96-ВР, у разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку.
Конституційний Суд України має право зажадати від органів, зазначених у цій статті, письмового підтвердження виконання рішення, додержання висновку Конституційного Суду України.
Згідно ч. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 року у справі № 1-31/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що у випадку визнання неконституційним окремих норм Закону України «Про очищення влади» такі втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення. Проте, як зазначалося, Конституційний Суд вправі визначити у своєму рішенні, порядок і строки його виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, в тому числі щодо зміни правового регулювання певних суспільних відносин.
При цьому необхідно звернути увагу і на те, що визнання неконституційними великої кількості норм Закону України «Про очищення влади» за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності їх Основному Закону може призвести до порушення його логіки і структури, зумовить появу прогалин у ньому. У зв'язку із цим, може виникнути необхідність вжиття додаткових заходів щодо забезпечення виконання прийнятого Рішення. Додаткові заходи, у свою чергу, можуть стосуватися внесення змін до чинного Закону № 1682-VII.
Так, згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 (справа № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Виходячи із зазначеного, за результатами розгляду конституційних подань щодо Закону України «Про очищення влади» правове регулювання суспільних відносин пов'язаних із проведенням очищення влади (люстрації) в залежності від рішення Конституційного Суду може змінитися. Вказане підтверджує висновок про неможливість розгляду даної адміністративної справи до набрання законної сили рішенням Суду конституційної юрисдикції у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів України. Тому, правовою підставою для зупинення провадження у справі слід вважати п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України.
При розгляді клопотання необхідно звернути увагу і на те, що в силу ст. 159 КАС України, на суд покладено обов'язок прийняти рішення, яке б відповідало критерію обґрунтованості.
Згідно ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини (п. 25 рішення від 18.07.2006 за заявою № 63566/00 Проніна проти України) зазначив про недопустимість ігнорування національними судами важливого аргументу заявниці щодо неконституційності положення закону.
Тому, в контексті наведеного, обґрунтованим вважається судове рішення, у мотивувальній частині якого надано відповідь на усі істотні доводи сторін спору.
Проте, суд при розгляді даної справи не в змозі ані підтвердити ані спростувати аргументи позивача про неконституційність окремих норм Закону України «Про очищення влади», оскільки суд загальної юрисдикції не може, застосувавши Конституцію як акт прямої дії, визнати неконституційними норми Закону, так як це віднесено до виключної компетенції Конституційного Суду України (п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»).
Так, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Конституційний суд України», Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.
Прийняття рішень про визнання неконституційними норм Закону № 1682-VII відноситься до виключної компетенції Конституційного Суду України.
Таким чином, адміністративний суд розглядаючи дану справу водночас являється і носієм обов'язку надати аргументовану відповідь на доводи сторін спору, а з іншої сторони позбавлений правового механізму самостійно зробити висновок щодо відповідності тієї чи іншої норми Закону № 1682-VII вимогам Основного Закону.
Тому, необхідність вжиття усіх можливих процесуальних заходів для отримання відповіді на питання щодо відповідності окремих норм Закону № 1682-VII (конституційність яких поставлено під сумнів позивачем) нормам Конституції України також зумовлює висновок про наявність підстав для зупинення провадження у справі саме у зв'язку із неможливістю прийняття в повній мірі обґрунтованого судового рішення до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України щодо конституційності норм Закону № 1682-VII.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України, до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 № 1682-VII. Тому, клопотання позивача слід задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 156, 165, 186, 254 КАС України, суд -
Клопотання ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі № 802/1652/15-а задовольнити повністю.
Зупинити провадження у справі № 802/1652/15-а за позовом ОСОБА_4 до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області в особі виконуючого обов'язки начальника Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області - Головенець Є.В., Управління Міністерства внутрішніх справ в Чернігівській області про визнання протиправними дій, скасування висновку, наказу про звільнення та поновлення на посаді до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 № 1682-VII.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя І.І. Соломко