Справа № 591/9544/14-а
Провадження № 2-а/591/134/15
27 травня 2015 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Сотник К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, 3-х осіб: ОСОБА_3, ТОВ «Будівельна компанія «МД-БУД»
про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №40/22.01-15 від 31.03.2014 року -
встановив:
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовною заявою, у якій просять визнати протиправними дії Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради по видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №40/22.01-15 від 31.03.2014 року, визнати нечинними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №40/22.01-15 від 31.03.2014 року за адресою АДРЕСА_1, що видані фізичній особі ОСОБА_3. Заявлені у позові вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовують тим, що згідно з Генеральним планом міста забудова по АДРЕСА_1 не передбачена. Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради при наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не визначив відповідність намірів забудови місцевим правилам забудови та містобудівній документації. Як на підставу своїх вимог позивачі також посилаються на те, що план детальної забудови по АДРЕСА_1 виконавчим комітетом Сумської міської ради не розглядався і не затверджувався. В порушення вимог ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадські слухання щодо здійснення забудови по АДРЕСА_1 взагалі не проводились.
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримав повністю, просять суд їх задоволити.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, надав письмові заперечення вих. №171-15/05-013 від 21.04.2015 року, в яких зазначив, що не визнає позов, просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що при видачі оскаржуваних містобудівних умов та обмежень діяв в межах повноважень, наданих Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», в порядку та у спосіб, передбачені Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за №912/19650.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала викладену вище позицію відповідача, просить суд в позові відмовити.
Представник третіх осіб - ОСОБА_3 та ТОВ «Будівельна компанія «МД-БУД», надав суду письмові заперечення, які підтримав у судовому засіданні, у яких просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що цільове призначення належної на праві власності ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, встановлене у Державному акті серії НОМЕР_1 від 21.12.2011 року, де вказано: для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Чинним законодавством чітко визначені підстави для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень: невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Також зазначає, що питання зведення окремого об'єкту будівництва згідно з вимогами чинного містобудівного законодавства громадським слуханням взагалі не підлягає.
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав:
Судом при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки загальною площею 0,217 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої за адресою АДРЕСА_1, цільове призначення якої згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 21.12.2011 року - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
04 лютого 2014 року ОСОБА_3 та ТОВ «Будівельна компанія «МД-БУД» уклали Договір про співробітництво, відповідно до п. 1.1 якого домовились співпрацювати на умовах цього договору з метою будівництва багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Нижньосиравтській, 10 у м. Сумах. Згідно з умовами п. 1.2 вказаного договору Сторона 2 (ОСОБА_3) доручив Стороні 1 (ТОВ «Будівельна компанія «МД-БУД») збудувати житловий будинок, визначений у п. 1.1 договору, у зв'язку із чим передав усі функції та права замовника будівництва.
У лютому 2014 року ОСОБА_3 і ТОВ «Будівельна компанія «МД-БУД» звернулися до Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради із заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 0,217 га за адресою АДРЕСА_1. До заяви додавались: Державний акт на право власності на земельну ділянку; ситуаційний план-схема; викопіювання з топ плану; черговий кадастровий план; фото фіксація ділянки; містобудівний розрахунок.
31 березня 2014 року Департаментом містобудування та земельних відносин Сумської міської ради видані Містобудівні умови та обмеження №40/22.01-15 забудови земельної ділянки АДРЕСА_1. Згідно з п. 1.3 Містобудівних умов та обмежень наміром забудови є багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку. У п. 1.8 містобудівних умов та обмежень зроблене посилання на містобудівну документацію: проект внесення змін до Генерального плану м. Суми, затверджений рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 року №1943-МР, план зонування території міста Суми, затверджений рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 року №2180-МР.
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.
Як встановлено у ч. 2 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
За приписами ч. 7 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 року за №912/19650, затверджений Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (Далі - Порядок).
Відповідно до п. 2.2 Порядку для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:
- засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;
- ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);
- викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
- кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);
- черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);
- фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);
- містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
Як встановлено у п. 2.4 Порядку, розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
ОСОБА_3 є власником земельної ділянки загальною площею 0,217 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої за адресою АДРЕСА_1 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 21.12.2011 року.
Стаття 1 Закону України «Про землеустрій» визначає поняття "цільове призначення земельної ділянки", згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою. З цією метою до форми бланків зазначених державних актів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2002 року №449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою», введена графа «цільове призначення».
Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.
Рішенням Сумської міської ради від 30.11.2011 року №970-МР «Про зміну цільового призначення земельних ділянок ОСОБА_3», змінено цільове призначення належних ОСОБА_3 земельних ділянок загальною площею 0,2170 га на «Землі житлової забудови для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку».
Згідно з приписами ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Згідно з Проектом внесення змін до генерального плану м. Суми, затвердженим рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 року №1943-МР, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 знаходиться в зоні кварталів реконструкції, за рахунок освоєння яких передбачається розміщення багатоквартирної забудови.
Зважаючи на викладене та враховуючи наявність у ОСОБА_3 правовстановлюючих документів на земельну ділянку і її цільове призначення, яке передбачає будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, суд приходить до висновку, що Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради у відповідності до встановлених приписів чинного законодавства правомірно, в межах своєї компетенції та в установленому порядку видав Містобудівні умови та обмеження №40/22.01-15 забудови земельної ділянки АДРЕСА_1.
Наведене вище спростовує доводи позивачів щодо невиконання Департаментом містобудування та земельних відносин Сумської міської ради вимог про визначення відповідності намірів забудови земельної ділянки генеральному плану та іншій містобудівній документації.
Суд критично оцінює посилання позивачів на відсутність детального плану забудови по спірній території, як на підставу своїх вимог. Згідно з приписами п. 6 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до 01 січня 2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку.
Згідно з висновками додатку до Експертної оцінки щодо розгляду розділу №19?1392/ео від 23.12.2014 року робочого проекту «Нове будівництво багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1», проведеної Філією ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» у Сумській області, прийняті в розділі робочого проекту технічні рішення відповідають вимогам Генерального плану м. Суми, ДБН Б.1.1?15:2012 та ДБН 360-92**.
При цьому суд не приймає, як доказ, наданий позивачами Акт перевірки відповідності чинному містобудівному законодавству, державним будівельним нормам та стандартам, нормативно-правовим актам у містобудуванні та містобудівній документації вихідних даних наданих на проектування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 від 15.12.2014 року, згідно з п. 5 висновків якого містобудівні умови та обмеження надані з грубим порушенням основних положень Генерального плану міста, іншої містобудівної документації, є такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Як зазначено у преамбулі Акту, його склала комісія, створена розпорядженням Сумського міського голови від 01.12.2014 року №242-р щодо перевірки діяльності департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження сільського, селищного, міського голови визначені у ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою сільський, селищний, міський голова не наділений повноваженнями щодо створення комісій з метою контролю за діяльністю виконавчих органів ради. Створення тимчасових контрольних комісій, як органу відповідної ради, передбачене ст. 48 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вказана норма визначає, тимчасові контрольні комісії обираються з числа депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування.
Таким чином видаючи розпорядження №242-р від 01.12.2014 року про створення комісії для перевірки діяльності департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, Сумський міський голова діяв поза межами компетенції, встановленої ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Згідно з визначенням, наведеним у п. 8) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Склад та зміст містобудівних умов та обмежень встановлені у розд. ІІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.
Відповідно до п. 3.4 Порядку розділ «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» містить:
а) граничнодопустиму висоту будівель;
б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови);
г) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови;
ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони);
д) мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд;
е) охоронювані зони інженерних комунікацій;
є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва»;
ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України «Про благоустрій населених пунктів»;
з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку;
и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту;
і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини»;
ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.
Пунктом 2.6 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №40/22.01-15 від 31.03.2014 року встановлена вимога щодо проведення громадських обговорень намірів забудови (багатоквартирного житлового будинку) з мешканцями будинків АДРЕСА_2, які негативно ставляться до такої забудови.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
Чинним законодавством не встановлені вимоги щодо проведення громадських слухань (обговорень) щодо окремо взятого об'єкта будівництва.
Змістом п. 3.4 Порядку не передбачено зазначення у розділ «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» вимог щодо проведення громадських слухань (обговорень) з питань планування будівництва окремого об'єкту.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування п. 2.6 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №40/22.01-15 від 31.03.2014 року в частині визнання необхідним провести громадські обговорення наміру забудови (багатоповерхового житлового будинку) з мешканцями будинків АДРЕСА_2, в іншій частині позовних вимог - відмовити, на підставі положень ст. 161, ч.1 ст.162 КАС України.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6-11, 69-71, 94, 159-163 КАС України, суд -
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати п.2.6 Містобудівних умов та обмежень №40/22.01-15 від 31.03.2014 року забудови земельної ділянки АДРЕСА_1, виданих Департаментом містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, в частині визнання необхідним провести громадські обговорення наміру забудови (багатоповерхового житлового будинку) з мешканцями будинків АДРЕСА_2.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 186 КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України - протягом10-ти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 28 травня 2015 року.
СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО