25 травня 2015 р. м. Чернівці справа № 824/513/15-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Левицького В.К.;
за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.;
сторін:
позивач - не з'явився,
представника відповідача - Пустовіта Ю.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області
до аграрно-промислового товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яна"
про стягнення заборгованості.
Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області (далі - позивач) звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з аграрно-промислового товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'яна» (далі - відповідач) заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1065,37 грн.
Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за лютий 2015 р. на загальну суму 1065,37 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в свою чергу позов не визнав, в письмових запереченнях, наданих суду просив відхилити позовні вимоги, посилаючись на п.2 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого виплата пенсій особам, яким пенсії призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок Державного бюджету України до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Вважає, що вказаними законами не передбачено проведення відшкодування пенсійних виплат підприємствами.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю з наступних підстав.
Аграрно-промислове товариство з обмеженою відповідальністю «Кам'яна» (59050, Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Кам'яна, код ЄДРПОУ 03800669) зареєстроване як юридична особа 16.03.2000 р. (а.с. 7-9).
Протоколом управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області від 24.02.2003р. №150177 працівниці ОСОБА_2 призначено пенсію на підставі п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як жінці, яка працювала у сільськогосподарському виробництві та є багатодітною матір'ю ( а.с.14).
Вказана обставина підтверджується копією трудової книжки, поданням на оформлення пенсії від 17.02.2003 р., карткою особового рахунку, довідками про стаж роботи, а також іншими письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи (а.с. 12, 15-15, 20-24, 30, 50).
Відповідно до ст. 67 Конституції роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески.
Згідно ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) відповідач взятий на облік в органах Пенсійного фонду України та є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 6).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абз. 4 п. 1 ст. 2 Закон № 400/97-ВР, ч. 1 п. 6.1 п. 6 Інструкції про Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 6.4, 6.5 та 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У відповідності до п. 6.9 вищевказаної Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Як слідує із матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області на адресу відповідача надіслано розрахунок № 852/03 від 10.02.2015 р. фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з лютий 2015 р. на суму 4091,92 грн.
Відповідачем зазначена в розрахунку сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за лютий 2015 р. сплачена частково в сумі 3026,55 грн., що підтверджується карткою особового рахунку. В судовому засіданні представник відповідача вказував, що заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій на пільгових умовах за лютий 2015 р. в сумі 1065,37 грн. товариством несплачена, оскільки пільгова пенсія призначена ОСОБА_2 за п. «ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не підлягає відшкодуванню (а.с. 38 - 39).
Статтею 17 Закону № 400/97-ВР встановлено обов'язок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.
З матеріалів справи видно, що відповідач не виконав свої зобов'язання в частині відшкодуванню витрат Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1767,58 грн.
Стосовно доводів відповідача щодо відсутності обовязку в товариства покривати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії призначеної громадянці ОСОБА_2, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції.
Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Виходячи з положень пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Разом з тим, з 01.01.2006 р. набрав чинності Закон України «Про збір на обов'язкове пенсійне державне страхування», згідно якого для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать зазначеному Закону.
1 січня 2015 р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 7І-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що для платників збору визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 Закону № 400/97-ВР виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством на даний час не передбачено.
Згідно з пунктом «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 р. № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в селянських (фермерських) та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.
Отже, відповідач, у відповідності до викладених вище положень чинного законодавства зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за лютий 2015 р. своїй колишній працівниці ОСОБА_2, пенсія за віком якій призначена відповідно до п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Доводи представника відповідача щодо покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за рахунок Державного бюджету України суд не бере до уваги з наступних підстав.
Як зазначалося вище, відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абз. 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"є" та "ж" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Тобто аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1 та №2, покриваються підприємствами та організаціями.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат па виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.
Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Так, зі змісту ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Таким чином, аналіз змісту п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV у контексті вимог ст. 14 Закону дає підстави для висновку про те, що порядок, згідно якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених ст. 14 Закону.
Інші доводи відповідача не спростовують його обов'язку встановленого законодавством на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії призначеної відповідно до п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним заборгованості.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 35, 71, 86, 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з аграрно-промислового товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яна" на користь управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області заборгованість по відшкодуванню витрат на доставку і виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за лютий 2015 р. в сумі 1065,37 грн.
Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано судом 02 червня 2015 р.
Суддя В.К. Левицький