03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а
Справа № 753/18212/13ц Головуючий у 1 - й інстанції: Набудович І.О.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6975/2015 Доповідач - Шиманський В.Й.
27 травня 2015 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Шиманського В.Й.
Суддів - Семенюк Т.А., Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Круглику В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Перелигіної Олександри Анатоліївни в інтересах Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» на рішення Дарницького району міста Києва від 03 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії,-
Із вказаним позовом до суду позивачі звернулись у жовтні 2013 року.
Зазначали, що внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків по приведенню технічного обладнання будинку, зокрема системи водопостачання, водовідведення та централізованого опалення до належного технічного стану, відбувається затоплення належної їм квартири АДРЕСА_1 протягом останніх 5-ти років. Згідно звіту незалежного експерта від 09.10.2013 року вартість прямих збитків, складає 14 219 грн. Неодноразові звернення до відповідача з приводу відшкодування завданої шкоди не дали результату, у зв'язку з чим позивачі звернулись до суд з вказаним позовом, в якому просили стягнути з відповідача на їх користь по 7 109,50 грн. Кожному. Також просили стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану внаслідок протиправної бездіяльності по 1 000,00 грн. на користь кожного та зобов'язати привести внутрішньобудинкові системи - мережі водопостачання, водовідведення і централізованого опалення будинку АДРЕСА_1 до належного технічного стану.
Рішенням Дарницького району міста Києва від 03 квітня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з КП «Господар Дарницького району м. Києва» матеріальну шкоду в розмірі 5 184 грн., витрати на проведення експертної оцінки в сумі 2 448 грн., моральну шкоду в сумі 500 грн., судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп. на користь кожного з позивачів.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, ставиться питання про скасування даного рішення та ухваленні нового про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивачів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана надати ті докази, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи оскаржене у справі рішення суд виходив із вимог даної норми закону, зібраних у справі та наданих сторонами доказів, яким дав повну, всебічну та об'єктивну оцінку.
Судом вірно встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 30.08.2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_1.
Балансоутримувачем зазначеного будинку є КП «Господар Дарницького району м. Києва».
У зв'язку з періодичним затопленням власної квартири позивачі звернулись до ПП «Експертзабезпечення» з метою встановлення вартості збитку.
Як вбачається зі звіту експерта ПП «Експертзабезпечення», складеного 09.10.2013 року, за результатами огляду об'єкта залиття квартири АДРЕСА_1, при обстеженні було встановлено, що залиття відбулося в результаті затікання рідини з труб системи водопостачання, труб каналізаційних мереж та труб системи центрального опалення. При обстеженні виявлено, що труби системи водопостачання, труби каналізаційних мереж та труби системи центрального опалення знаходяться в незадовільному стані у зв'язку зі збігом нормативних строків експлуатації.
Ринокова вартість матеріального збитку на підставі даного висновку складала 14 218,54 грн.
Актом ЖЕД-221 від 26.09.2013 року встановлено, що технічний стан конструктивних елементів та інженерного обладнання квартири АДРЕСА_1 знаходяться в задовільному стані, а в приміщеннях кухні, туалету, коридору та в ванній кімнаті спостерігаються сухі коричневі плями після залиття з вищерозташованої квартири, допоміжні приміщення квартири потребують проведення поточного ремонту.
В ході розгляду справи за клопотанням позивачів у справі була призначена будівельно-технічна експертиза.
Відповідно до висновку експерта КНДІСЕ за результатами проведення експертизи № 742/14-43 від 17.11.2014 року на ділянках мережі будинку АДРЕСА_1 та в квартирі АДРЕСА_1, до яких було забезпечено доступ експерту, трубопроводи холодного, горячого водопостачання, центрального опалення, водовідведення мають незадовільний технічний стан та потребують ремонту і заміні окремих ділянок трубопроводів та приладів опалення в квартирі АДРЕСА_1, відновлення теплоізоляції на горищі, тощо.
Оскільки інженерні мережі будинку АДРЕСА_1, на оглянутих ділянка, перебували у незадовільному технічному стані і потребували ремонту та заміни, то не виключно, що залиття квартири АДРЕСА_1, відбулося внаслідок незадовільного стану мереж. Водночас встановити на момент проведення дослідження достовірну причину залиття, що відбулось значний проміжок часу тому, не вбачається за можливе.
Висновком експерта КНДІСЕ також встановлена вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок залиття рідиною і відновлення попереднього технічного стану конструктивних елементів та їх опоряджувальних покриттів квартири АДРЕСА_1 в розмірі 10 368,00 грн.
На підставі Закону України «Про житлово - комунальні послуги» та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Голови державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 927/11207, на КП «Господар Дарницького району міста Києва», як на балансоутримувача, покладається обов'язок здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів у відповідності до вищезазначених нормативно-правових актів.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У зазначеній нормі права, яка встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках деліктних (позадоговірних) зобов'язань, під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається в зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Шкода це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки завдана шкода (реальна шкода та упущена вигода) відшкодовується в повному обсязі.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції прийшов до правильних висновків про те, що відповідачем в належний спосіб не доведено відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями та/або бездіяльністю відповідача та завданої позивачам шкоди, а відтак відповідальність за заподіяння такої шкоди має нести відповідач, що не суперечить положенням матеріального закону.
Крім того колегія суддів враховує, що належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності вини відповідача щодо залиття квартири позивачів всупереч ст. ст. 10, 60 ЦПК України відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду не надано.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на акт від 23.01.2015 року обстеження вищерозташованої квартири АДРЕСА_2, з якого вбачається, що в приміщенні туалету встановлено сліди ремонтів на трубопроводі квартирної мережі холодного постачання.
Однак вказаний акт не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки прямо не підтверджує залиття квартири АДРЕСА_1 з вищерозташованої квартири внаслідок проведення ремонту. Крім того в даному акті зазначено про відсутність пошкоджень трубопроводів водопостачання і каналізації. Інженерне статкування знаходиться в справному стані.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції і посилання відповідача на те, що сліди ремонтів на інженерному обладнанні виявлено на внутрішньоквартирній мережі, відповідальність за справний стан якої має нести власник квартири, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту залиття внаслідок недбалого відношення власників квартири до внутрішньо квартирного інженерного обладнання.
Згідно положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наявні в матеріалах справи письмові докази, висновок експерта та покази свідків, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо покладення вини на відповідача.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У відповідності до ст. 1167 ЦК України та роз'яснень, викладених в п. п. 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року) „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується у повному обсязі тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені противоправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
З урахуванням встановленого висновком експерта КНІСЕ вартістю ремонтно-будівельних робіт в розмірі 10 368,00 грн., суд першої інстанції на законних підставах стягнув з відповідача на користь позивачів завдану матеріальну шкоду та витрати на проведення експертизи .
Враховуючи характер моральних страждань, заподіяних відповідачем залиттям квартири, вірним є висновок суду про стягнення на користь позивачів 500 грн. моральної шкоди, на кожного.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Таким чином, твердження апеляційної скарги про незаконність та упередженість судового рішення матеріалами справи спростовуються.
З огляду на викладене, оскаржене у справі рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому це рішення не може бути скасованим з підстав що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Перелигіної Олександри Анатоліївни в інтересах Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» - відхилити.
Рішення Дарницького району міста Києва від 03 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: