27 травня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Подільського району м. Києва ОСОБА_7 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22.04.2015 року,
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22.04.2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, повернуто прокурору.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, оскільки ОСОБА_6 було повідомлено про підозру 31.01.2015 року, а обвинувальний акт направлений до суду поштою лише 07.04.2015 року, тобто поза межами строку, встановленого ст. 219 КПК України.
Прокурор прокуратури Подільського району м. Києва ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, призначити у суді першої інстанції новий судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 .
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначив, що оскаржувана ухвала є незаконною внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме ст. 314 КПК України. Зокрема прокурор вказує, що посилання суду на необхідність направлення обвинувального акту до суду в межах строку, встановленого ст. 219 КПК України, є помилковим, оскільки ст. 110 КПК України визначає, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким завершується досудове розслідування. При цьому 31.01.2015 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру за ч.2 ст. 307 КК України, а 31.03.2015 року було складено та затверджено обвинувальний акт, тобто завершено досудове розслідування.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 закінчено по за межами строку, встановленого ст. 219 КПК України, оскільки відповідно до положень ст. 283 КПК України формою закінчення досудового розслідування є звернення прокурора до суду з обвинувальним актом. У даному кримінальному провадженні прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом пізніше ніж через два місяці з дня повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні злочину.
Разом з тим, відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.
Вимоги до обвинувального акту у кримінальному провадженні визначені ст. 291 КПК України.
Проте порушення строків закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні згідно із ст. 291 КПК України не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору є необґрунтованим, а апеляція прокурора такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.404, 405 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Подільського району м. Києва ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22.04.2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, повернуто прокурору, - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3