Унікальний номер 761/13609/14-ц Головуючий у 1-ій ін. -Савицький О.А.
Апеляц.провадження 22/796/3627/2015 Доповідач - Слободянюк С.В.
26 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючої судді - Слободянюк С.В.
суддів - Корчевного Г.В., Лапчевської О.Ф.,
при секретарі - Трофименко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 11 грудня 2014 року за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕКС» до ОСОБА_2, третя особаё що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 про відшкодування витрат, пов*язаних з виплатою страхового відшкодування,
У травні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЮНІВЕКС» (далі Страхована компанія) звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 в порядку регресу і просила суд стягнути з відповідача на відшкодування страхової виплати в сумі 7700,30 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 11 грудня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь страхової компанії 7943,90 грн. (з урахуванням судового збору у розмірі 243,60 грн.)
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішенням суду в частині стягнення 5647,80 грн., залишивши в іншій частині рішення без змін.
Апелянт посилається на те, що транспортний засіб, який отримав механічні пошкодження з відповідача вини, оглядався без участі останнього; транспортний засіб має інші механічні пошкодження, які не було спричинено від час ДТП за участю відповідача.
Справу розглянуто без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові зворотні відправлення від 10,18,22 квітня 2015 року.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги за таких обставин.
Ухвалою Апеляційної суду м.Києва від 25 травня 2015 року повернуто заяву про відкликання апеляційної скарги, подану в інтересах і на підставі довіреності (а.с.66) від імені ОСОБА_2 - ОСОБА_4
Судом першої інстанції було встановлено, що 21 січня 2014 року по пр-ту. Перемоги в м.Києві сталася ДТП, за участі автомобіля марки «DAEWOO МАТІЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, та автомобіля марки MazdaCX9, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 04 лютого 2014 року в адміністративній справі № 3/761/867/2014 винним у даному ДТП визнано водія ОСОБА_2
12 червня 2013 року між ПрАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до чого автомобіль водія ОСОБА_3 застраховано на випадок пошкодження в ДТП.
14 лютого 2014 року страховик виплатив їй страхове відшкодування на відновлення автомобіля у розмірі 7700,3 грн.
02 травня 2014 року страховик надіслав ОСОБА_2 претензію № 249-21/14 на суму 7700,30 грн., в якій просив в семиденний строк компенсувати суму заборгованості. Однак відповідач вказані кошти не повернув.
Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором, майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст.ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, і з вини якої така шкода завдана.
Згідно висновку про оцінку матеріального збитку, завданому автомобілю водія ОСОБА_3, вартість відновлюваного ремонту становить - 9154,09 грн. з урахування зносу транспортного засобу (а.с.15-20).
Відповідно до страхового акту від 13 лютого 2014 року (а.с.9-10) ОСОБА_3 позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 7700,30 грн.
За таких обставин, оскільки позивач на виконання умов договору майнового страхування виплатив страхове відшкодування на користь ОСОБА_3 з винуватця в ДТП ОСОБА_2, то він має право вимагати стягнути з відповідача сплачену суму, тому суд задовольняє позовні вимоги та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 7700,30 грн.
Доводи апеляційної скарги стосовно безпідставного зобов*язання про відшкодування збитків відповідно до акту від 09 січня 2014 року є необґрунтованими і не спростовуються матеріалами справи.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що автомобіль водія ОСОБА_3 був пошкоджений в іншій ДТП, оскільки в супереч ст.ст. 57 - 60 ЦПК України, належних та допустимих доказів на підтвердження такого твердження суду надано не було.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, залишення оскаржуваного рішення без змін, яке ухвало з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст..ст.303,307,308,313 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 11 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляну цивільних і кримінальних справи протягом двадцяти днів
Головуючий:
Судді: