справа № 22-ц/796/3032/2015 головуючий у 1-й інстанції: Мальченко О.В.
20 травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Шахової О.В., Поливач Л.Д.
при секретарі: Бугай О.О.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятого житлового приміщення та за об'єднаним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва, про визнання права користування житловим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року,
У березні 2014 року комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (далі - КП "Житлорембудсервіс") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що будинок (гуртожиток) АДРЕСА_1 знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Києва, закріплений за позивачем на праві повного господарського відання та знаходиться на його балансі. В обґрунтування позову зазначали, що в ході перевірки, проведеної 24 березня 2014 року ЖЕК-304, було виявлено, що житлова кімната НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1 фактично самовільно зайнята відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вказували на те, що ОСОБА_1, отримавши ордер на ліжко-місце НОМЕР_2 від 22 вересня 2009 року, був зареєстрований у гуртожитку за вказаною адресою 21 травня 2010 року та вселений у кімнату НОМЕР_3, а відповідач ОСОБА_2 взагалі не зареєстрована у гуртожитку. Оскільки жодних правовстановлюючих документів на володіння чи користування вказаним житловим приміщенням відповідачам не надавалося, позивач вважає, вони займають його без будь-яких правових підстав, чим порушують права КП "Житлорембудсервіс", які підлягають захисту на підставі ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 387, ст. 391 ЦК України шляхом зобов'язання його звільнити.
Посилаючись на викладене, позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд виселити ОСОБА_1 з кімнати НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1; вселити ОСОБА_1 в кімнату НОМЕР_3 в гуртожитку по АДРЕСА_1; виселити ОСОБА_2 з кімнати НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1.
У серпні 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися із позовом до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: КП "Житлорембудсервіс", в якому просили визнати за ними право користування кімнатою НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 26 серпня 2014 року зазначені позови було об'єднано в одне провадження.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року позов КП "Житлорембудсервіс" задоволено. Зобов'язано виселити ОСОБА_1 з кімнати НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1. Зобов'язано вселити ОСОБА_1 в кімнату НОМЕР_3 в гуртожитку по АДРЕСА_1. Зобов'язано виселити ОСОБА_2 з кімнати НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Житлорембудсервіс" витрати по сплаті судового збору в розмірі 121 грн. 80 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП "Житлорембудсервіс" витрати по сплаті судового збору в розмірі 121 грн. 80 коп. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову КП "Житлорембудсервіс" та задоволення їх позову.
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник КП "Житлорембудсервіс" - Тур Г.М. та представник Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації - Хало Ю.Л. заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважали, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
ОСОБА_2 в суд апеляційної інстанції не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом установлено, що 12 вересня 2012 року виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) було винесено розпорядження № 1605 "Про безоплатне прийняття відомчого житлового фонду, службового житла, зовнішніх інженерних мереж ПАТ "ХК" "Київміськбуд" до комунальної власності територіальної громади міста Києва" (далі - розпорядження № 1605) ( а. с. 11-12).
Пунктом 1 зазначеного розпорядження вирішено прийняти безоплатно до комунальної власності територіальної громади міста Києва відомчий житловий фонд та передати до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій згідно з Додатком 1.
Згідно Додатку 1 до вказаного розпорядження КМДА № 1605 будинок зі статусом гуртожитку АДРЕСА_1 віднесений до Деснянського району міста Києва.
12 жовтня 2012 року на виконання розпорядження № 1605 Деснянською районною в місті Києві державної адміністрації було видано розпорядження № 561 "Про визначення балансоутримувача відомчого житлового фонду ПАТ "ХК" "Київміськбуд", яким балансоутримувачем житлового фонду (Додаток 1) та службового житла (Додаток 2) визначено КП "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва (а. с. 13-16).
У подальшому, 13 червня 2013 року Деснянською районною в місті Києві державної адміністрації було видано розпорядження № 337 "Про внесення змін до розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 29 березня 2012 року № 151", відповідно до якого гуртожиток АДРЕСА_1 був закріплений на праві господарського відання за КП "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва (а. с. 8-9).
24 березня 2014 року працівниками ЖЕК № 304 було складено акт про фактичне проживання, яким встановлено, що в кімнаті НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 фактично проживає дві особи: зареєстрований ОСОБА_1 та не зареєстрована ОСОБА_2, які самовільно поселилися в кімнату НОМЕР_1; дана кімната знаходиться на поточному звільненні з 4 лютого 2013 року.
З матеріалів справи вбачається, що 22 вересня 2010 року на підставі спільного рішення керівництва (адміністрації) та профспілкового комітету ВАТ "ДБК-4" № 38 від 12 вересня 2009 року ОСОБА_1 був виданий ордер НОМЕР_2 на заселення в гуртожиток по АДРЕСА_1, з правом зайняття одного ліжко-місця. На час видачі ордеру склад сім'ї ОСОБА_1 складав одну особу (а. с. 40).
Згідно картки - прописки ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, гуртожиток ( а. с. 40 ).
Згідно актів про фактичне проживання від 22 листопада 2012 року, 27 грудня 2012 року, 21 лютого 2013 року та 5 квітня 2013 року вбачається , що відповідач ОСОБА_1 був заселений та проживав в кімнаті НОМЕР_3 по АДРЕСА_1, в якій займав 1 л/м (а. с. 36-39).
18 січня 2012 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 (а. с. 148).
5 червня 2012 року в ДП "Екос" АТ ХК "Київміськбуд" було зареєстровано звернення адміністрації ПАТ "ДБК-4", в якому остання просила надати окрему кімнату сім'ї ОСОБА_1 в одному із гуртожитків ДП "Екос", посилаючись на те що ОСОБА_1 проживає та зареєстрований в гуртожитку по АДРЕСА_1, де займає 1 л/м .
З актів про фактичне проживання від 22 листопада 2012 року, 27 грудня 2012 року та від 21 лютого 2013 року вбачається, що ОСОБА_2 проживає в кімнаті НОМЕР_3 в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації (а. с. 36-38).
Також установлено, що 21 листопада 2012 року ОСОБА_1 звертався до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою щодо надання окремої кімнати у гуртожитку по АДРЕСА_1 .
Так, листом від 10 грудня 2012 року Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація повідомила ОСОБА_1 про те, що при проведенні комунальним підприємством внутрішньої інвентаризації житлових та нежитлових приміщень гуртожитку було виявлено численні випадки невідповідності фактичного використання приміщень гуртожитку його технічній документації , у зв'язку з чим вирішення питання надання окремих кімнат у гуртожитку є передчасним та буде розглядатися після впорядкування нумерації кімнат та приведення технічної документації на гуртожиток у належний стан (а. с. 149).
Разом з тим, 2 квітня 2013 року на загальних зборах мешканців гуртожитку було прийнято рішення не заперечувати сім'ї ОСОБА_1 в поліпшенні житлових умов, реалізувавши своє право шляхом заселення до першої звільненої кімнати , якою згодом виявилась кімната НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1.
При цьому, головою ради гуртожитку на час прийняття зазначеного рішення являвся ОСОБА_7, який входив до складу наглядової ради при Деснянська районної у м. Києві державної адміністрації.
Відповідно до ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЖК, п. 2 Примірного положення про гуртожитки (далі - Положення), затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. № 208, гуртожитки призначаються лише для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період їх роботи або навчання.
Пунктом 17 Положення передбачено, що вселення громадянами, які проживають у приміщенні, що перебувають у їх відособленому користуванні, інших членів сім'ї, крім своїх неповнолітніх дітей, в зазначені приміщення допускається лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету, установи, організації та письмової згоди членів сім'ї громадянина, які проживають разом з ним.
Згідно ч. 2 ст. 128, ст. 129 ЖК УРСР, ч. 1 п. 10 Положення на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету про надання жилої в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Отже, законом установлено, що єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожиток є спеціальний ордер, який видає адміністрація підприємства, установи, організації на підставі спільного з профспілковим комітетом рішення про надання жилої площі в гуртожитку.
Відповідно до п. 19 Примірного положення про гуртожитки мешканцям гуртожитків забороняється самовільне переселення з одного приміщення в інше.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" громадський контроль за розподілом та утриманням житла у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону, здійснюється відповідною наглядовою радою. Така наглядова рада створюється виконавчим органом відповідної місцевої ради та формується за принципом рівного представництва від виконавчого органу місцевого самоврядування, який веде облік мешканців гуртожитків (на які поширюється дія цього Закону) і здійснює надання соціального житла, громадських організацій (у статутній діяльності яких передбачено сприяння громадянам, які проживають у гуртожитках та потребують соціального захисту, вирішення їх житлових питань), представників органів самоорганізації населення, у разі їх створення мешканцями гуртожитків відповідно до Закону України "Про органи самоорганізації населення", та представників підприємств, установ, організацій різних форм власності, управлінні чи користуванні яких знаходяться відповідні гуртожитки).
13 вересня 2013 року Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 498 "Про створення наглядової ради з питань розподілу і утримання житла у гуртожитках та використання гуртожитків і прибудинкових територій при Деснянській районній в м. Києві державній адміністрації" , яким відповідно до статей 22,23 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", розпорядження виконавчого органу Київської міської ради ( КМДА) від 31 січня 2011 року № 121 та з метою здійснення громадського контролю за розподілом і утриманням житла у гуртожитках було утворено наглядову раду з питань розподілу і утримання житла у гуртожитках та використання гуртожитків і прибудинкових територій при Деснянській районній в м. Києві державній адміністрації, яка у своїй роботі керується Положенням про наглядову раду з питань розподілу і утримання житла у гуртожитках та використання гуртожитків і прибудинкових територій, затверджених постановою КМУ від 28 квітня 2008 року № 428, затверджено склад наглядової ради тощо .
Розпорядженням Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 6 серпня 2014 року № 426 внесено зміни до розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 13 вересня 2014 року № 498, яким внесено зміни до складу наглядової ради з питань розподілу і утримання житла у гуртожитках та використання гуртожитків і прибудинкових територій при Деснянській районній в м. Києві державній адміністрації.
Відповідно до положення "Про наглядову раду з питань розподілу і утримання житла у гуртожитках та використання гуртожитків і прибудинкових територій", затвердженого постановою КМУ від 28 квітня 2008 року № 428 наглядова рада є постійнодіючим органом, що утворюється виконавчим органом місцевої ради з метою здійснення громадського контролю за розподілом і утриманням житла у гуртожитках. Основними завданнями наглядової ради є здійснення громадського контролю за цільовим використанням гуртожитків як цілісних майнових комплексів та прибудинкових територій, дотриманням законодавства з питань розподілу житлових приміщень у гуртожитках, прийняттям рішень щодо приватизації житлових приміщень, встановленням для мешканців гуртожитків тарифів на комунальні послуги та послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
Отже, питання щодо розподілу та утримання житла у гуртожитках віднесені до сфери діяльності наглядової ради з питань розподілу і утримання житла у гуртожитках та використання гуртожитків і прибудинкових територій, утвореної Деснянською районною в
в м. Києві державною адміністрацією.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, про правомірність зайняття відповідачами спірного жилого приміщення, а наглядовою радою Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації не приймалось рішення про вселення відповідачів у спірне житлове приміщення та надання їм у користування кімнати НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов по суті вірного й обґрунтованого висновку про те, що відповідачі займають спірне житлове приміщення без належних правових підстав й ухвалив обґрунтоване рішення про задоволення позову КП "Житлорембудсервіс".
Наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість ухвалення рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: