Справа № 22-ц/796/169/2015 Головуючий в 1-й інстанції - Волокітіна Н.Б.
Доповідач-Чобіток А.О.
21 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого -Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.
при секретарі - Басюк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2014 року в справі за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління до ОСОБА_2 ,ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5,3-ті особи Центральне управління Військової служби правопорядку по м. Києву і Київської області, Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління,орган опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про виселення з житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення,-
В травні 2014 року позивач пред»вив вказаний позов до відповідачів та зазначав, що ОСОБА_2 проживає з дружиною та двома дітьми в кімнаті АДРЕСА_1,без правових підстав,оскільки ордер на їх вселення не видавався і вони в даному приміщенні не зареєстровані.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2014 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2,посилаючись на незаконність судового рішення,просить його скасувати та ухвалити нове,яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що спірне житлове приміщення надано йому правомірно і він не повинен нести відповідальність за не надання йому ордеру на вселення в зазначене приміщення,оскільки це повноваження суб»єкту владних повноважень та зобов»язання вчинити певні дії.
Крім того ,вважає неправомірним посилання суду в рішенні на п.1 протоколу №1 від 21.01.2009 року засідання житлової комісії Київського квартирно-експлуатаційного управління щодо зняття його з квартирного обліку осіб,що потребують поліпшення житлових умов,оскільки зазначене рішення комісії ним оскаржено до Окружного адміністративного суду м. Києва. Його неповнолітні діти не мають постійної реєстрації,а тому не можуть бути виселені без надання іншого житла.
В судові засідання, які призначались на 19.03.2015 року та 21.05.2015 року відповідачі не з»явились,судові повістки, які направлялись судом апеляційної інстанції як рекомендованим відправленням, так і простим, на адресу зазначену апелянтом, повернуті до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».
Заява про зміну місця проживання або адресу листування до суду від відповідачів або його представника не надходила.
При цьому слід зазначити, що апеляційна скарга ОСОБА_2 залишалась судом апеляційної інстанції без руху з підстав уточнення кола апелянтів ухвалами суду від 30.10.2014 року та 15.12.2014 року.
Проте, вказані ухвали суду також були повернуті до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».
Оскільки всі можливі заходи щодо отримання апелянтом судових повісток, апеляційною інстанцією вичерпано, колегія суддів , враховуючи положення ст. 77 ЦПК України, вважає судові повістки на ім»я відповідачів, за зазначеною в апеляційній скарзі адресою, доставленими , оскільки подальше відкладення розгляду справи призводить до невмотивованого порушення строків .
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.
Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вселилися до гуртожитку в будинку АДРЕСА_1 на підставі рапорту ОСОБА_2 від 23.06.1997 року, як особа, що проходила службу в Збройних Силах України.
Розпорядженням Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації за № 1459 від 09.10.2007 року «Про затвердження Реєстру житлових будинків, які використовуються під гуртожитки у Шевченківському районі м. Києва» будинок АДРЕСА_1 використовується як гуртожиток і перебуває на балансі Будинкоуправління № 12 Київського квартирно - експлуатаційного управління.
Перевіркою, проведеною в лютому 2014 року Центральним управлінням Військової служби правопорядку ( по м. Києву та Київській області) на виконання вимог доручення Міністра оборони України від 12.11.2013 року законності заселення та проживання громадян у службовому житлі, службових приміщеннях, гуртожитках Міністерства оборони України, зокрема у Київському гарнізоні, встановлено, що у кімнаті АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_2 разом із своєю родиною без підтверджуючих документів щодо законності проживання.
Згідно з довідкою за № 94 від 25.03.2009 року, ОСОБА_2 з 01.08.2006 року проходить службу у загоні забезпечення МНС України.
Відповідно до довідки форми № 3 від 20.02.2009 року, виданої КП «Лісове», з 14.10.1994 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2.
Дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 згідно з паспортними даними зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3 з 31.03.2005 року, а їх діти- ОСОБА_4 ,ОСОБА_5 за даними довідки відділу адресо-довідкової роботи ГУДМС України у м. Києві, по м. Києву та Київській області зареєстрованими не значаться.
Згідно з витягом з протоколу № 1 від 21.01.2009 року засідання житлової комісії Київського квартино-експлуатаційного управління, ОСОБА_2 зі складом сім»ї дві особи ( він, мати), знято з квартирного обліку, на який він був зарахований , як особа потребуюча поліпшення житлових умов, в зв»язку з тим, що останні зареєстровані з 1994 року по теперішній час за адресою : АДРЕСА_2 (трикімнатна квартира, житловою площею 39,8 кв.м), сім»єю у складі п»яти осіб, тобто забезпечені жилою площею згідно з нормами чинного законодавства.
:
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги Київського квартирно-експлуатаційного управління, суд виходив з того, що відповідачі разом з неповнолітніми дітьми займають кімнату АДРЕСА_1 без законних підстав , в зв»язку з чим останні підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення
Таке рішення суду є законним та обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.
Зазначаючи про те, що відповідачі разом з неповнолітніми дітьми підставно займають спірну житлову кімнату, відповідач тієї обставини, що останні були поселені у вказаний гуртожиток на підставі рапорту, яке не є спеціальним ордером, що є єдиною підставою для вселення у житлове приміщення відповідно до ст.ст. 128,129 ЖК України, не спростував та доказів того, що житлова площа в гуртожитку надавалась за спільним рішенням адміністрації підприємства та відповідним профспілковим комітетом та відповідачі в ньому зареєстровані, не надав та на наявність існування таких не вказав.
Крім того, відповідачі в трудових відносинах із структурними підрозділами Міністерства оборони України не перебувають, на квартирному обліку не знаходяться, а тому у них не виникло право користування спірним житловим приміщенням.
Будь-яких доказів того, що рішення засідання житлової комісії Київського квартирно-експлуатаційного управління від 21.01.2009 року про зняття його зі ОСОБА_3 з обліку осіб потребуючих поліпшення житлових умов визнано незаконним, як про це зазначає відповідач, останнім також не надано.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення постановленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308 , 313-315 ЦПК України , колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Судді: