14 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 11 березня 2015 року,
Цією ухвалою повернуто скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність начальника Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві щодо невнесення в ЄРДР відомостей за його заявою про злочин, зареєстрованою 20 січня 2015 року.
Рішення слідчого судді мотивоване відсутністю підстав для поновлення строку на оскарження вказаної бездіяльності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою поновити строк на оскарження бездіяльності працівників міліції, визнати незаконними їх дії та зобов'язати начальника СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві внести до ЄРДР відомості про злочин за заявою від 13.01.2015р., зареєстрованою 20 січня 2015 року. Апелянт зазначає, що строк на подання апеляційної скарги ним пропущено з поважних причин, оскільки з ухвалою слідчого судді він ознайомився лише 20 березня 2015 року, а тому не зміг своєчасно внести апеляційну скаргу до апеляційного суду. Мотивуючи необхідність скасування ухвали слідчого, ОСОБА_6 вказує, що строк на оскарження бездіяльності працівників міліції також пропущено з поважних причин, оскільки начальник СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві вчасно не повідомив інформацію про невнесення відомостей про злочин до ЄРДР та, більш того, по телефону працівники чергової частини повідомляли, що відомості до ЄРДР внесено і слідчий направить витяг з номером справи. Тому, ОСОБА_6 просить поновити йому строк на оскарження бездіяльності працівників міліції та зобов'язати начальника слідчого відділення внести до ЄРДР відомості за заявою про вчинення злочину ОСОБА_7 щодо ОСОБА_8 і ОСОБА_9 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали справи за скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи питання про наявність підстав для відновлення ОСОБА_10 строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає, що відповідний строк слід поновити, оскільки зазначені ОСОБА_6 підстави пропуску строку є поважними.
Так, з матеріалів судового провадження вбачається, що копія ухвали слідчого судді від 11 березня 2015 року ОСОБА_6 направлена на поштову адресу 16 березня 2015 року. Як вказує в апеляційній скарзі ОСОБА_6 , ознайомився він із вказаною ухвалою слідчого судді лише 20 березня 2015 року, прибувши до місця свого проживання після тимчасової відсутності та, як вбачається з матеріалів провадження, апеляційну скаргу направив до апеляційного суду 23 березня 2015 року, тобто в межах п'ятиденного строку з моменту ознайомлення з ухвалою слідчого судді.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 про незаконність ухвали слідчого судді, то колегія суддів під час апеляційного розгляду встановила наступне.
19 січня 2015 року ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 подав до СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві заяву про вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ст. 192 КК України, просив внести відповідні відомості про злочин до ЄРДР та повідомити йому про результати розгляду заяви на поштову адресу.
20 січня 2015 року заяву зареєстровано у журналі реєстрації заяв і повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень за № 1621.
11 березня 2015 року ОСОБА_6 звернувся до Подільського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність працівників, в тому числі і начальника СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві щодо невнесення відомостей за його заявою про злочин до ЄРДР. Просив слідчого суддю визнати поважними причини пропуску строку на оскарження, оскільки на протязі декількох місяців він близько десяти разів телефонував до чергової частини СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві щодо встановлення обставин внесення відомостей по заяві до ЄРДР, де йому вказали, що відомості за заявою внесено до ЄРДР, заява передана начальнику слідчого відділу і, що слідчий направить йому витяг ЄРДР з номером справи. Однак, в подальшому, 02 березня 2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_11 отримали лист за підписом заступника начальника СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 24 лютого 2015 року, в якому було вказано про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_7 до відповідальності, а отже і для внесення відомостей за заявою про злочин до ЄРДР.
Слідчий суддя, отримавши скаргу ОСОБА_6 та ознайомившись з її змістом, дійшов висновку про відсутність підстав для відновлення ОСОБА_6 строку на оскарження бездіяльності начальника СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві, оскільки він не надав доказів на підтвердження того, що строк скаржником пропущено з важних причин.
Разом з тим, колегія суддів з вказаними висновками слідчого судді не може погодитися.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 117 КПК України, за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу.
Як було зазначено вище, ОСОБА_6 , звернувшись 19 січня 2015 року до СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві з заявою про злочин, просив повідомити його поштою про результати розгляду заяви.
З матеріалів провадження вбачається, що відповідь з СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві про те, що відомості про злочин за заявою ОСОБА_6 не внесено до ЄРДР, направлено ОСОБА_6 лише 24 лютого 2015 року та отримано адресатом 02 березня 2015 року.
Тобто, викладені обставини свідчать, що дані про те, що відомості за заявою про злочин не внесено до ЄРДР ОСОБА_6 стали відомі поза визначеним законом строку, який надає можливість оскаржити бездіяльність слідчого. Крім того, колегія суддів бере до уваги пояснення ОСОБА_6 з приводу того, що він неодноразово телефонував до чергової частини слідчого відділення з метою з'ясування долі його заяви, де отримував відповідь, що відомості про злочин за його заявою внесено до ЄРДР. При цьому колегія суддів, оцінюючи вказані пояснення ОСОБА_6 , враховує й те, що прокурор вказані обставини не заперечував, зазначивши, що недостовірні повідомлення по телефону не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку на оскарження бездіяльності слідчого. Проте вказані висновки є безпідставними, оскільки особа, яка звертається до органів, уповноважених на захист її інтересів, незалежно від форми звернення, має право розраховувати на відповідальне виконання працівниками органів внутрішніх справ своїх обов'язків та безумовне дотримання ними вимог Конституції України і Закону України «Про міліцію».
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що причини пропуску ОСОБА_6 строку на оскарження бездіяльності слідчого не залежали від волі апелянта, а отже є поважними та підлягають відновленню.
За таких обставин ухвала слідчого судді про повернення скарги ОСОБА_6 підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали колегією суддів за результатами безпосереднього розгляду скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осібПодільського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Так, як видно з вивчених апеляційним судом матеріалів, ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 звернувся до СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві з заявою про вчинення злочину, в якій вказував, що ФОП ОСОБА_7 у відповідності до договору оренди та акту прийому-передачі приміщення від 01 квітня 2011 року, прийняв нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_8 . Згідно договору, орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату в сумі 7200 гривень та комунальні платежі по орендованому приміщенню. Умови договору оренди ОСОБА_7 належним чином не виконувалися та за весь період оренди він постійно вказував, що у нього фінансові проблеми та він погасить борг в майбутньому. В зв'язку з несплатою боргу між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 31 грудня 2011 року укладено додаткову угоду щодо встановлення додаткових умов оплати договору оренди. 31 травня 2013 року договір оренди було розірвано та ОСОБА_7 обіцяв сплатити борг, який виник внаслідок не виконання умов договору та становить165 600 гривень. 27 січня 2014 року ФОП ОСОБА_8 уклала з ОСОБА_9 угоду про відступлення права вимоги за договором оренди до ФОП ОСОБА_7 .
У вказаних діях ОСОБА_7 заявники вбачали ознаки складу злочину, передбаченого ст. 192 КК України, а саме заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, та просили уповноважених осіб СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві внести відповідні відомості до ЄРДР.
Разом з тим, згідно матеріалів за результатами перевірки заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , дана заява заступником начальника СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві була спрямована для розгляду до ВДСБЕЗ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві, у зв'язку з відсутністю, на його думку, відомостей, які можуть свідчити про вчинення злочину, тобто відсутністю підстав для внесення відомостей про злочин до ЄРДР.
Однак така бездіяльність працівників Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві на об'єктивне переконання колегії суддів є неправомірною.
Зміст ст. 214 КПК України передбачає, що слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину. При цьому слід мати на увазі, що для внесення відомостей до ЄРДР достатньо первинної інформації, яка за її об'єктивною оцінкою має мінімальну кількість ознак діяння, відповідальність за яке передбачена однією із статтею КК України.
З об'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 192 КК України, може мати форму посягання на неуречевлене майно, яке полягає в ухиленні від передачі оплати за нього та не передання коштів за надані неуречевлені цінності, а отже зі змісту заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_11 вбачається, що в ній міститься достатньо первинної інформації, яка свідчить про можливе вчинення злочину, відповідальність за яке передбачена КК України.
Таким чином, заступник начальника СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві не вправі був передавати заяву ОСОБА_6 та ОСОБА_11 до ВДСБЕЗ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві, як таку, що не містить ознак складу злочину, а зобов'язаний був виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести не пізніше 24 годин після подання повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення відповідні відомості до ЄРДР, повідомивши про це заявника.
З урахуванням викладеного, скарга ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого є обґрунтованою, а тому її слід задовольнити та, відповідно до вимог ст.ст. 214, 303, 306, 407 КПК України, зобов'язати уповноважених осіб СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві вчинити дії щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою про злочин, яка зареєстрована 20 січня 2015 року в журналі реєстрації заяв і повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень за № 1621.
Керуючись ст.ст. 303, 404, 405, 407, 422, 376 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 11 березня 2015 року скасувати.
Поновити ОСОБА_6 строк на оскарження бездіяльності начальника Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві.
Скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність начальника Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві щодо невнесення відомостей про злочин до ЄРДР за його заявою зареєстрованою у ЖЕО Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві за № 1621 від 20 січня 2015 року задовольнити.
Зобов'язати начальника Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві виконати вимоги ст. 214 КПК України щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про злочин за заявою ОСОБА_6 від 13 січня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/799/2015 Категорія ст. 303 КПК України.
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_12
Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1