"25" травня 2015 р. Справа № 922/767/13-г
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,
при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,
за участю представників сторін:
позивача - Квіцінська А.І. - дов. № 01-42юр/3215 від 30.04.2015р.,
відповідача - Колісніченко П.Ю. - дов. № 75/810/15 від 13.01.2015р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2517 Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2015 р. у справі № 922/767/13-г,
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків,
до Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків,
про стягнення 68 525 905,19 грн., -
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.04.2015 р. (головуючий суддя Аріт К.В., суддя Жиляєв Є.М., суддя Лавренюк Т.А.) у позові відмовлено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" 5 141,54 грн. пені, 2 000,51 грн. 3% річних, 15,00 грн. інфляційних втрат та 56 162,05 грн. судового збору. В частині позову щодо стягнення 54 061 582,39 грн. вартості електричної енергії та 177 074,00 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії провадження у справі №922/767/13-г припинено, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. В решті позову відмовлено.
Позивач, АК "Харківобленерго", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2015р. частково та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по пені, інфляційних та 3% річних у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.
Відповідач, КП "Харківводоканал", у запереченнях на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом Харківської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.01.2008р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивачем) та Комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (правонаступником якого є відповідач) було укладено договір №101 про постачання електричної енергії, згідно умов якого постачальник (позивач) зобов'язався постачати споживачу (відповідачу) електричну енергію, а споживач, в свою чергу, сплачувати вартість спожитої електричної енергії на встановлених договором умовах.
У зв'язку із реорганізацією Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" шляхом приєднання до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (яке є повним правонаступником), згідно рішення Харківської міської ради Харківської області від 12 січня 2011 року №132/11 "Про реорганізацію шляхом приєднання комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", сторони 01 жовтня 2011 року уклали додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №1.01 від 03 січня 2008 року. Даною додатковою угодою у договорі №1.01 та у всіх додатках, які є його невід'ємною частиною, слова "найменування споживача Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" замінили "найменування споживача Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод". Вказана додаткова угода набрала чинності з 01.10.2011 р.
Пунктами 2.3.3, 2.3.4 договору споживач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 "Порядок розрахунків", здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно вимог ПКЕЕ та додатком №4а "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
За порушення умов п.п.2.3.3, 2.3.4 договору споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, 3 % річних та індексу інфляції. Сума пені нараховується споживачу з першого дня прострочення платежу, який повинен бути здійснений споживачем в термін, встановлений в додатку №2 "Порядок розрахунків", до дня погашення заборгованості включно та зазначається в рахунку окремим рядком (ч. 8,9 п. 8.1 ПКЕЕ) - п.4.2.1 договору.
Пунктом 1 додатку №2 "Порядок розрахунків" до договору розрахунковий період сторонами встановлено з 1 числа місяця до 1 числа наступного місяця.
Згідно з п. 5 вказаного додатку до договору, остаточний розрахунок споживача за спожиту електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюються додаток №20 "Акт про використану електричну енергію".
Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення (п.6 додатку №2 до договору). Розрахунковим періодом вважається період з 1 числа місяця до числа наступного місяця (п.1 додатку №2 до договору).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав в повному обсязі, проте, за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року, у відповідача перед позивачем виник борг у сумі 54 283 509,16 грн., у тому числі 54 061 582,39 грн. вартості електричної енергії (жовтень-грудень 2012 року) та 221 926,77 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії (листопад-грудень 2012 року).
У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати послуг, позивач, в порядку п.4.2.1. спірного договору, за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року, нарахував штрафні санкції у розмірі 12 188 371,00 грн., в тому числі, 7 537 624,50 грн. суми нарахованої пені за період з травня по грудень 2012 року, 4 344 343,93 грн. суми 3% річних за період з травня по грудень 2012 року та 306 402,57 грн. суми інфляційних втрат за жовтень 2012 року.
Як свідчать матеріали справи, 03.10.2012 р. сторони уклали додаткову угоду до спірного договору, доповнивши розділ 7 п.7.8. наступного змісту: "у 2012 році розрахунок за електроенергію, спожиту в серпні 2012 року, частково здійснюється споживачем на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2012 року №280 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Часткова компенсація витрат за спожиту електроенергію, пов'язаних з перекиданням води" у сумі бюджетного фінансування, а саме 4 707 366,00 грн.
22.10.2012р. сторони уклали додаткові угоди до спірного договору, доповнивши розділ 7 п.7.9. наступного змісту: "у 2012 році розрахунок за електроенергію, спожиту в вересні 2012 року, частково здійснюється споживачем на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2012 року №280 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Часткова компенсація витрат за спожиту електроенергію, пов'язаних з перекиданням води" у сумі бюджетного фінансування, а саме 4 677 613,00 грн.
Законами України "Про державний бюджет України на 2012 рік", "Про державний бюджет України на 2013 рік", " Про державний бюджет України на 2014 рік", та відповідними постановами Кабінету Міністрів України №517 від 11 червня 2012 року, №167 від 20 березня 2013 року, №30 від 29 січня 2014 року, були затверджені порядок та умови надання у 2012, 2013, 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості підприємств водопостачання та водовідведення перед енергопостачальниками, як такої, що виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості послуг тарифам, що затверджувалися органами державної влади шляхом проведення заліків за рахунок коштів державного бюджету України.
Відповідними постановами визначено порядок та механізм погашення заборгованості, зокрема, підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншим учасникам розрахунків з погашення заборгованості.
На виконання приписів Постанови Кабінету міністрів України №167 від 20 березня 2013 року, №517 від 11 червня 2012 року, №30 від 29 січня 2014 року, між Управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області (сторона перша), Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації (сторона друга), Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації (сторона третя), КП "Харківводоканал" (сторона четверта), АК "Харківобленерго" (сторона п'ята), Державним підприємством "Енергоринок" (сторона шоста) та Публічним акціонерним товариством "Укргідроенерго" (сторона остання) було укладено договори про організацію взаєморозрахунків: 18/21, 26/21 від 21 серпня 2012 року, №517У/184 від 29 жовтня 2012 року, №517Е/335, №517Е/333, №517Е/337 від 13 грудня 2012 року, №101/21 від 14 грудня 2012 року; №167Е/119 від 17 вересня 2013 року; №1191/30, №1193/30, №1194/30, №1195/30, №1196/30 від 11 грудня 2014 року, №1351/30 від 12 грудня 2014 року.
Предметом вказаних договорів є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п.1 ст.14 "Про державний бюджет України на 2013 рік" і Порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.
Пунктом 2 цих же договорів про організацію взаєморозрахунків сторони погодили перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків. Послідовність виконання сторонами договорів про організацію взаєморозрахунків передбачено в п.п. 3-10 цих договорів.
Відповідно до п. 7 договорів про організацію взаєморозрахунків відповідач зобов'язався перераховувати на рахунок позивача кошти для погашення заборгованості за електричну енергію згідно з договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03 січня 2008 року.
У відповідності до п.2.3.3. спірного договору, споживач зобов'язався у разі використання споживачем зарезервованого обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні, позивачем здійснюється перерахунок його вартості відповідно до тарифів, які діяли в період використання зарезервованого обсягу електричної енергії (п.6.9. Правил користування електричною енергією).
Правилами користування електричною енергією визначено, що плата за перетікання реактивної електроенергії - це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.
Згідно з п. 6.33. Правил користування електричною енергією, величина плати за перетікання реактивної енергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до "Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 р. №19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за №93/6381 (Методика) та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.
Як встановлено судом першої інстанції, у відповідача існувала заборгованість перед позивачем з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 221 926,77 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2012 року №280 було затверджено "Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Часткова компенсація витрат за спожиту електроенергію, пов'язаних з перекиданням води".
З метою виконання вищевказаної Постанови КМУ №280, сторонами по справі було укладено додаткові угоди до спірного договору від 03.10.2012 року та від 22.10.2012 року, згідно яких сторони погодили та доповнили розділ 7 спірного договору пунктом 7.8 та 7.9 відповідно: "у 2012 році розрахунок за електроенергію, спожиту в серпні (вересні) 2012 року, частково здійснюється споживачем на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2012 року №280 у сумі бюджетного фінансування, саме 4 707 366,00 грн. та 4 677 613,00 грн. відповідно".
Тобто, укладаючи вказані угоди, сторони змінили порядок та строк виконання зобов'язань з погашення вартості електричної енергії за серпень та вересень 2012 року у розмірі 4 707 366,00 грн. та 4 677 613,00 грн. відповідно. Позивач прийняв вказані кошти, чим визнав виконання зобов'язань по сплаті за електроенергію на погоджених умовах.
Як встановлено судом першої інстанції, на час винесення рішення по справі, відповідачем повністю погашена заборгованість за електричну енергію в розмірі 54 061 582,39 грн. та 221 926,77 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії, на виконання пункту 7 договорів про організацію взаєморозрахунків та постанови КМУ 19.03.2012 р. №280, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (т.с.4 а.т.172-177).
Разом з тим, частина основної заборгованості за електричну енергію погашена відповідачем на виконання спірного договору за рахунок власних коштів, а саме, платіжними дорученнями на суми: 10000,00 грн. за лютий 2011 року, 500000,00 грн. за жовтень 2011 року, 5200,00 грн. за квітень 2012 року, 375073,00 грн. за жовтень 2012 року. Також, заборгованість з плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 44852,77 грн. погашена відповідачем до моменту звернення позивача до суду.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в частині стягнення 54 061 582,39 грн. вартості електричної енергії та 177 074,00 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії за відсутністю предмету спору, відповідно до вимог п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Також, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у позові в частині стягнення 44852,77 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії, оскільки відповідна сума була погашена відповідачем до подання позову до суду.
Таким чином, укладанням вищевказаних договорів про організацію взаєморозрахунків, добровільною оплатою відповідачем, та оплатою на підставі постанови КМУ 19.03.2012 року №280 за рахунок коштів субвенції з державного бюджету вартості електричної енергії за договором №1.01 від 03.01.2008 року, сторони припинили зобов'язання по сплаті коштів за період, визначений позивачем для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Вищезазначеними договорами про організацію взаєморозрахунків сторони також погодили, що після виконання цього договору вони не будуть мати одна до одної жодної претензій стосовно предмету договору.
З огляду на особливості здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що провадять господарську діяльність в енергетичній галузі, вбачається, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" було позбавлене можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за електричну енергію, що підтверджує відсутність вини з боку відповідача, що, в свою чергу, виключає застосування до нього штрафних санкцій у вигляді стягнення пені в силу статті 218 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України, за заборгованість, погашену на виконання вищевказаних договорів.
Крім того, відсутність вини з боку Комунального підприємства "Харківводоканал" підтверджується вжиттям останнім всіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання в частині погашення заборгованості перед Акціонерною компанією "Харківобленерго" за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03 січня 2008 року.
Тому, відсутні підстави для стягнення з відповідача пені та застосування до відповідача наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з відсутністю прострочення оплати за отриману електричну енергію за спірним договором.
Також, для застосування санкцій передбачених договором поставки та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, необхідно щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків.
Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу з електричної енергії, що увійшли до предмету та сплачені згідно договорів про організацію взаєморозрахунків судом першої інстанції правомірно не задоволені, оскільки вказані кошти були сплачені у межах порядку та строків, встановлених наведеними договорами взаєморозрахунків. Також, суд першої інстанції обгрунтовано не задовольнив суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, нараховані на суму боргу, оплачену на підставі постанови КМУ від 19 березня 2012 року №280 за рахунок коштів субвенції з державного бюджету вартості електричної енергії.
Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за спожиту електроенергію, яка не увійшла до предмету укладених договорів про організацію взаєморозрахунків, а також оплачену на підставі постанови КМУ 19 березня 2012 року №280 за рахунок коштів субвенції з державного бюджету вартості електричної енергії, та сплачена відповідачем переліченими вище платіжними дорученнями, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що вони є обґрунтованими, оскільки вказана вартість електричної енергії, сплачена відповідачем з порушенням строків визначених в п.5 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору №1.01. від 03.01.2008 року, а тому наслідки, передбачені умовами договору №1.01. від 03.01.2008 року та ст.625 Цивільного кодексу України у цій частині застосовуються на загальних підставах.
Таким чином, перевіривши розрахунки нарахування пені, 3% річних та інфляційних на суму боргу, яка була погашена відповідачем поза межами договорів про організацію взаєморозрахунків, перевіривши періоди нарахування відповідачем вказаних сум, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо стягнення з відповідача 5 141,54 грн. пені, 2000,51 грн. суми 3% річних, 15,00 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму електричної енергії сплаченої відповідачем згідно договорів про взаєморозрахунки, та згідно постанови КМУ №280, судом першої інстанції правомірно відмовлено.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.
Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2015 р. у справі № 922/767/13-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
У задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2015 р. у справі № 922/767/13-г залишити без змін.
Повний текст постанови складено 28.05.2015 року
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Россолов В.В.
Суддя Тихий П.В.