79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"25" травня 2015 р. Справа № 914/240/15
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Давид Л.Л.
суддів Гриців В.М.
Кордюк Г.Т.
при секретарі судового засідання Оштук Н.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, від 17.04.2015 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/1863/15 від 23.04.2015 р.)
на рішення господарського суду Львівської області від 06.04.2015 р.
у справі №914/240/15 (суддя - Крупник Р.В.)
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Жовква, Львівська область
до Державного підприємства «Жовківське лісове господарство», м. Жовква, Львівська область
про усунення перешкод у користуванні орендованим майном
за участю представників сторін:
від позивача: Равлюк Т.І. - адвокат (ордер серія ЛВ №014725);
від відповідача: Сухорончак І.С. - представник (довіреність б/н від 16.03.2015 р.);
Рішенням господарського суду Львівської області від 06.04.2015 р. у справі №914/240/15 відмовлено в задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Жовква, Львівська область (надалі - Позивач) до Державного підприємства «Жовківське лісове господарство», м. Жовква, Львівська область (надалі - Відповідач) про усунення перешкод у користуванні орендованим майном.
Дане рішення мотивоване положеннями ст. ст. 611, 615, 651 Цивільного кодексу України і обґрунтованістю доводів Відповідача про припинення Договору оренди №1-2013 від 01.04.2013 р. та втрату Позивачем речового права на автомобілі УРАЛ-4320 та причеп ще до моменту пред»явлення даного позову. Відтак, враховуючи, що Позивачем не було доведено порушення його суб»єктивного права, судом визнано відсутніми правові підстави для захисту даного права в судовому порядку та задоволення позову.
Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, б/н від 17.04.2015 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/1863/15 від 23.04.2015 р.), в якій посилається на те, що останнє прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:
Скаржник вважає, що висновок суду, про те, що Відповідачем належними і достатніми доказами було доведено дострокове розірвання договору оренди №1-2013 від 01.04.2013 р. в односторонньому порядку у зв»язку з неналежним виконання Позивачем умов договору є невірним, посилаючись при цьому на невиконання Відповідачем умов п.7.2. Договору.
Також Скаржник вказує, що судом не взято до уваги письмові пояснення, в яких зазначено, що 28.11.2014 р., прибувши за адресою місцезнаходження орендованого майна, він побачив представників Відповідача, які без жодних пояснень повідомили, йому про те, що вони забирають орендовані Позивачем транспортні засоби. В підтвердження даного також вказує, що представником Відповідача 05.03.2015 р. визнано той факт, що Відповідач забрав транспортні засоби і надав письмові пояснення з приводу того, що автомобілі і причеп знаходяться на території ДП «Жовківське лісове господарство». Відтак, Позивач не здійснив оплату за листопад місяць 2014 р., оскільки в кінці місяця - 28.11.2014 р. Відповідач без належних правових підстав забрав транспортні засоби. При цьому надано квитанції, які підтверджують сплату орендованих платежів протягом усього часу користування транспортними засобами, що свідчить, на думку Скаржника , про належне виконання орендарем свого обов»язку.
Дані обставини вважає підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та просить прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні орендованим майном.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2015 р. у справі №914/240/15 прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, від 17.04.2015 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/1863/15 від 23.04.2015 р.) на рішення господарського суду Львівської області від 06.04.2015 р. у справі №914/240/15 та призначено до розгляду в судове засідання на 14.05.2015 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Гриців В.М. та Кордюк Г.Т. (а.с.153).
В судовому засіданні 14.05.2015 р., за клопотанням представника Відповідача, розгляд справи №914/240/15 відкладено в судове засідання на 25.05.2015 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Гриців В.М. та Кордюк Г.Т. (а.с.168-169).
В судове засідання 25.05.2015 р. з»явились представники сторін. Представник Скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, з мотивів наведених в останній, а представник Відповідача заперечив такі, рішення місцевого господарського суду вважає вірним, просить таке залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
01.04.2013 р. ДП «Жовківське лісове господарство» («Орендодавець») та Фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2 («Орендар») укладено Договір оренди №1-2013 (а.с.14-16), згідно п.1.1 якого Орендодавець передає орендарю в строкове платне користування (оренду): автомобіль УРАЛ-4320, д.р.н. НОМЕР_2, інвентарний НОМЕР_7, 1987 року випуску; автомобіль УРАЛ-4320, д.р.н. НОМЕР_1, інвентарний НОМЕР_6, 1986 року випуску; автомобіль УРАЛ-4320, д.р.н. ВС3978СІ, інвентарний НОМЕР_9, 1986 року випуску; автомобіль ЗІЛ-131 лісовоз, д.р.н. НОМЕР_5, інвентарний НОМЕР_8, 1980 року випуску; автомобіль ЗІЛ-131, д.р.н. НОМЕР_4, інвентарний НОМЕР_11, 1985 року випуску та причеп бортовий Е ГКБ817, д.р.н. НОМЕР_3, інвентарний НОМЕР_10, 1974 року випуску.
У відповідності до п.1.2 Договору, Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) вказані в п.1.1 даного Договору автомобілі, причеп для використання їх на перевезенні лісопродукції і лісогосподарських роботах на території державного підприємства "Жовківське лісове господарство".
Орендодавець передає Орендарю автомобіль та причіп, вказані в п.1.1 цього Договору за актом прийому-передачі та видатковою накладною по вартості автомобілів, причепа згідно п.1.1 діючого договору (п.2.1 Договору).
01.04.2013 р. за актом прийому-передачі основних засобів автомобілі та причеп, котрі виступають предметом Договору оренди, передано Позивачу (а.с.17-18).
Згідно п.8.2 Договору такий укладено строком на 5 років і діє з 01.04.2013 р. до 31.12.2018 р., а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати до повного виконання зобов'язань.
У п.4.1. Договору встановлено основні обов»язки Орендаря, до яких зокрема віднесено: використовувати орендовані автомобілі та причеп відповідно до їх призначення та технічних характеристик на перевезенні лісопродукції і лісогосподарських роботах на території Орендодавця (пп.4.1.1); своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (пп.4.1.2); забезпечувати збереження орендованих автомобілів, причепа указаних в п.1.1 Договору, запобігати їх пошкодженням та поломці, постійно здійснювати протипожежні заходи (пп.4.1.3), а також щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця надавати Орендодавцю інформацію про перерахування орендної плати і дані щодо експлуатації автомобілів, причепа (пп.4.1.5).
У відповідності до п.7.2. Договору у випадку невиконання, або неналежного виконання Орендарем умов даного Договору, Орендодавець має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати Договір, за умови направлення письмового повідомлення про дострокове припинення даного договору.
З матеріалів та обставин справи вбачається, що 28.11.2014 р. Позивачем та його працівниками складено акт про відсутність об»єктів оренди №1 від 28.11.2014 р. (а.с.19), в якому зазначено, що прибувши за адресою: АДРЕСА_1 до місця знаходження бортового причепу і автомобілів УРАЛ-4320, які Позивач орендує відповідно до Договору оренди №1-2013 від 01.04.2013 р., комісія не змогла відшукати об»єктів оренди у відведеному для них місці, що на думку Позивача свідчить про здійснення перешкод у користуванні орендованим майном.
Представник Відповідача в письмових поясненнях від 05.03.2015 р. (а.с.34) визнав той факт, що станом на момент розгляду справи в суді, автомобілі, які є предметом спору, знаходяться на території ДП «Жовківський лісгосп». Даний факт підтверджено і в суді апеляційної інстанції. Відповідач як в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції вказує, що Позивач перестав являтись титульним володільцем майна та втратив право звертатися в суд з позовом про усунення перешкод в користуванні орендованим майном, оскільки договір оренди №1-2013 від 01.04.2013 р. розірвано Відповідачем в односторонньому порядку через порушення Позивачем умов такого.
Відповідачем направлено лист Позивачу №04/972 від 28.11.2014 р., в якому зазначено про дострокове розірвання з 28.11.2014 р. Договору оренди №1-2013 від 01.04.2013 р. у зв»язку з неналежним виконанням умов такого (а.с.122). Даний лист, поштою, повернуто 13.01.2015 р. із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання» (а.с.123-125).
В подальшому, Відповідачем повторно надіслано вищевказаний лист Позивачу кур»єрською поштою «Нова пошта». І з пояснень керівника представництва ТОВ «Нова пошта» вбачається, що такий лист було вручено 21.01.2015 р. батькові Позивача ОСОБА_6, оскільки за адресою, яка вказана як місце проживання Позивача знаходиться Управління ветеринарної медицини у Жовківському районі, в якому працює його батько (а.с.121).
При перегляді рішення в апеляційному порядку судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним.
У відповідності до вимог ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном має власник майна.
Статтею 396 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
За змістом ст. ст. 395, 398 Цивільного кодексу України речовими правами на чуже майно є, зокрема, право володіння, яке виникає на підставі договору з власником або особою , якій майно було передано власником, а також на інших підставах , встановлених законом.
Позивач, зазначає про наявність у нього речових прав на причеп та автомобілі УРАЛ-4320, згідно укладеного з Відповідачем Договору оренди №1-2013 від 01.04.2013 р., строк дії якого встановлено до 31.12.2018 р.
У відповідності до вимог ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов»язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 773 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач зобов»язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору . Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно умов укладеного Договору, - Позивач зобов'язаний, зокрема, використовувати орендовані автомобілі та причеп відповідно до їх призначення та технічних характеристик на перевезенні лісопродукції і лісогосподарських роботах на території Орендодавця (пп.4.1.1); своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (пп.4.1.2); забезпечувати збереження орендованих автомобілів, причепа указаних в п.1.1 Договору, запобігати їх пошкодженням та поломці, постійно здійснювати протипожежні заходи (пп.4.1.3), а також щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця надавати Орендодавцю інформацію про перерахування орендної плати і дані щодо експлуатації автомобілів, причепа (пп.4.1.5).
У відповідності до вимог ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться та у встановлений строк.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов»язання внаслідок односторонньої відмови від зобов»язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п.1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
У відповідності до вимог ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно пункту 7.2 Договору оренди розірвання договору можливе з ініціативи Орендодавця в будь-який час, у випадку невиконання або неналежного виконання Орендарем умов даного договору, за умови направлення письмового повідомлення про дострокове припинення даного договору.
Таким чином, умовами укладеного між сторонами Договору оренди встановлена можливість його припинення внаслідок односторонньої відмови від договору у випадку невиконання або неналежного виконання Орендарем своїх обов'язків, шляхом направлення письмового повідомлення.
В апеляційній скарзі, Апелянт покликається на чинність Договору оренди №1-2013 від 01.04.2013 р., вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про його дострокове розірвання в односторонньому порядку.
З таким твердженням судова колегія не погоджується з наступних підстав.
Як зазначалось вище, можливість розірвання договору в односторонньому порядку передбачена ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України. Укладаючи названий вище договір Сторони також погодили можливість його розірвання з ініціативи Орендодавця (п.7.2). Відповідач скористався наданим йому законом та договором правом на одностороннє розірвання такого шляхом надіслання Позивачу листа - повідомлення №04/972 від 28.11.2014 р. , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.122-125). Дане повідомлення є одностороннім правочином, який створює обов»язки для обох сторін, встановлені в укладеному ними Договорі. Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що даний односторонній правочин у відповідності до ст.. 204 Цивільного кодексу України є правомірним доти, поки у відповідності до положень ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України його не буде визнано недійсним.
Слід зауважити, що згідно вимог п.7.2. Договору, істотним для Сторін є власне факт надіслання такого повідомлення, а не одержання його іншою стороною.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України , відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В зазначеному вище листі-повідомленні №04/972 від 28.112014 р. Відповідач вказує на порушення Позивачем п.4.1.5. Договору щодо надання інформації про перерахування орендної плати і даних щодо експлуатації автомобілів, причепа.
Апелянт вважає недоведеним факт порушення ним умов Договору, оскільки інформація про перерахування коштів надавалась усно, а не сплата за листопад 2014 р. викликана тим, що Орендодавець самостійно забрав предмет оренди до настання часу внесення орендного платежу.
З даного приводу судова колегія звертає увагу на те, що пунктом 3.2. Договору обумовлено кінцевий строк помісячної орендної плати - до кінця поточного місяця.
Доказом вибуття з володіння Орендаря об»єкту оренди Позивач наводить складений в односторонньому порядку акт №1 від 28.11.2014 р. про відсутність об»єктів оренди згідно Договору №1-2013 від 01.04.2013 р. за адресою: АДРЕСА_1.
Лист-вимога про розірвання договору Відповідачем також скерована Позивачу 28.11.2014 р., що свідчить про те, що протягом 1-27 листопада 2014 р. Орендар користувався орендованим майном , однак у строк, визначений п. 3.2. Договору, орендну плату за листопад 2014 р. не вніс, що Відповідачем розцінено як порушення умов договору.
Даний факт також підтверджується даними Акту №06-25/1 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Жовківське лісове господарство» за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2014 р., проведеною Державною фінансовою інспекцією у Львівській області 31.12.2014 р. (а.с.76).
Твердження Апелянта про надання інформації про перерахування орендної плати і даних щодо експлуатації автомобілів в усному порядку, заперечується Відповідачем.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, з огляду на викладене, враховуючи допущені Позивачем порушення умов Договору оренди та положення п.7.2 Договору, у Відповідача були всі правові підстави для вчинення односторонньої відмови від договору, оформленої листом-повідомленням №04/972 від 28.11.2014 р.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість доводів Відповідача про припинення Договору оренди №1-2013 від 01.04.2013 р. та втрату Позивачем речового права на автомобілі УРАЛ-4320 та причеп ще до моменту пред»явлення даного позову (27 січня 2015 р.), враховуючи вимоги положень ст. ст. 611, 615 та 651 Цивільного кодексу України. Позивачем не доведено порушення свого суб»єктивного права, а відтак, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33, 34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на Скаржника.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,
Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 06.04.2015 р. у справі №914/240/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
повний текст постанови складено та підписано 29.05.2015 р.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддя Гриців В.М.
Суддя Кордюк Г.Т.