справа № 691/1563/14-ц
провадження № 2/691/22/15
29 травня 2015 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
В складі:
судді Савенко О.М.
при секретарі судових засідань Йосипенко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городище цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що відповідно до укладеного договору від 27 вересня 2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладені Договору сторони досягли усіх істотних домовленостей щодо порядку та умов виконання кредитного зобов»язання. В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 30 вересня 2014 року має заборгованість 22434,62 грн., яка складається з: 15393,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5735,08 грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом; 250,00 грн.- штраф (фіксована частина); 1056,41 - штраф (процентна складова).
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив стягнути з відповідача заборгованість, згідно кредитного договору та судові витрати.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання на розгляд справи не з'явився по невідомій суду причині, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 11 березня 2015 року за №1950200867965, від 14 березня 2015 року за №1950200868295, від 18 квітня 2015 року за №1950200888490, від 15 травня 2015 року за №1950200897945 та оголошення про виклик до суду на розгляд справи, яке було розміщено в газеті «Черкаський край» від 06 травня 2015 року, причину своєї неявки суду не повідомив, як і не надіслав заяв чи то клопотань про розгляд справи у його відсутності або перенесення розгляду.
Представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, будучи повідомленими у визначений законодавством спосіб про час і місце судового засідання, в суд не з»явилися
Неявка відповідача та його представника, на думку суду, не перешкоджає розглядові справи по суті, так як сторона повідомлена вчасно та належним чином про розгляд справи. За таких обставин, суд, вважає, що у справі достатньо доказів для об'єктивного розгляду справи і слухає справу у їх відсутності.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до укладеного договору від 27 вересня 2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 7000 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.3.2, п 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.11). Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку» з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.5.5 «Правил користування платіжною карткою». Відповідно до п. 6.5., п.6.6.,6.7 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов»язаний: погашати заборгованість по кредиту, процентах за користування ним, по перевитратах платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором; у випадку невиконання зобов»язань за договором, на вимогу банку виконати зобов»язання по поверненню кредиту, в т.ч. і простроченого кредиту та овердрафту, оплати винагороди банку; власник карти зобов»язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту; при порушенні строків платежів по кожному із грошових зобов»язань, передбачених цим договором більше ніж на 120 днів, сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову; за несвоєчасне виконання боргових зобов»язань (користування простроченим кредитом і овердрафтом) боржник сплачує відсотки по підвищеній відсотковій ставці або додаткову комісію, розміри яких встановлені «Тарифами банку». Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про поширення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат.
Правові відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, на думку суду, підпадають під вид цивільно-правових відносин - зобов»язання і є зобов'язальними та регулюються нормами ЦК України.
Зобов'язання, згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов'язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і за порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до змісту ч.1 ст1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.
Згідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов»язків Закритого Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», у зв»язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 17 липня 2009 року змінено найменування позивача на ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.19-21). ОСОБА_2, відповідач по справі, звернувся 27 вересня 2007 року до ЗАТ КБ «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ, позивача по справі, про надання кредиту, і 05 жовтня 2007 року отримав кредитну картку з пін кодом на кредит в сумі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, тобто, між сторонами укладено договір, що складається із заяви позичальника (а.с.11), умов кредитного договору (а.с.12-17), де передбачено термін дії даного договору, сплату відсотків за користування кредитом, який позивачем був виконаний. Відповідач зобов'язання щодо повернення кредиту належним чином не виконує і відповідно до розрахунку заборгованості, що наданий позивачем, станом на 30 вересня 2014 року має заборгованість 22434,62 грн., яка складається з: 15393,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5735,08 грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом; 250,00 грн.- штраф (фіксована частина); 1056,41 - штраф (процентна складова). З матеріалів справи вбачається, що 23 жовтня 2008 року Городищенським районним судом Черкаської області винесено судовий наказ про стягнення на користь позивача з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 9228 грн. 94 коп.(а.с.6), проте згідно листа відділу Державної виконавчої служби Городищенського РУЮ від 19 грудня 2014 року №3916/09-26 відповідно до даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 19 грудня 2014 року на виконанні у відділі ДВС Городищенського РУЮ виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості не надходило та не перебуває (а.с.46).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ч. 3 ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається, як пеня та штраф, і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України плата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання.
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів, з врахуванням понесених витрат про розміщення оголошення в газеті.
Заходи забезпечення позову судом не вживалися.
Враховуючи те, що у зв'язку із розглядом справи в суді позивач, поніс судові витрати в розмірі 243,60 грн., а саме, сплатив судовий збір та витрати пов»язані із розміщенням оголошення в газеті «Черкаський край» в сумі 150 грн. 00 коп., суд стягує вищенаведені витрати у повному обсязі, на користь позивача, згідно до ст. 88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, так як, вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно - процесуальним законодавством України.
Позов підтверджується: копією судового наказу Городищенського районного суду від 23 жовтня 2008 року; копією розрахунку заборгованості за кредитним договором від 30 вересня 2014 року, копією заяви від 27 вересня 2007 року, копією умов та правил надання банківських послуг, копією паспорта ОСОБА_2, копією довідки АА №241170 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №054809, копією статуту ПАТ КБ «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ, копією банківської ліцензії №22 від 05.10.2011 року.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 5, 6, 10, 15, 30, 60, 79, 88, 212, 213, 214, 215, 294 Цивільно - процесуального Кодексу України, суд, -
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, Черкаської області на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, №50, м. Дніпропетровськ, розрахунковий рахунок № 29092829003111, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором в розмірі 22 434 (двадцять дві тисячі чотириста тридцять чотири) грн. 62 коп..
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, Черкаської області на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, №50, м. Дніпропетровськ, розрахунковий рахунок № 64993919400001, МФО 305299 судові витрати за розміщення оголошення в газеті «Черкаський край» в сумі 150 (сто п»ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 (шістдесят) коп., а всього 393 (триста дев»яносто три) грн. 60 коп..
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О. М. Савенко