Провадження: № 22-ц-/790/3843/15 Головуючий: 1 інстанції
· Справа: №643/20546/14-ц Майстренко А.Н.
· Категорія: право власності Доповідач: Швецова Л.А.
·
25 травня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Швецової Л.А.
суддів - Піддубного Р.М., Малінської С.М.
за участі секретаря - Єрьоменко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2015 року
у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення ідеальних часток у квартирі,-
У грудні 2014 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, в якому просили визначити ідеальні долі в квартирі АДРЕСА_1, виділивши: ОСОБА_3 1/5 частину квартири, ОСОБА_4 1/10 частину квартири, ОСОБА_5 - 1/5 частину квартири, ОСОБА_2 - 1/5 частину квартири, ОСОБА_6. померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року належали 1/5 частина квартири на підставі свідоцтва про право на житло, а також 1/10 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що спірною є квартира АДРЕСА_1. Вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30.05.2006 року, виданого Відділом приватизації житлового фонду Харківської міської ради, реєстровий № 5539.
Позивачі вважають за доцільне виділити свою частку у спільній сумісній власності, однак відповідач у добровільному порядку відмовляється укласти договір про виділ часток у сумісній власності, у зв'язку з чим позивачі по справі були вимушені звернутись до суду з даним позовом.
Позивачі свій позов підтримали, просять його задовольнити у повному обсязі, в судове засідання не з'явилися, просять суд справу розглядати за їх відсутністю.
Відповідач - ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що свідоцтва про право на житло, на які посилаються в своїй позовній заяві позивачі не порушують та не оспорюють законні права позивачів як співвласників вказаного майна, а тому підстав для звернення до суду з даним позовом вони не мали.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2015 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про виділення ідеальних часток - задоволено.
Виділено ідеальні долі в квартирі АДРЕСА_1, а саме: виділивши із спільної сумісної власності ОСОБА_3 1/5 частку квартири, ОСОБА_4 - 1/10 частин квартири, ОСОБА_5 - 1/5 частину квартири, ОСОБА_7 - 3/10 частини квартири.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2015 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на той факт, що під час судового розгляду судом не з'ясовано, а позивачем не доведено обставин, які мають істотне значення для правильного розгляду справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скаргах доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так ст. 357 ЦК України, передбачає, що частки у праві спільної сумісної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спірною є квартира АДРЕСА_1. Вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30.05.2006 року, виданого відділом приватизації житлового фонду Харківської міської ради, реєстровий № 5539. ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилася спадщина на 1\5 частину квартири АДРЕСА_1, спадщину прийняли ОСОБА_7 та ОСОБА_4.
26 травня 2014 року ОСОБА_7 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на 1\ 5 частку та 1\10 частку квартири АДРЕСА_1.
У зв»язку з тим, що в свідоцтві про право власності на житло від 30 травня 2006 року не вказані частки у власності, сторони не мають можливості реалізувати своє право на отримання спадщини.
Згідно положень ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо визначення часток співвласників у спільній сумісній власності, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України позивачі вправі вимагати визначити належні їм частки у праві спільної сумісної власності. Посилання апелянта на те, що чинне законодавство не передбачає визначення ідеальних часток, а закріплює лише можливість виділу частки у натурі або поділ майна на частини не відповідає дійсності. Так, відповідно до ст.ст. 369, 370, 372 ЦК України визначення часток співвласників без виділення цих часток у натурі є обов'язковою умовою для вирішення питань про визначення порядку користування, виділ або поділ спірної нерухомості.
При цьому судова колегія не може погодитись із доводами апелянта щодо невідповідності обраного позивачами способу захисту порушеного права вимогам ст. 16 ЦК України, а саме, визначення частки у спільній сумісній власності. Відповідно до п.1 ст.16 ЦК України визнання права є одним із можливих способів захисту порушених цивільних прав та інтересів.
При визначенні розміру часток у праві спільної власності на зазначену квартиру суд виходив з загального принципу рівності часток співвласників спільної сумісної власності.
За таких обставин, рішення суду є законним та обґрунтованим і доводи апеляційної скарги їх висновків не спростовують.
Керуючись ст. 10, 60, ст. ст. 303, 304, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, ст. ст. 16,316,317,319, 369, 370, 372 ЦК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: