Провадження: 22-ц/790/2491/15 Головуючий І інстанції -
Справа: № 6635/9348/14-ц Пілюгіна О.М.
Категорія: договірні Доповідач - Костенко Т.М.
27 травня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого: Костенко Т.М.
суддів: Колтунової А.І., Гальянової І.Г.
за участі секретаря Герасимової К.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 лютого 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидкова О.О.,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив стягнути з відповідача на свою користь суму авансового внеску у розмірі 25558,00 грн.; суму штрафу за п. 7 попереднього договору від 16 вересня 2014 року у розмірі 12903,10 грн. та суму витрат на правову допомогу у розмірі 1000,00 гривень. В обґрунтування своїх вимог посилався нате, що 16 вересня 2014 року між позивачем та відповідачем від імені якого діяла ОСОБА_3, було укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-ЖидковоюО.О., реєстр № 2626, відповідно до умов якого сторони зобов'язалися укласти договір купівлі-продажу («основний договір») житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_6 на підставі договору дарування житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом ХРНО Харківської області Клоповим С.Д. 16 серпня 2012 року, реєстр № 1389.
Відповідно до умов договору від 16 вересня 2014 року основний договір повинен бути укладений між позивачем та відповідачем та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Золотоус-Жидковою О.О. не пізніше З0 вересня 2014 року до 16 год. 00хв. Крім того, за домовленістю між сторонами попереднього договору від 16 вересня 2014 року істотними умовами основного договору визначено наступне: продаж майна має бути вчинений за суму - 193546,50 гривень, що є еквівалентом 15000,00 доларів США із встановленого НБУ курсу 1 долар США = 12 гривень 9031 копійок; розрахунок за основним договором повинен бути здійснений позивачем у день підписання основного договору. У разі необґрунтованої відмови (ухиляння) від укладання основного договору у визначені терміни та на умовах відповідач зобов'язалася повернути суму авансу, переданого за попереднім договором від 16 вересня 2014 року та сплатити штраф у розмірі 100 відсотків від визначеної суми не пізніше трьох днів з моменту припинення дії попереднього договору. На підтвердження дійсних намірів про наступне укладення основного договору ОСОБА_4 передав ОСОБА_3, яка діяла від імені відповідача гроші в сумі 12903,10 грн., що було еквівалентом одній тисячі доларів США. У визначений в попередньому договорі строк основний договір укладено не було, оскільки, ані відповідач, ані її представник не з'явилися за місцем знаходження приватного нотаріуса ХМНОЗолотоус-Жидкової О.О. До цього часу позивачу не повернуто суму сплаченого авансового внеску та суму штрафу за попереднім договором від 16 вересня 2014 року. За вказаних обставин позивач змушений звернутися до суду з позовом. При цьому, у зв'язку зі зміною курсу долару, позивач просить про стягнення суми сплаченого авансу в еквіваленті 1000,00 доларам США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 11 лютого 2015 року становить 25806,20 гривень (25,558 гривень за 1 долар США).
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити з підстав викладених в позові, при цьому не заперечував, що з боку відповідача не були виконані їх усні домовленості про залишення відповідачем у будинку деяких речей.
Представник позивача ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримала вимоги позивача за уточненим позовом, просила їх задовольнити та пояснила, що 16 вересня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом ХМНОЗолотоус-Жидковою О.О. 16 вересня 2014 року, реєстр № 2626 про намір укласти договір купівлі-продажу («основний договір») житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_6, не пізніше З0 вересня 2014 року до 16 год. 00 хв. На підтвердження дійсних намірів про наступне укладення договору купівлі-продажу житлового будинку позивач передав представнику відповідача ОСОБА_3 грошові кошти у сумі еквівалентній одній тисячі доларів США в розмірі 12903,10 гривень. Вказана сума розцінена сторонами попереднього договору від 16 вересня 2014 року як аванс в рахунок основного договору. Але в строк визначений в попередньому договорі, а саме до 16:00 годин З0 вересня 2014 року договір купівлі-продажу житлового будинку не укладено з вини відповідача. В подальшому з відповідачем була досягнута домовленість щодо повернення її представником отриманої останньою грошової суми авансового внеску в розмірі еквівалентній одній тисячі доларів США, але до цього часу ані сума авансу, ані сума штрафу за попереднім договором від 16 вересня 2014 року позивачу не сплачена. Оскільки на даний час відбулася зміна курсу долара в Україні, станом на 11 лютого 2015 року встановлений курсНБУ 25,558 гривень за 1 долар США, а розрахунки з відповідачем проводилися в доларах CШA,тому сума авансу, яка була отримана відповідачем, складає 25558,00 гривень.
Представник відповідача ОСОБА_3. в судовому засіданні проти задоволення вимог позивача заперечувала в повному обсязі, в обґрунтування посилалася на те, що вона є представником відповідача за довіреністю та дійсно мала намір продати житловий будинок АДРЕСА_1. З цією метою 16 вересня 2014 року між ОСОБА_4 та нею, як представником ОСОБА_2 укладено попередній договір про зобов'язання не пізніше 16 години 00 хвилин З0 вересня 2014 року укласти договір купівлі-продажу («основний договір») житлового будинку № 15 за вищевказаною адресою, який належить ОСОБА_6 Вказаний попередній договір посвідчений приватним нотаріусом ХМНОЗолотоус-Жидковою О.О. 16 вересня 2014 року, реєстр № 2626. Відповідно до умов попереднього договору відповідач зобов'язалася підготувати необхідні документи для нотаріального посвідчення основного договору, на виконання цих дій відповідач отримала у відповідних державних органах: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок № 15; довідку про нарахування та розмір платежів за спожиту електроенергію № 170 від 19 вересня 2014 року; інформацію щодо реєстрації відповідача, членів її сім'ї та інших осіб в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1; довідку Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про відсутність заборгованості з податків і зборів від З0 вересня 2014 року. Незважаючи на проведені дії, основний договір укладено не було з вини позивача, оскільки З0 вересня 2014 року ОСОБА_3. неодноразово приходила до нотаріальної контори приватного нотаріуса ХМНО Золотоус-Жидкової О.О., а позивач прийшов до нотаріальної контори лише о 16 годині 00 хвилин, але не з метою підписання договору про купівлю-продаж житлового будинку, а для внесення змін до попереднього договору від 16 вересня 2014 року. Враховуючи, що умови попереднього договору порушені з вини ОСОБА_4, сплачена ним гарантійна сума в розмірі 1000,00 доларів США залишена представнику відповідача в якості неустойки (штрафу).
Представник відповідача ОСОБА_10, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог позивача.
Представник відповідача ОСОБА_11, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні вимог позивача з підстав викладених представником ОСОБА_3
Приватний нотаріус ХМНО Золотоус-Жидкова О.О. у судовому засіданні підтримала вимоги позивача в повному обсязі та пояснила, що 16 вересня 2014 року вона посвідчила попередній договір, укладений між позивачем та відповідачем, відповідно до умов якого сторони зобов'язалися до 16 години 00 хвилин З0 вересня 2014 року укласти договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та зареєструвала в реєстрі під № 2626. З0 вересня 2014 року позивач своєчасно з'явився до нотаріальної контори, інша сторона з'явилася з запізненням. Договір купівлі-продажу житлового будинку № НОМЕР_1 за вищевказаною адресою до визначеного у договорі терміну не був нею посвідчений, оскільки сторони почали сперечатися і як наслідок не домовились про укладення договору купівлі-продажу будинку.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 13 лютого 2015 року позовні вимоги задоволені частково: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму авансу у розмірі 12903 гривні 10 коп., в задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
На зазначене рішення суду представником відповідача ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу, в якій вона просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_4 також не погодився з таким рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржуване рішення, скасувавши його в частині відмови у стягненні сум штрафу, суми авансу, а також витрат на правову допомогу, та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.11 та ч.1 ст.303 ЦПК України суд першої інстанції розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, 16 вересня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_2, укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О. відповідно до умов якого сторони зобов'язалися укласти «основний договір» - договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1. За умовами зазначеного договору основний договір повинен бути укладений між сторонами та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О. не пізніше 30 вересня 2014 року до 16 години 00 хвилин.
Судом також встановлено, що 30 вересня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О. посвідчений договір між тими ж сторонами про зміну попереднього договору та сума авансу 1290,31 грн. виправлена на 12909,10 грн.
Таким чином, між сторонами склались договірні правовідносини, які районним судом визначені вірно.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що стягненню з відповідачки підлягає тільки сума авансового платежу, як така, що доведена належними доказами.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається із тексту попереднього договору, укладеного між сторонами 16 вересня 2014 року, істотними умовами його є такі: продаж майна має бути вчинений за суму - 193546,50 гривень, що є еквівалентом 15000,00 доларів США із встановленого НБУ курсу 1 долар США = 12 гривень 9031 копійок; розрахунок за основним договором повинен бути здійснений позивачем у день підписання основного договору. ОСОБА_3 від імені відповідача зобов'язалася підготувати необхідні документи для нотаріального посвідчення основного договору. На підтвердження дійсних намірів про наступне укладення основного договору ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 гроші в сумі 12903,10 гривень, що було еквівалентом одній тисячі доларів США із встановленого НБУ курсу 1 долар США =12 гривень 9031 копійок.
Згідно вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Так як за умовами попереднього договору, укладеного між сторонами 16.09.2014 року основний договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено не було, то попередній договір припинив свою дію.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно повернення відповідачкою позивачу суми забезпечувального платежу у розмірі 12903,10 грн.
Зазначеним попереднім договором (пункт 7) було встановлено, що в разі відмови продавця від укладення договору купівлі-продажу він зобов'язується повернути покупцю суму, отриману ним під час підписання цього договору, та сплатити штраф у розмірі 100 відсотків зазначеної суми не пізніше трьох днів з моменту припинення дії попереднього договору; також пунктом 7 було передбачено, що у разі невиконання умов цього договору з вини покупця сума забезпечувального платежу залишається у продавця.
Необґрунтоване ухилення однієї із сторін від укладення основного договору, передбаченого попереднім договором, може бути підставою для відшкодування другій стороні збитків, завданих простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства (частина друга статті 635 ЦК України).
Згідно із вимогами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Позивач посилався на те, що основний договір купівлі-продажу будинку між сторонами по справі укладений не був з вини продавця, оскільки остання у призначений час до нотаріальної контори не з'явилась.
Відповідачка наполягає на тому, що договір укладений не був через відсутність грошових коштів у покупця.
Проте жодна із сторін не надала об'єктивних та беззаперечних доказів своєї позиції ані районному суду, ані суду апеляційної інстанції. А тому районний суд обґрунтовано виходив з наявності безспірних доказів, а саме попереднього договору від 16 вересня 2014 року та договору про зміни до нього від 30 вересня 2014 року, з яких вбачається, що ОСОБА_4 сплачено ОСОБА_3 12903,10 гривень в якості авансу в рахунок основного договору.
З приписів ч. 2 ст. 570 ЦК України вбачається, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника за попереднім договором платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Законом не передбачено, що якщо аванс згідно з умовами попереднього договору був переданий, а зобов'язання не виконано, тобто основний договір у визначений попереднім договором строк не укладений, то аванс залишається у сторони, яка його отримала. Така умова попереднього договору суперечить вимогам чинного законодавства.
Ця позиція правова позиція висловлена Верховним Судом України у Постанові від 13.02.2013р. у справі №6-176цс12 щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Оскільки судом встановлено, що попередній договір, укладений сторонами 16вересня 2014 року своєчасно невиконаний, він є припиненим.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки основний договір купівлі-продажу сторони не укладали, а тому одержані ОСОБА_3 від ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 12903,10 грн. підлягають поверненню позивачу в розмірі сплаченої суми.
Погоджується судова колегія також і з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення витрат на юридичну допомогу, оскільки доказам по справі в цій частині дана об'єктивна оцінка і зроблений вірний висновок.
Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -