Справа № 642/2718/15-к Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11сс/790/733/15 Доповідач: ОСОБА_2
25 травня 2015 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю заявника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 8 травня 2015 року,-
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 8 травня 2015 року скарга ОСОБА_6 на дії слідчого, що полягають у невнесенні відомостей до ЄРДР - повернута заявнику.
Як вказано в ухвалі слідчого судді, ОСОБА_6 подав скаргу, з якої вбачається, що 03.04.2015 року він звернувся з заявою до ХМУ ГУМВСУ в Харківській області про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень правоохоронцями, суддями, але цього зроблено не було, тому він звернувся зі скаргою до слідчого судді з проханням зобов'язати слідчий відділ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області за ч. З ст. 364, ст.ст. 365, 372, 367 КК України відкрити кримінальне провадження; внести до ЄРДР його заяву від 03.04.2015 року та зобов'язати реєстратора, орган досудового слідства визнати його потерпілим.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2015 р. у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 відмовлено.
Ухвалою колегії суддів апеляційної інстанції від 20 квітня 2015 р. апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, ухвалу скасовано, а матеріали направлено до місцевого суду для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що слідчий суддя не перевірив чи є взагалі в силу ст.60 КПК України ОСОБА_6 заявником, та чи є він взагалі суб'єктом оскарження, згідно вимог ст.303 КПК України, внаслідок чого не розглянуто наявність чи відсутність підстав, передбачених п.1,п.2 ч.2 ст.304 КПК України.
Розглянувши скаргу, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно наданих матеріалів ОСОБА_6 по суті оскаржував бездіяльність щодо невнесення його заяви про злочини від 03.04.2015 року до ЄРДР.
Однак, 07.04.2015 р. ОСОБА_6 просив в скарзі слідчого суддю зобов'язати слідчий відділ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області внести відомості до ЄРДР.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора, а саме: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Окремими пунктами ч.1 ст.303 КПК України визначено предмети оскарження і залежно від цього - їх суб'єкти.
Застосований у ч. 1 цієї статті підхід дозволяє впорядкувати і максимально конкретизувати підстави та порядок оскарження чітко визначеними суб'єктами відповідних процесуальних рішень.
Така конструкція цієї норми позбавляє процедуру оскарження процесуальних рішень певної невизначеності.
При цьому, слід звернути увагу на вказівки апеляційного суду, з приводу перевірки ОСОБА_6 в переліку осіб, які вправі оскаржувати бездіяльність відповідно до предмета оскарження, щодо учасників такого провадження.
Різниця між потерпілим і заявником згідно з положеннями статей 55 та 60 КПК України полягає в тому, що потерпілим є особа, яка подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, або залучена до провадження як потерпіла, або подала заяву про визнання її потерпілою після початку кримінального провадження.
Заявник - це особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення, але це кримінальне правопорушення скоєне не стосовно неї, а іншої особи.
Згідно до ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З вищезазначеної скарги вбачається, що слідчим (прокурором) не приймалось рішення про відмову у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР з приводу заяви про злочин, яке й може бути оскаржене слідчому судді, оскільки ОСОБА_6 до скарги не додав жодних доказів, що він звернувся з заявою про злочини від 03.04.2015 року до ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що є підстави для повернення скарги заявникові, оскільки відсутній предмет оскарження, тому ОСОБА_6 не є особою, якій відмовлено у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим чи прокурором, а сама скарга заявлена ним передчасно до вирішення питання слідчим (прокурором).
На зазначену ухвалу слідчого судді ОСОБА_6 подав до Апеляційного суду Харківської області апеляційну скаргу, з якої вбачається що він просить її скасувати та винести нове рішення яким зобов'язати задовольнити його заяву та внести до ЄРДР данні про скоєння кримінальних правопорушень.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 обгрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не відповідає КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_6 що просив задовольнити апеляцію, прокурора що заперечував проти задоволення апеляціїї, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Положеннями ст.303 КПК України встановлено, вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора які можуть бути оскаржені під час досудового розслідуванню та право на оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до матеріалів судової справи (а.с.1) ОСОБА_6 по суті оскаржував бездіяльність щодо не внесення його заяви про злочини від 23.03.2015 року до ЄРДР. Однак ОСОБА_6 до скарги не додав жодних доказів що він звернувся з заявою про злочини від 23.03.2015 року до ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.
Не додані данні докази ним і до апеляційної скарги. ОСОБА_6 просив в скарзі до слідчого судді зобов'язати саме слідчий відділ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області внести до ЄРДР заяву про злочини від 3.04.2015 року. Положеннями ст.303 КПК України встановлено, вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора які можуть бути оскаржені під час досудового розслідуванню та право на оскарження. Однак слідчим суддею не враховано що ОСОБА_6 не оскаржував бездіяльність слідчого чи прокурора, а оскаржує по суті бездіяльність ХМУ ГУ МВС України в Харківській області - тобто не посадової особи, а структурного підрозділу МВС.
Слідчим суддею належним чином не перевірено чи є в силу ст.60 КПК України ОСОБА_6 заявником, та чи є він взагалі суб'єктом оскарження згідно вимог ст.303 КПК України.
До апеляційного суду ОСОБА_6 на огляд судової колегії надав копію своєї заяви від 03.04.2015 року до ХМУ ГУМВСУ в Харківській області про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень з реєстраційним штампом.
Більш того, вказана заява ОСОБА_6 від 03.04.2015 року про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень направлена і в адресу Генерального прокурора України.
Данні обставини не були встановлені слідчим суддею, а тому оцінка ним слідчим суддею не надавалась.
За вищенаведених обставин, ухвалу слідчого судді не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а матеріали за скаргою ОСОБА_6 поверненню до Ленінського районного суду м. Харкова для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження. Що стосується інших апеляційних вимог ОСОБА_6 то данні питання апеляційний суд не має процесуальної можливості вирішити оскільки його скарга по суті слідчим суддею не розглядалась. Крім того, слід звернути увагу на те, що при викладенні апеляційних вимог необхідно враховувати які процесуальні рішення має право винести апеляційний суд у відповідності до ч. 3 ст. 407 КПК України. Судова колегія також звертає увагу слідчого судді на виконання ним не в повному обсязі вимог ч.3 ст.304 КПК України при винесенні ухвали про повернення скарги.
Керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,422,423 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 8 травня 2015 року щодо повернення скарги ОСОБА_6 скасувати.
Матеріали за скаргою ОСОБА_6 направити до Ленінського районного суду м. Харкова для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: