Провадження №22-ц/790/2501/15 Головуючий 1-ї інстанції - Слурденко О.І.
Справа №636/152/14-ц Доповідач - Довгаль А.П.
Категорія: житлові
19 травня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Довгаль А.П.
суддів - Коваленко І.П,, Коровіна С.Г.
при секретарі - Щегельському Д.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційні скарги представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 16 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконкому Чугуївської міської ради про визнання права користування квартирою, поновлення житлових прав та вселення, -
У січні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконкому Чугуївської міської ради, уточнив вимоги при розгляді справи, в якому просив: 1.визнати за ним право користування квартирою АДРЕСА_1; 2.вселити його до цієї квартири; 3.зобов'язати відповідачів не перешкоджати йому користуватися квартирою; 4. зобов'язати відповідачів видати йому ключі від замків вхідних дверей квартири для вільного доступу; 5.стягнути з відповідачів на його користь витрати на правову допомогу в сумі 5 000,00грн.; 6.стягнути з відповідачів на його користь судовий збір в сумі 243,60грн.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що він постійно проживав у спірній квартирі в період з 2002 року по 30.04.2014року разом з матір'ю та відповідачами - батьком та бабусею. 30.04.2014року по приїзду з навчання він не зміг відкрити двері квартири т.я. замки було змінено. З цього моменту і до теперішнього часу він не може користуватися квартирою, оскільки відповідач ОСОБА_2 перешкоджає йому в цьому. В квартирі залишилися його особисті речі та одяг, деякі меблі, комп'ютер, підручники та документи. Відповідач ОСОБА_3 - його батько фактично не заперечує проти того, щоб він проживав у квартирі, але після перенесеного інсульту не може впливати на свою мати - ОСОБА_2 Аналогічний випадок вже був у листопаді 2013 року, коли в результаті втручання працівників міліції він міг потрапити до квартири. Його батько і мати знаходяться у зареєстрованому шлюбі, але із-за стосунків, що склалися між ними, проживають з 2013 року окремо один від одного. Але, за період спільного проживання в квартирі його батьками за спільні кошти було зроблено ремонт, зокрема, вставлені пластикові вікна, кондиціонер, газова колонка, замінені радіатори тепло - опалення та труби водопостачання. При отриманні ним паспорту у шістнадцятирічному віці він був змушений зареєструватися за місцем реєстрації матері, оскільки його бабуся ОСОБА_2 не дала згоду на його реєстрацію у спірній квартирі. Звернення зі скаргами до міліції та міської ради на неправомірну поведінку відповідачів позитивних результатів не дало. Посилаючись на норми Житлового кодексу Україні щодо рівності права членів сім'ї наймача на користування житлом.
В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 і її представник ОСОБА_4 позов не визнали, вказуючи на його безпідставність.
Відповідач - ОСОБА_3 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку
Відповідач - виконком Чугуївської міської ради про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представником подано заяву про розгляд справи у його відсутність.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 16 грудня 2014 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право користування квартирою АДРЕСА_1 що віднесена до державної комунальної власності Чугуївської міської ради. Вселено ОСОБА_5 до квартири АДРЕСА_1. Вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою цього ж суду від 11.02.2015року в задоволенні заяви ОСОБА_5 про ухвалення у справі додаткового рішення відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції в частині залишення без розгляду його позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити в повному обсязі.
При цьому апелянти посилаються на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на не повне з'ясування обставин справи та на неналежну оцінку наданим доказам.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, а скарга представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підлягає задоволення з таких підстав.
Задовольняючи, по суті частково позовні вимоги, а саме в частині визнання за ОСОБА_5 право на користування спірним жилим приміщенням, та вселяючи його до квартири АДРЕСА_1, суд виходив з того, що він, як член сім'ї відповідачів, має право на проживання в ній.
Однак, погодитися з таким висновком не можна, оскільки суд дійшов його без повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, без належної оцінки наданим сторонами доказам, що привело до неправильного вирішення спору.
Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що згідно ордеру на житло, виданого 05.04.1999року Чугуївською міською радою, двокімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1, була надана ОСОБА_7 для проживання його сім'ї, яка на складалася на той час із трьох осіб: його, дружини - ОСОБА_2 та сина - ОСОБА_3 (а.с.72).
Вказана квартира на теперішній час не приватизована і належить територіальній громаді м. Чугуєва. Зареєстровані в цій квартирі лише відповідачі. Основним квартиронаймачем являється зараз відповідач - ОСОБА_2, всі договори про надання комунальних послуг укладалися безпосередньо з нею та відкриті на її ім'я.
З матеріалів справи вбачається, що з 04.03.1995року відповідач ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8. Від шлюбу подружжя мають сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 36,38).
Мати позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_8 ніколи не була зареєстрована у спірній квартирі, оскільки на її прописку не давала згоди відповідач ОСОБА_2 Раніше ОСОБА_8, разом з сином ОСОБА_5, була зареєстрована за місцем проживання своїх батьків за адресою: АДРЕСА_2 а після того як їй, на підставі договору дарування від 10.02.2009року, посвідченого державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області за реєстровим №1-442, стали належати на праві власності 43/100ч. житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що розташовані у АДРЕСА_3 вона зареєструвалася за вищевказаною адресою. На даний час, зі слів позивача, у цьому будинку проводиться ремонт, після закінчення якого вони стануть в ньому проживати.
Матеріали справи також свідчать про те, що позивач ОСОБА_5 по досягненню ним 16-літнього віку і отримання паспорта, був зареєстрований за місцем проживання своєї матері ОСОБА_8 Реєстрацію за вказаною адресою він ніколи не оспорював, отже, погодився з тим, що постійним місцем його проживання є інша адреса.
Згідно ст.65 Житлового кодексу УРСР, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Особи, що вселилися в жиле приміщення як член сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користуванням жилим приміщенням.
Той факт, що позивач тимчасово, а саме деякий час проживав в спірній квартирі разом з батьком, будучи зареєстрованим за місцем проживання мати (проти чого не заперечували відповідачі), не дає йому право проживати в ній зараз, оскільки після досягнення ним повноліття для проживання і реєстрації за спірною адресою необхідна згода всіх повнолітніх осіб. Однак, відповідачі такої згоди не дають, у зв'язку з тим, що між бабусею ОСОБА_2 та онуком ОСОБА_5 постійно виникають конфлікти, про що свідчать їх неодноразові звернення до правоохоронних органів (а.с.39-41).
Після перенесеного інсульту відповідача ОСОБА_3 визнано пенсіонером, інвалідом 3-ї групи (а.с. 85-86). Відповідач ОСОБА_2 має пристарілий вік та плохий стан здоров'я. Обидва вони потребують спокою. У зв'язку з тим, що вони є малозабезпеченими особами, ними на комунальні послуги оформлена субсидія. Проживання позивача в спірній квартирі приведе до виникнення між ними нових конфліктів та непорозуміння, що в свою чергу вплине на погіршання стану їх здоров'я.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для визнання за позивачем права користування спірною квартирою не має, а тому в позові йому необхідно відмовити в повному обсязі, оскільки інші вимоги є похідними від цих вимог.
Згідно п.п. 3),4) ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307ч.1п.2), 309ч.1п.п.3),4), 313, 314ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 16 грудня 2014 року скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким в позові ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконкому Чугуївської міської ради про визнання права користування квартирою, поновлення житлових прав та вселення - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -