Справа № 646/5066/15-ц
Провадження №2/646/1172/2015
29.05.15 року Червонозаводськийрайонний суд м.Харкова у складі:
Головуючого - Сорока О.П.,
за участю секретаря - Пономаренко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свій позов обґрунтував тим, що 29.07.2014 р. у м.Харкові по пр..Московському, 80 ОСОБА_2, керуючи автомобілем Шевроле Авео, реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїла зіткнення з його автомобілем Рено Логан, реєстраційний номер НОМЕР_2, який в подальшому зіткнувся з автомобілем Ніссан, реєстраційний номер НОМЕР_3. Постановою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 25.11.2014 р. ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні даного ДТП за ст..124 КУпАП. Відповідно до висновку звіту №13/08/2014 дослідження спеціаліста - автотоварознавця від 28.08.2014 року матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Рено Логан, державний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 99508,29 грн. Частину збитків у розмірі 46809,03 грн. позивачу було відшкодовано Моторним (транспортним) страховим бюро України, відповідно до ст..41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». На місці ДТП відповідач ОСОБА_3, який є власником автомобіля Шевроле Авео, узяв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих відповідачем ОСОБА_2 Таким чином, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно різницю між реальним розміром матеріального збитку завданого внаслідок пошкодження автомобіля та сумою, сплаченою МТСБУ, у розмірі 52699,26 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми, витрати за послуги оцінювача у розмірі 700 грн., за послуги гарантійного СТО за дефектування автомобіля при проведенні оцінки та стоянку у розмірі 930 грн., компенсацію моральної шкоди у сумі 10000 грн., а всього - 83813,26 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідачі у судовому засіданні не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.07.2014 року о 17 годині 20 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем Шевроле Авео, державний номер НОМЕР_1, по пр.Московського в районі будинку №80 в м. Харкові не вірно вибрала безпечну дистанцію, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем Рено Логан, державний номер НОМЕР_2, який зіткнувся з автомобілем НОМЕР_4, чим заподіяна матеріальна шкода. Настання події даної пригоди сталося внаслідок порушень п.13.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2, що підтверджується постановою судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 25.11.2014 року про визнання ОСОБА_2 винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ст..124 КУпАП та закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (а.с.9).
Відповідно до звіту №13/08/2014 дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля Рено Логан, держномер НОМЕР_2 від 29.08.2014 р. матеріальний збиток, завданий власникові Рено Логан, держномер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає 99508,29 грн. (а.с.14-35). Власником Рено Логан, держномер НОМЕР_2 є ОСОБА_1 (а.с.7).
Вартість дослідження автомобіля Рено Логан, держномер НОМЕР_2 складає 700 грн. та була сплачена позивачем, що підтверджується копією квитанції №869921 від 29.04.2014 року (а.с.13).
Як вбачається з виписки по картковому рахунку на ім*я позивача ОСОБА_1 06.04.2015 року надійшло страхове відшкодуванняза шкоду, завдану внаслідок ДТП, в розмірі 46809,03 грн. (а.с.10)
Як вбачається із ст.1166 ЦК України: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ст.1187 ЦК України: шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ«Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року зазначено, що якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України N 6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Проте докази того, що саме ОСОБА_3 є особою, яка нанесла майновий збиток майну ОСОБА_1, що внаслідок скоєнняним неправомірних дій, між ними і шкодою, завданою позивачу, є безпосередній причинний зв'язок та є вина ОСОБА_3, позивачем не надано.
Тому відповідач ОСОБА_3 не є належним відповідачем у справі, а позовні вимоги, пред'явленні до нього незаконні та не підлягають задоволенню. Розписка ОСОБА_3 (а.с.12) не має правового значення для вирішення справи, оскільки надана особою, яка не є винною у завданні шкоди.
ОСОБА_2, яка визнана винною у скоєнні ДТП та керувала автомобілем Шевроле Авео, реєстраційний номер НОМЕР_1, на законних підставах є належним відповідачем по справі.
Згідно з ст..1192 ЦК України: розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі різниці між реальним розміром матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля та сумою, сплаченою МТСБУ, а саме: 52699,26 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення суми відшкодування шкоди з урахування індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми судом встановлено наступне.
П.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ«Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року передбачає, що положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК). Зазначене виключає підстави для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача відшкодування шкоди з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за період з дати ДТП 29.07.2014 року до дати подання позовної заяви 16.04.2015 року, як таке що суперечить зазначеній нормі закону.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за послуги гарантійного СТО - ТОВ «Соллі плюс» за дефектування автомобіля та стоянку у розмірі 930 грн., які отримані та сплачені ним 17.09.2014 року (а.с.11), а висновок автотоварознавчого дослідження складений раніше 29.08.2014р., задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів, що дані витрати будь-яким чином пов'язані з отриманими автомобілем Рено Логан у ДТП 29.07.2014 року пошкодженнями.
Також, судом встановлено, що внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що він зазнав страждань хвилювань з приводу пошкодження майна, не мав можливості користуватись автомобілем для пересування, був змушений витрачати свій час на вирішення питань, які виникли внаслідок ДТП, що займало його час та порушувало звичайний спосіб життя.
Ч.1 ст.23 ЦК України вказує, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, що заподіяна внаслідок порушення його прав.
Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням та пошкодженням її майна. Ч.4 цієї ж статті вказує, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України: моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд з урахуваннями тривалості та глибини страждань позивача, а також зусиль, які необхідно докласти для усунення негативних наслідків після ДТП, враховуючі вимоги розумності та справедливості, задовольняє вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди частково у розмірі 5000 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача належить стягнути судові витрати у загальному розмірі 1246,99грн. (судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 546,99 грн. та вартість експертного дослідження у розмірі 700 грн.)
Таким чином, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача компенсацію заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 52699,26 грн., моральної шкоди 5000 грн., та судові витрати у сумі 1246,99 грн.
Керуючись ст. ст.10-11, 60, 79, 88, 209, 212-218 ЦПК України, ст.ст.23,625,1166,1167, 1187, 1192 ЦК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 користьОСОБА_1 57699,26 грн., з яких 52699,26 грн.- на відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. - на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користьОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1246,99грн.
Решту позовних вимог залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отриманнякопії цього рішення .
Суддя О.П.Сорока