Справа № 2-а-4001/11
01.09.2011 р. м.Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Побережної Н. П.
при секретарі судового засідання Могильна І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії інвалідам ІІ групи, учаснику ліквідації на ЧАЕС 1 категорії,
03.08.2011р. по пошті до суду надійшов лист з документами, на якому є відмітка про відправлення від 22.07.2011р., де позивач звернувся до суду з даним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області /далі -УПФ/ про перерахунок раніше призначених державної та додаткової пенсій, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону від 28 лютого 1991 р. № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” /далі - Закон № 796-ХІІ/. Позивач зазначив, що він як інвалід ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ. Посилаючись на те, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, установленим цим Законом, та на відмову УПФ привести їх у відповідність з останніми, ОСОБА_1 просить визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки за період з 02.06.2011р. та виплачувати в подальшому.
У суд позивач не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, направив до суду заяву із своїми запереченнями проти позову та просив справу розглянути у його відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В суді достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, про що свідчить посвідчення Серії А № 447101 від 16.11.2004р., є інвалідом ІІ групи, про що свідчить довідка МСЕК серії 10 ААА №253468 від 01.12.2010р.
Протягом 2011 року, позивачу нараховувалася пенсія в розмірі 1248,00 грн., тобто в розмірах, встановлених постановами Кабінетом Міністрів України № 861 від 25.07.2001 року, № 1 від 03.01.2002 року та № 894 від 13.07.2004 року.
За таких обставин суд вважає, що вказаний розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
При розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам ІІІ групи -у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 Закону № 796-XII, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Відповідно до положень ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною першою ст.67 Закону України № 796-ХІІ визначено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Згідно частини першої ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Таким чином обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи підлягає в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а в п./п. 2 пункту 1 постанови № 654 від 16 липня 2008 р. Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей Закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком, як і розміри додаткової пенсії, встановлені п./п.1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.
При вирішенні спору суд, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, визнає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому суд враховує, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 цієї статті.
Таким чином, враховуючи невідповідність розміру призначеної позивачу пенсії встановленому законами України про Державний бюджет на відповідний рік розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено встановлене Законом № 796-ХІІ право на отримання пенсії відповідного розміру і це право підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної пенсії з урахуванням вимог вказаного Закону. Таку ж позицію висловив Верховний Суд України в своїй постанові від 11 листопада 2008 року у справі за аналогічним позовом (Вісник ВСУ №1/2009р).
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача виплачувати дану суму в майбутньому, то зобов'язання вчинення певних дій, направлених на відновлення порушеного права може мати місце при наявності факту порушення такого права, вирішення якого на майбутнє не передбачено діючим законодавством, а тому є неможливим. Щодо вимог про стягнення суми, яка буде нарахована, за мінусом виплачених сум, то це не входить до компетенції суду, оскільки дана сума є ще навіть не нарахованою, а тому це обов'язок відповідача нарахувати, за мінусом виплачених сум і виплатити, а тому в цій частині позову суд відмовляє.
Задовольняючи позов суд застосовує вимоги ч.ч.1,2 ст.99 КАС України щодо строку звернення позивача до суду з даним позовом, тобто з 02.06.2011р. по 22.07.2011р., включно.
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення вказаного позову.
Керуючись ст.ст. 49, 50, 53, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд
ОСОБА_2 Івановича до управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії інвалідам ІІ групи, учаснику ліквідації на ЧАЕС 1 категорії,з 02.06.2011р. та виплачувати в подальшому, - задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити її перерахунок - протиправною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести виплати у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як інваліду ІІ групи за період з 02.06.2011р. по 22.07.2011р. включно, з урахуванням проведених за цей період виплат.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий Побережна Н. П.